Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Велика Вітчизняна війна СРСР.

Вересня німці напали на Польщу і почалась ІІ світова війна.

Питання 21 Україна в роки 2 світової війни.

23 серпня 1939 – «пакт Молотова – Ріббентропа» (угода про ненапад на 10 років, про союз і таємний протокол про розподіл сфер впливу – Сталін забрав собі Західну Україну та Білорусію, Прибалтику і Фінляндію; Гітлеру віддали всю Європу).

17 вересня радянські війська перейшли польський кордон і захопили західну Україну та Білорусію. 22 вересня було розмежовано кордони, а 28 вересня підписано радянсько-німецький договір про дружбу і кордони (Гітлеру віддали українські землі – Лемківщину, Підляшшя, Посяння, Холмщину – 1.2 млн українців). 23 червня 1940 – ультиматум СРСР Румунії про повернення Буковини та Бессарабії (під тиском Гітлера це було зроблено і була утворена Молдавія). Таким чином українські землі у 1940 було об’єднано і населення збільшилось на 9 млн. Історики по різному оцінюють даний факт – «приєднання»,»об’єднання»,»загарбання»,»інкорпорація»,»анексія», але незаперечним є той факт, що нарешті всі українські землі було об’єднано у єдиній державі СРСР і між ними почались взаємовідносини, спілкування, дружба та інше. На цих територіях почались радянські перетворення – індустріалізація, колективізація, культурні процеси, репресії та інше (позитивним було наділення селян землею, робітники отримують роботу, але негативним було нищення всього українського). Ліквідували українські партії, закрили «Просвіти», закрили Наукове Товариство Шевченка; придушують церкву; до Сибіру вивезли понад 1.2 млн українців, ущімлюється мова, освіта та культура.

22 червня 1941 року Німеччина напала на СРСР згідно плану «Барбаросса» (удар у 3-х напрямах – Південь – на Київ, Північ – на Ленінград, центр – на Москву; війна за один місяць – розгромити армію СРСР і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань). За три тижні німці пройшли на 600 км у глиб нашої території на ширині у 3000 км, розгромили 75% наших військ. Причини поразок армії СРСР : 1. Німеччина готова краще за СРСР – на німців працює 11 країн Європи, її потенціал у 2 рази переважає СРСР, вона використала зброю і спорядження 190 розгромлених нею дивізій (французьких, норвезьких, чехословацьких). 80% літаків і 50% танків СРСР були застарілих зразків. 2. Міжнародна ізоляція СРСР – тримали проти Японії 1 млн і проти Туреччини 200.000 солдатів. 3. Масові репресії – охопили понад 5 млн військових (знищено 100% вищого і середнього, а також 80% нижчого керівництва). 4. Прорахунки воєнного керівництваСРСР – Сталін отримав 85 попереджень про війну з точним планом нападу, але не повірив. 5. Перевага першого удару – у німців на кордоні було понад 5 млн армія, а у СРСРП 2.7 млн. (50% танків і 80% літаків СРСР були знищені на стоянках і аеродромах, не маючи палива). Український напрям був головним у планах німців – захопити могутній економічний потенціал України і використати його для себе; підірвати потенціал СРСР; нейтралізувати КРИМ і об’єднатись з турками; підняти бойовий дух своєї армії; мати плацдарм для удару по Москві. Але план «блискавичної війни» провалився вже на кордоні – прикордонники багатьох застав трималися з перевагою ворога у 50-100 разів (Брестська фортеця, Рава-Руська, Перемишль). Київська битва – тривала понад 3 місяці, хоча Кирпонос за планом мав обороняти місто всього 15 днів – відбудували укріплення, в ополчення записалось біля 300.000. 11 вересня Сталін заборонив відступати, а 15 вересня спочатку в оточення а потім у полон попало 600.000 солдат і офіцерів (весь штаб Кирпоноса загинув, а він сам застрелився). Оборона Одеси тривала 73 дні – тут тримали армію німців та румунів в 1 млн. Осінню 1941 у Японії змінився кабінет і вона заявила, що не буде воювати проти СРСР – Сталін наказав перекинути Сибірську армію (1 млн) під Москву. 5 грудня перші сибіряки з’явились під Москвою і почався наступ – німців відкинули на 200-300 км. Сталін наказав наступати в Криму, під Ленінградом і Харковом – всі наступи провалились і німці захопили Україну (почалась 900 – денна облога Ленінграда, здали Севастополь після 8 місяців оборони).

