Характеристики зорових труб визначаються їх збiльшенням, яскравiстю зображення, спроможною здатнiстю, помилкою вiзування та впливом недолiкiв зображення. Тобто зорова труба є складною оптичною системою, для якої повинно виконуватись ряд умов i при цьому не порушуватись iншi функцiї.
Одним з важливих параметрiв зорових труб є їх збiльшення. Для геодезичних приладiв збiльшення зорових труб вказують у паспортах приладiв. Як правило, збiльшення зорових труб нiвелiрiв становить 30 - 40 крат, а теодолiтiв вiд 20 (Т-30) до 60 (Т-05). Для визначення збiльшення зорових труб найпростiше застосувати метод Галiлея. Суть методу полягає в тому, що одночасно спостерiгають зображення рейки в окулярi та безпосередньо оком (рис. 4.1).
Визначають кiлькiсть сантиметрових поділок, якi видно у вибраному промiжку за допомогою зорової труби та неозброєним оком. Для зручностi взяття вiдлiку "на око" рейку треба встановити на вiддалi 5 - 10 метрiв вiд приладу. Кiлькiсть поділок, зафiксованих з допомогою зорової труби, буде менша, нiж визначених "на око".
Рисунок 4.1 – Визначення збільшення зорової труби методом Галілея
Збiльшення зорової труби буде становити:
, (4.1)
де N, n – вiдповiдно, кiлькiсть сантиметрових дiлень, визначених з допомогою зорової труби та "на око". Наприклад, за результатами вимiрювань встановлено, що N = 150, n = 5, отже Г = 30 .
Збiльшення зорової труби можна визначити за формулою:
, (4.2)
де – вiдповiдно, фокуснi вiддалi об'єктива та окуляра.
Цей метод складнiший, оскiльки треба знати фокуснi вiддалi об'єктива та окуляра. Їх визначають експериментально i за ними визначають збiльшення зорової труби.