Питання 8 Українські землі у складі Польші XIV-XVIст.

Питання 7 Загарбання руських земель іноземними державами

Держава Данила Галицького боролася проти монголів, підтримувала інші князівства. Данило будував міста, фортеці, запрошував гарних ремісників. Він розбив всіх ворогів, крім монголів, але боровся з ними, мав союз із Олександром Невським та іншими князями.

У 1264 році Данило помер у Холмі. На його місце сів Лев, який разом з його потомками продовжив політику Данила Галицького. 1323– у поході проти монголів загинули останні потомки Даниловичів і після цього починається загарбання українських земель.

В своїй політиці Данило і його потомки спирались на міщан – міста отримували привілеї, зокремаМагдебурзьке право– вільне місто зі своїм самоуправлінням – першим це право отримав Сянок у 1334р., потім Львів у 1356р. і Київ у 1494р.

У 40-х роках ХІVст. Галичина добровільно попросилася до Литви(втікаючи від монголів). Чому? Литовці були на нижчому рівні розвитку ніж Русь, тому їх колоніальна політика на Русі була доброю(«ми старого не рушимо, а нового не вводимо») – вони брали лише податки, а русичі самі керували, мали свою мову, освіту, культуру та інше. Литовці навіть зробили державною мовою руську, прийняли нашу православну віру і культуру. У Литві оточення князя, адміністративний апарат та фінансово-економічна система були руськими. Навіть дружини литовських князів були в основному вихідцями з руських земель.

40 років Польща і Литва воювали за Галичинуі у 80-х роках XIVст. поляки забрали її собі.

Тоді інші українські землі теж добровільно попросились до Литви – Київщина, Волинь, Чернігівщина, Поділля, Брацлавщина. У боротьбу за українські землі втрутилась Молдавія і забрала собі Буковину і Бессарабію. Угорщина також загарбала Закарпаття. На початку ХVIст. Росія починає війну з Литвою і через 50 років забирає собі Чернігово-Сіверщину.

У Київському князівстві правила династія Гедиміновичів(у нас звалиОлельковичами) – вони намагалися відійти від Литви і відтворити Київську Русь. Найбільше в цьому напрямку постаралися Володимир, Семен і особливо Свидригайло(останній навіть підняв військове повстання, але був розгромлений і вбитий). Після його загибелі Київським князівством почали правити литовські воєводи.

1385р. – Кревська унія Польщі і Литви(литовський князь Ягайло одружився на польській королеві Ядвізі) – була направлена проти німецьких лицарів і для спільного гноблення українців. Першим результатом унії був розгром німецьких лицарів у1410 році під Грюнвальдом, поляками, литовцями та руськими. Поляки намагались ввести на всіх українських землях свої порядки, для чого й було підписано унію. Литовські правителі на Україні(Олельковичі) боролися за розширення прав українців.

У XVст. розпалась Золота Орда і Кримське ханство потрапило під турецький протекторат. З цього часу починаються регулярні наради татар і турків на Україну(1482 – татари спалили Київ; 1498 – розорили Галичину). Ні поляки, ні литовці не могли і не хотіли захищати українців – це могли зробити лише козаки.

В економіці цього періоду розвивається землеробство(трипільська система, залізний плуг, добрива); ремесло, тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Гарні прибутки дає млинарство і солеваріння. Швидко багатіє шляхта(Острожські, Потоцькі, Сангужки, Вишневецькі, Сапіги…); експлуатація селян зростає, землі вони втрачають.

Времеслі покращуються знаряддя праці, поглиблюється поділ праці і з`являються цехи (об`єднання майстрів однієї або схожих професій). Перший цех з`явився у Львові у XVст. і на кінець століття тут було 9 цехів і 500 ремісників 40-а професій. У ХУІ ст.. цехи виникають по всіх містах України(цех – об’єднання ремісників однієї професії). В зовнішній торгівлі українці торгують з Росією і Польщею, Туреччиною і Кримом, Європою, багатіють міста, з’являються нові поселення. Важке життя селян приводить до виступів, зокрема у середині ХУ ст.. на Буковині було повстання Лева. 1490-1492 – Буковину і Галичину охопило повстання Мухи (10.000) – захопили Снятин, Коломию, Галич, оточили Львів, але були розбиті під Рогатином. Муху стратили. Збільшенню володінь шляхти і закріпаченню селян сприяли Литовські Статути. Статут 1529 – написаний на основі «Руської Правди» - підтвердив права шляхти і дещо обмежив права князя (біглого кріпака шукали 10 років). Статут 1566 – на основі «Руської Правди», польського і литовського законодавства; майже всі права у шляхти, а князь їх майже немає (захищає державу і не вирішує без шляхти жодного питання). Біглого шукають 10 років, але і після цього можуть забрати, коли пан надасть двох свідків . Статут 1588 – на основі польського законодавства – князь прав немає і все вирішує шляхта; біглого шукають 20 років але і після цього терміну теж можуть забрати при двох свідках. Пан може навіть убити кріпака та його сім»ю. «Устава на волоки»1557 – земля поділена на волоки – це дало можливість панам забрати у селян кращі землі і створити на них фільварки (невеликі маєтки до 2000 га, що працювали на ринок і вирощували одну продукцію для продажу на ринку – жито, худобу, картоплю).

