• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система соціального захисту і соціальної забезпеченості

Невід'ємними факторами кожної нормально функціонуючої соціальної системи є соціальний захист і соціально-економічна підтримка населення.

Соціальний захист - це система економічних, соціальних, правових, організаційних заходів, яка надає працездатним грома­дянам відповідні умови для поліпшення свого добробуту за раху­нок особистого трудового внеску, а непрацездатним та соціаль­но уразливим верствам працездатного населення - гарантії у користуванні суспільними фондами споживання, пряму матеріа­льну підтримку, зниження податків.

Система соціального захисту - це сфера життєво важливих інтересів населення, її якісні й кількісні характеристики свідчать про рівень соціального, економічного, правового і культурного розвитку держави й суспільства.

У сучасних умовах система державного соціального захисту ви­конує такі функції: соціальні виплати і соціальне обслуговування одиноких, старих, інвалідів та інших подібних категорій. Вони за­сновані на принципі турботи держави про соціально незахищених членів суспільства, а також благодійності. Окрім того, соціальний захист повинен поширюватися на всі категорії населення через сис­тему соціальних гарантій, що являють собою механізм довгостро­кової дії, передбачені законом зобов'язання держави, спрямовані на реалізацію конституційних прав громадян. Основою державних соціальних гарантій є мінімальні соці­альні стандарти.

Мінімальні соціальні стандарти - це установлені законодав­ством країни норми і нормативи, які закріплюють мінімальний рівень соціального захисту.

Взаємопов'язані державні соціальні стандарти застосовуються у галузях оплати праці; пенсійного забезпечення; освіти; охорони здоров'я; культури; соціального обслуговування; житлово-комунального обслуговування.

Соціальний захист населення здійснюється через пасивні й ак­тивні заходи. Пасивні заходи полягають у допомозі суспільства окремій особі або сім'ї, яка не має достатніх засобів існування. Соціальна допомога надається тим, хто її потребує, тобто має адресну на­правленість. Активні заходи спрямовані на захист особи та її сім'ї від втрат доходу, пов'язаних із безробіттям, старінням, хворобою, а також сприяння освіті й підвищення кваліфікації.

Згідно зі статтею 46-ою Конституції України право громадян на соціальний захист гарантується і забезпечується державним соціальним страхуванням.

Соціальне страхування з економічного погляду являє собою спосіб створення необхідних економічних передумов для збере­ження працездатності економічно активної частини населення, а в необхідних випадках - матеріального забезпечення у разі втрати працездатності, старості, втрати годувальника.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування можна класифікувати за такими видами:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві і профе­сійного захворювання, що спричиняє втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

Соціальному страхуванню підлягають:

- особи, які працюють на умовах трудового договору (конт­ракту) на підприємствах незалежно від форм власності і гос­подарювання;

- особи, які забезпечують себе роботою (громадяни, які ве­дуть підприємницьку діяльність, творчі працівники).

Критеріями соціального страхування є такі правові категорії: страховий стаж, страховий ризик і страховий випадок.

Страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала обов'язковому соціальному страхуванню і виплачувала страхові внески.

Страховий ризик - це обставини, через які громадяни або члени їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди праце­здатність і кошти до існування й потребують матеріальної під­тримки або послуг за соціальним страхуванням.

Кожен ризик може характеризуватися як імовірністю його на­стання, так і розміром завданої шкоди. Зміст ризику та встанов­лена ймовірність ризику визначають зміст і межі страхового за­хисту, покриття (або попередження) можливої шкоди.

Страховий випадок - це юридичний факт, що слугує підста­вою виникнення правовідносин на отримання матеріального за­безпечення із страхових фондів.

До страхових випадків за соціальним страхуванням відносять:

- тимчасову непрацездатність;

- вагітність і пологи, догляд за малолітньою дитиною;

- інвалідність;

- досягнення пенсійного віку;

- смерть годувальника;

- безробіття;

- нещасний випадок на виробництві, професійне захворюван­ня та інші обставини, установлені законодавством.

Управління соціальним страхуванням здійснюється фондами на паритетній основі державою і страхівниками. В управлінні соціальним страхуванням беруть участь профспілки. Держава за­безпечує правові аспекти соціального страхування, а профспілки є учасниками управління як представники застрахованих осіб на принципах соціального партнерства.

