Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Зарубіжний досвід здійснення технологічної освіти учнівської молоді.

Разом з тим необхідно відзначити, що відмінності в шляхах розвитку утворення західних країн і Росії відобразилися перш за все в концепціях, підходах до систем, званих звичним сьогодні для нас терміном «трудова підготовка». Цьому Певною мірою сприяли гуманістичні принципи, прийняті в європейських системах освіти. Зокрема, можливості самовираження особи в поєднанні з прагненнями школи дати дітям достатньо повні уявлення і про техніко-технологічну сторону навколишнього світу, і про соціально-економічні аспекти трудового життя дозволили краще вирішувати підготовку учнів до дорослого трудового життя. Характерний, що національні педагогічні школи не замикалися на своєму досвіді. Перші етапи перевлаштування британської системи освіти в 1861 — 1870 рр. пов'язані з перейняттям системи «слайд» (від исл. sloud — швидкий, умілий, винахідливий), прийнятої у Фінляндії, де всі хлопчики від 4 до 5 ч в тиждень займалися деревообробкою. У 1874 р. цю систему ввели і в Швеції. Поступово назва перейшла в інтернаціональний термін і придбала значення «ручна праця». З 1913 р. «ручні ремесла» увійшли до всіх учбових планів.

Характерний, що в роки Другої світової війни на конференції «Індустрія і освіта», що проходила в Оксфорді в 1942 р., указувалося на неможливість збільшити ефективність економіки тільки за рахунок змін в індустрії — затверджувалася необхідність краще забезпечити шкільну підготовку майбутніх виробників матеріальних благ і як громадян.

У 1944 р. в Британії був виданий закон про обов'язкову освіту дітей до 15 років і трьох типах державних шкіл (граматичної, технічної і сучасної — для більшості). У їх учбові плани включалися домоводство, рукоділля, обробка деревини і металу, теорія і практика роботи в механічній майстерні, стенографія, машинопис, торгова справа і ще більше 100 предметів. Якщо школяр граматичної школи обирав ручну працю як екзаменаційний предмет, він приділяв йому більше часу.

Американська школа багато в чому теж спиралася на розробки педагогів-гуманістів. В кінці XIX сторіччя в сільхозшколах США активно застосовуватися метод проектів (його ще називали «методом цільового акту»). Сенс очевидний — наблизити школу до потреб сільського населення. Основою методу проектів були концепції педагога, психолога і прагматизму Джона Дьюї, що веде представника філософії. Він розробив теорію виховання направлену на формування особи, пристосований до життя і практичної діяльності в умовах «вільного підприємництва».

Продовжує школи Дьюї був видатний американський педагог У. X. Килпатрік. Він вважав, що основою учбового процесу повинна стати активність учнів. Розроблена Килпатріком система освіти і виховання була заснована на інтересах і самостійному мисленні дитини. Тобто навчання повинне відбуватися в процесі дозволу учнем проблеми, що зацікавила його. Якщо воно. побудовано на дитячих інтересах, то є Ефективним засобом формування потрібних суспільству моральних якостей.

Інший американський педагог, Э. Коллінгс, ставив питання трохи інакше: він вважав, що дитина повинна вибирати діяльність, заняття, а учення і учбові предмети підкоряються вибраній діяльності.

Подальший розвиток цих демократичних і гуманістичних підходів виявився у введенні, зокрема, в школах Англії Нового предмету, суть якого ясна з назви «Ремесло. Дизайн. Технологія». Коли ж виявилося відставання англійської системи від систем утворення країн ЕЭС, були враховані інтеграційні процеси, що відбуваються в Європі. З 1988 р. технологія стала одним з основних предметів Національного учбового плану, а до 2000 р. у всіх країнах ЕЭС було намічене введення в середніх школах «Єдиного європейського учбового плану». Серед його основних вимог — озброїти учнів базовими знаннями і умінням орієнтуватися в нових технологіях з урахуванням структури європейського ринку праці. У зв'язку з цим передбачено посилення зв'язку школи з світом праці.

 


Читайте також:

  1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  2. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  3. Алгоритм здійснення купівлі
  4. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  5. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  6. Болонська конвенція як засіб створення зони європейської вищої освіти.
  7. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти
  8. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи.
  9. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
  10. В системі вищої освіти і науки України
  11. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  12. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення




Переглядів: 1204

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Історія становлення і розвитку трудового і професійного навчання. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.137 сек.