1569 – Люблінська унія (Річ Посполита) –для спільного гноблення українців і проти Московської держави. Україну поділили на 8 воєводств і почався жорстокий польський гніт, що охопив усі верстви населення. 3 Литовські Статути і Устава на волоки створили умови для збагачення шляхти – Островський мав 59 міст і містечок, 900 сіл і 111 фільварків, Вишневецький – 56 міст і 40.000 селянських дворів. Погіршення українського життя привело до появи опозиції, що мала 3 течії : 1. шляхетська (Острожський, Потоцький, Курбський) – хотіли розширити свої права і привілеї, за культурно-освітню і релігійну автономію (частково адміністративну). Боролись легальними методами (скарги, петиції, виступи на сеймі, підтримка Реформації). 2.Старшинська (Хмельницький, Косинський, Лобода) – за свої права і привілеї, а також урівняти в правах з поляками, сильної влади короля і зменшення прав та володінь великих магнатів, за культуру, освіту та українську церкву. Крім легальних методів приймали участь у повстаннях і часто очолювали їх. 3. Козацько-міщанська – за українське відродження (мова, культура, освіта, віра) і державність. Ця течія створила братства, при яких були друкарні і школи, лікарні і клуби, театри і гуртки. Перше братство у Львові у 1585 створили багаті міщани Красовські, Мороховські і Рогатинці. Воно мало зв’язки з православними країнами (Сербія, Болгарія, Греція, Росія), школі, друкарню, театр. Діячі – Борецький, Ставровецький, брати Зизанії. 1615 – Київське братство (Гуревич, Курцевич, Земка); 1620 – до братства записався Сагайдачний із запорожцями і подарував 10.000 злотих.

1596 – Берестейська унія – поляки спробували різні методи пригнічення українців, але нічого не виходило – тоді вони вирішили поміняти віру українців. 1577 – Петро Скарга (посланець папи Римського) запропонував уніатську віру для України (уніатство – союз католиків і православних). 90% уніатства є чистий католицизм (бо зберігаються основні його ідеї та канони), але оболонка є православна (одіж, свята, обряди). Насправді папа і пани хотіли за допомогою уніатства купити українські верхи і їх руками гнобити українців.

1596 – Берестейській собор, делегати якого зразу ж поділились на православний (90 % - селяни, міщани, козаки, купці, дрібна і середня шляхта, дрібне і середнє духовенство) і уніатський (10 % - магнати і багате духовенство) собори. Король Польші затвердив рішення уніатського собору, а також були підписані економічні умови унії : уніатське духовенство звільнили від податків; уніатська шляхта отримала право займати державні посади у Польщі; міщани-уніати урівнялись у правах з католиками; православна церква заборонена а її майно передали уніатам. Українці виступили проти унії (всі повстання і війна Хмельницького були за православ’я). Сьогодні уніатів в Україні менше 1 млн.

Повстання К.Косинського 1591-1593 (20.000), охопило Поділля, Волинь, Київщину – захопили Білу Церкву, Переяслав, Трипілля. 1592-звільнили від поляків велику територію; січень 1593 були розбиті під П’яткоюна Волині; травень – Косинський зібрав нове військо і оточив Черкаси. Черкаський староста Вишневецький запросив його на переговори і вбив, а повстанці розбіглись. Повстання С.Наливайка 1594-1596 (40.000) – охопило Україну і Білорусь. Молдавія почала війну з турками за незалежність, тоді поляки вирішили забрати Молдавію собі. Турецький султан послав проти поляків кримських татар, які мали також розорити Україну. Наливайко на гроші шляхти зібрав військо і розбив татар, а лише тоді почав повстання – захопив Брацлав, Бар, Вінницю (до нього приєднались запорожці на чолі з Лободою). Весна 1595 – Наливайко з військом іде в Білорусь і захопив Луцьк, Луцьк, Бобруйськ, Могилів; а Лобода пішов по Україні і забрав Черкаси, Канів і Київ. Король під тиском шляхти викликав з Молдавії регулярне військо Жолкевського, але Наливайко в грудні розбив його під Могильовом, а в січні 1596 – під Прилуками і Мацеєвичами. Тоді шляхтичі почали переговори з Лободою про зраду і той згодився. Весною 1596 Наливайко повертається в Україну і розбиває поляків в урочищі Гострий Камінь, під Білою Церквою і Переяславом. Поляки отримали підкріплення і їх стало 25.000, а козаків було всього 3000 і 10.000 мирних жителів – вони вирішили втікати до Росії. Але їх наздогнали і оточили в урочищі Солониця біля Лубен. Лобода зрадив і передав Наливайка та його товаришів шляхті – вони штурмом взяли табір і вбили 12.000. Наливайка весною 1597 стратили у Варшаві.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 6 Галицько- Волинське князівство.	\|	Питання 9 – Козацтво.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.033 сек.