Утворення страхового фонду здійснюється здебільшого за ра­хунок внутрішнього валового продукту та страхових внесків працівників і роботодавців.

Страхові внески - це такі соціальні платежі, що формуються виключно на конкретні цілі захисту від певних соціальних ризиків і не підлягають знеособленості в державних і регіональних бюджетах.

Кошти фондів соціального страхування, що утворюються шля­хом страхових внесків, не входять до Державного бюджету Украї­ни. Вони використовуються за їх цільовим призначенням і зарахо­вуються на самостійний централізований рахунок кожного фонду соціального страхування.

Основним джерелом фонду соціального страхування є внески підприємств і громадян.

Розмір внесків диференційований залежно від рівня опла­ти праці. Ставки збору установлюються законодавством. Вони річні як для кожного фонду, так і для роботодавця і працівників. Істотну частку доходів фондів соціального страхування, окрім страхових внесків, становлять асигнування із державно­го бюджету.

Кошти фондів соціального страхування витрачаються на ви­плату пенсій і допомог, відшкодування шкоди здоров'ю праців­ника у зв'язку з нещасним випадком і професійним захворюван­ням на виробництві, компенсацію заробітку й матеріальну допо­могу працівникові на випадок безробіття, на проведення оздо­ровчої роботи, санаторно-курортне обслуговування та на фінансу­вання витрат, пов'язаних з організацією управління соціальним страхуванням.

В Україні фінансування соціальних послуг і матеріального за­безпечення здійснюється за рахунок таких фондів:

- Пенсійного фонду;

- фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою не­працездатністю;

- фонду соціального страхування від нещасних випадків;

- фонду загальнообов'язкового державного соціального стра­хування на випадок безробіття.

Згідно із законодавством кожен фонд має свій статус, наділе­ний правами юридичної особи. Органами управління фондом є правління, виконавчі дирекції, що забезпечують установлені за­конами види діяльності.

Важливим напрямом соціального захисту є пенсійне забезпечення.

Пенсійна система - це сукупність правових, економічних та соціальних інститутів і норм, які забезпечують надання пенсій за віком, у зв'язку з інвалідністю, а також у зв'язку з втратою году­вальника.

Метою пенсійної системи є матеріальне забезпечення непра­цездатного населення.

Медичне страхування.За цим видом страхування виплати здійснюються з метою встановлення доходу, втраченого внаслі­док тимчасової непрацездатності, а також надаються на лікуван­ня хворих. Конвенція МОП № 130 рекомендує термін виплати допомоги до 52 тижнів, розміром від 50 до 100 % доходу. У ба­гатьох країнах у межах цього страхування сплачується допомо­га у зв'язку з вагітністю і пологами. Період виплати від 5 до 9 місяців, розмір такий самий.

Соціальна допомога - це заходи, які стосуються всього насе­лення і являють собою допомогу, як правило, короткочасного ха­рактеру, що надається людям, які потрапили в екстремальні життєві ситуації і потребують додаткових витрат. В Україні діють такі види надання державної соціальної до­помоги:

- цільова соціальна допомога непрацездатним громадянам з
мінімальними доходами;

- адресна допомога сім'ям із дітьми;

- адресні безготівкові субсидії на покриття оплати житлово-комунальних послуг (запроваджено 3 травня 1995 р.) та ін.

У разі надання перших двох видів соціальної допомоги бе­реться до уваги середній подушний дохід сім'ї. Отримати допо­могу мають право ті сім'ї і особи, чиї доходи нижчі від нормати­вів. Право на щомісячну грошову допомогу на прожиття мають громадяни, які отримують пенсії, окрім дітей, котрі отримують пе­нсії в разі втрати годувальника.

Розмір грошової допомоги непрацездатним громадянам визначається як різниця між фактичним рівнем доходу та норма­тивним.

Одиноким непрацездатним громадянам надається також адре­сна допомога у натуральному вигляді (продукти харчування, одяг та взуття).

Адресні безготівкові субсидії на покриття оплати житлово-комунальних послуг надаються тим сім'ям, витрати яких на ці цілі перевищують 15 % сукупного сімейного доходу. Допомога на випадок смерті - це одноразові виплати у разі смерті годувальника, або допомога на поховання.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
3. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
4. II. Поняття соціального процесу.
5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
6. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
7. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
10. VI. Узагальнення та систематизація знань
11. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
12. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.

Переглядів: 724