Однією з головних задач моделювання процесів в системах є прогнозування з метою оптимізації рішень, що приймаються, щодо забезпечення мінімального ступеня негативного антропогенного впливу, а також своєчасного попередження та уникнення можливих кризових ситуацій.
Прогнозування− це процес передбачення перспектив розвитку систем (об’єктів, ситуацій), який базується на відповідній методології (сьогодні – системній методології передбачення), що складається з кількісних та якісних методів та методик (рис.1)
Рис.1
Результатом прогнозування є сукупність зібраних та оброблених даних різної форми подання (вербальна, числова, таблична, графічна, знакова і т.п.)та їх інтерпретація, тобто результатом прогнозування є інформація (прогноз), яка використовується для підготовки множини рішень (альтернатив) та вибору із них оптимального, рис.2.