МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Найпростіші методи структуруванняМетоди витягу знань, розглянуті вище є безпосередньою підготовкою до структурування знань. Даний параграф присвячений вивченню практичних методів структурування знань.
4.4.1. Алгоритм для «чайників» У якості найпростішого прагматичного підходу до формування поля знань починаючому інженерові по знаннях можна запропонувати наступний алгоритм для «чайників» (Рис. 4.10). 1. Визначення вхідних {X} і вихідних {Y} даних. Цей крок необхідний, тому що він визначає напрямок руху в поле знань - від X до Y. Крім того, структура вхідних і вихідних даних істотно впливає на форму й зміст поля знань. На цьому кроці визначення може бути досить розмитим, надалі воно буде уточнюватися. 2. Складання словника термінів і наборів ключових слів N. На цьому кроці проводиться текстуальний аналіз всіх протоколів сеансів витягу знань і виписуються всі значимі слова, що позначають поняття, явища, процеси, предмети, дії, ознаки й т.п. При цьому варто спробувати розібратися в значенні термінів. Важливий осмислений словник. 3. Виявлення об'єктів і понять {А}. Виробляється «просівання» словника N і вибір значимих для ухвалення рішення понять і їхніх ознак. В ідеалі на цьому кроці утвориться повний систематичний набір термінів у який-небудь області знань. 4. Виявлення зв'язків між поняттями. Усе у світі зв'язано. Але визначити, як спрямовані зв'язки, що ближче, а що далі необхідно на цьому етапі. Так будується мережа асоціацій, де зв'язки тільки намічені, але поки не поіменовані. Наприклад, поняття «день», «ніч», «ранок» і «вечір» явно якось зв'язані, зв'язані також і поняття «червоний прапор» і «червона краватка», але характер зв'язку отут істотно відмінний. 5. Виявлення метапонять і деталізації понять. Зв'язки, отримані на попередньому кроці, дозволяють інженерові по знаннях структурувати поняття й виявляти поняття більш високого рівня узагальнення (метапоняття), так і деталізувати на більш низькому рівні.
Рис. 4.10. Стадії структурування знань - алгоритм для «чайників» 6. Побудова піраміди знань. Під пірамідою знань ми розуміємо ієрархічні сходи понять, підйом по який означає поглиблення понять й підвищення рівня абстракції (узагальненості) понять. Кількість рівнів у піраміді залежить від особливостей предметної області, професіоналізму експертів і інженерів по знаннях. 7. Визначення відносин {RA}. Відносини між поняттями виявляються як усередині кожного з рівнів піраміди, так і між рівнями. Фактично на цьому кроці даються імена тим зв'язкам, які виявляються на кроках 4 і 5, а також позначаються причинно-наслідкові, лінгвістичні, часові й інші види відносин. 8. Визначення стратегій прийняття рішень (Si). Визначення стратегій прийняття рішення, тобто виявлення ланцюжків міркувань, зв'язує всі сформовані раніше поняття й відносини в динамічну систему поля знань. Саме стратегії надають активність знанням, саме вони «перетрушують» модель М у пошуку від X до У.
Однак на практиці при використанні даного алгоритму можна стикнутися з непередбаченими труднощами, пов'язаними з помилками на стадії витягу знань і з особливостями знань різних предметних областей. Тоді можливе залучення інших, більш «прицільних» методів структурування. При цьому на різних етапах схеми (Рис. 4.10) можливе використання різних методик.
Читайте також:
|
||||||||
|