Найпростіші методи структурування

Методи витягу знань, розглянуті вище є безпосередньою підготовкою до структурування знань. Даний параграф присвячений вивченню практичних методів структурування знань.

4.4.1. Алгоритм для «чайників»

У якості найпростішого прагматичного підходу до формування поля знань починаючому інженерові по знаннях можна запропонувати наступний алгоритм для «чайників» (Рис. 4.10).

1. Визначення вхідних {X} і вихідних {Y} даних. Цей крок необхідний, тому що він визначає напрямок руху в поле знань - від X до Y.

Крім того, структура вхідних і вихідних даних істотно впливає на форму й зміст поля знань. На цьому кроці визначення може бути досить розмитим, надалі воно буде уточнюватися.

2. Складання словника термінів і наборів ключових слів N. На цьому кроці проводиться текстуальний аналіз всіх протоколів сеансів витягу знань і виписуються всі значимі слова, що позначають поняття, явища, процеси, предмети, дії, ознаки й т.п. При цьому варто спробувати розібратися в значенні термінів. Важливий осмислений словник.

3. Виявлення об'єктів і понять {А}. Виробляється «просівання» словника N і вибір значимих для ухвалення рішення понять і їхніх ознак. В ідеалі на цьому кроці утвориться повний систематичний набір термінів у який-небудь області знань.

4. Виявлення зв'язків між поняттями. Усе у світі зв'язано. Але визначити, як спрямовані зв'язки, що ближче, а що далі необхідно на цьому етапі. Так будується мережа асоціацій, де зв'язки тільки намічені, але поки не поіменовані. Наприклад, поняття «день», «ніч», «ранок» і «вечір» явно якось зв'язані, зв'язані також і поняття «червоний прапор» і «червона краватка», але характер зв'язку отут істотно відмінний.

5. Виявлення метапонять і деталізації понять. Зв'язки, отримані на попередньому кроці, дозволяють інженерові по знаннях структурувати поняття й виявляти поняття більш високого рівня узагальнення (метапоняття), так і деталізувати на більш низькому рівні.

Рис. 4.10. Стадії структурування знань - алгоритм для «чайників»

6. Побудова піраміди знань. Під пірамідою знань ми розуміємо ієрархічні сходи понять, підйом по який означає поглиблення понять й підвищення рівня абстракції (узагальненості) понять. Кількість рівнів у піраміді залежить від особливостей предметної області, професіоналізму експертів і інженерів по знаннях.

7. Визначення відносин {RA}. Відносини між поняттями виявляються як усередині кожного з рівнів піраміди, так і між рівнями. Фактично на цьому кроці даються імена тим зв'язкам, які виявляються на кроках 4 і 5, а також позначаються причинно-наслідкові, лінгвістичні, часові й інші види відносин.

8. Визначення стратегій прийняття рішень (Si). Визначення стратегій прийняття рішення, тобто виявлення ланцюжків міркувань, зв'язує всі сформовані раніше поняття й відносини в динамічну систему поля знань. Саме стратегії надають активність знанням, саме вони «перетрушують» модель М у пошуку від X до У.

Однак на практиці при використанні даного алгоритму можна стикнутися з непередбаченими труднощами, пов'язаними з помилками на стадії витягу знань і з особливостями знань різних предметних областей. Тоді можливе залучення інших, більш «прицільних» методів структурування. При цьому на різних етапах схеми (Рис. 4.10) можливе використання різних методик.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Текстологічні методи	\|	Технології розробки експертних систем

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.