Ще з 1918 року німці мріють загарбати Україну (при Скоропадському) – ідея міністра східних територій Розенберга полягала у створенні «буферної держави Україна» на основі ОУН і під протекторатом німців використати її у боротьбі проти Сталіна ( у 1939 підписано угоду з ОУН та Карпатською Січчу про спільну боротьбу проти СРСР). Але вже у 1940 році опонентом Розенберга став Геринг (на основі «зеленої папки» Геринга створено «план Ост» - освоєння захоплених східних територій). «Ост» передбачав – пограбування українських територій економічно і забезпечення армії та Німеччини продуктами, спорядженням і сировиною; винищення на Україні партійно-радянського активу, євреїв і циган, опозиції; знищення народу України – лишити 5 млн у віці 20-40 років (2.5 млн вивезти до Німеччини як рабів, а стільки ж лишити рабами в Україні); Україну заселити німецькими колоністами (45.000 їх у 1944 вже жили на території України, а 2.5 млн українців таки були вивезені до рейху). Фашистський режим в Україні - захоплену українську територію розчленували : 1. Закарпаття віддали угорцям; 2. Південь України з Одесою – Румунії; 3. Західна Україна і Польща склали Краківське генерал-губернаторство; 4. Центр України став «рейхскомісаріатом Україна» (столиця Ровно); 5. Східні українські землі перейшли до військового командування. «Рейхскомісаріатом» керував Еріх Кох (його називали німецьким Сталіним) – він дуже ретельно виконував «план Ост». До 1944 року німці вивезли з України понад 100 млн тон різного добра, використавши при цьому 1.5 млн вагонів та іншої техніки. Було введено загальну трудову повинність і працювати по 12-16 годин на добу мало все населення України віком від 14 до 65 років – всі хто виступав проти режиму піддавались жорстокому терору. У Києві (Бабин Яр) розстріляно біля 200.000 євреїв та інших, Рівне, Вінниця, Харків, Полтава – по 100.000, знищено повністю Обухів ку та багато інших сіл. 7 грудня 1941 – наказ Гітлера «Ніч і туман» - на Україні утворено 50 гетто, 200 концтаборів і «фабрик смерті» (№ 325, «Цитадель» і особливо Янівський – тут створили «Танго смерті» і знищили понад 200.000). За даними американських істориків (Т.Гунчак і О.Субтельний) населення України за війну скоротилось майже на 15 млн.

Така ситуація приводить до утворення РУХУ ОПОРУ проти фашистів, який мав дві течії (Партизани та ОУН-УПА). Спочатку партизанський рух був слабким (до нього не готувались; не було кадрів та баз; не вистачало зброї і спорядження; не було керування централізованого; німецькі репресії; багато зрадників; репресії проти партизанських діячів громадянської війни та авторитетних лідерів місцевого масштабу. Із залишених у тилу 3500 загонів вижило 20, а із 700 підпільних груп діяло менше 200. Травень 1942 – Центральний Штаб Партизанського Руху (Пономаренко) і Український Штаб (Строкач - червень). Великі з’єднання – С.Ковпака, О.Сабурова, О.Федорова, М.Наумова та інші; загалом було біля 50.000 партизанів і основні операції «Рейкова війна»,»Концерт» (під час Курської битви), «Сарненський Хрест», рейд Ковпака у Карпати, Сабурова та Федорова на Правобережжя і Західну Україну, рейд Вершигори у Польщу та інші (лише у 1943 партизани підірвали біля 4000 ешелонів ворога і 1500 мостів ) - німці визнали, що українські партизани знищили біля 500.000 їх вояків. О У Н - У П А - 30 червня 1941 було проголошено Українську Державу(Я.Стецько, О.Теліга, С.Бандера, А.Мельник, Р.Шухевич) – але німці зустріли це негативно (їх розігнали, частину розстріляли, інші потрапили у концтабори). Після вбивства Є.Коновальця у 1938 ОУН розпалась на групу С.Бандери (пропонував використати всі держави і всі сили, боротись конкретно на українській території всіма засобами і методами); і групу А.Мельника (пропонував орієнтуватись на Німеччину і чекати поки Гітлер не дозволить створити Українську Державу під німецьким протекторатом). З 1941 обидві течії зробили ставку на німців, зокрема мельниківці організували дивізію «СС Галичина», допомагали організовувати місцеве самоврядування при німцях (поліцію, жандармерію, старостат, губернаторів і бургомістрів), допомагали вивозити українців до Німеччини, грабувати Україну, тощо. Бандерівці організували «Легіон українських націоналістів» (два підрозділи – «Нахтігаль» і «Роланд») як прообраз майбутньої української армії. Після проголошення України 30 червня у Львові і розгрому її німцями Бандера до 1944 сидів у німецьких концтаборах, деякі його соратники також. Серпень 1941 – Тарас Бульба-Боровець (із штабу Петлюри) організував «Поліську Січ» для боротьби проти комуністів, партизанів і залишків радянських солдат. В кінці 1941 її перейменували на Українську Повстанську Армію і почали воювати як проти радянських так і проти німців. 1943 – утворено Українську Повстанську Армію на основі бандерівців, мельниківців та бульбівців; очолив її Роман Шухевич (генерал Тарас Чупринка) – німецький капітан, що пройшов гарну підготовку та службу на окупантів. Кількість УПА (за оцінками американських істориків) сягала 30-40.000 , вони провели 800 рейдів і до 1944 знищили більше 10.000 німців (в основному боролись проти поляків та радянських військ і партизанів). Вони винищили понад 40.000 радянських солдатів та партизанів (у 1944 вбили маршала Ватутіна). Мали 15 національних підрозділів у своєму складі, а в 1944 утворили Українську Головну Визвольну Раду (Величковський).

Визволення України почалось із Сталінградської битви у (листопад 1942- лютий 1943) – під Сталінградом було оточено 330.000 німців (федьмаршал Паулюс), а загалом вони втратили біля 1.5 млн. солдатів – 18 грудня 1942 було визволено перше українське село Півнівка Мілоського району Ворошиловградської області. Липень-серпень 1943 – Курська битва – брало участь 4 млн. солдатів з обох боків (німці втратили 500.000 убитими, 3000 гармат і 1500 танків). Дніпрово-Київська операція почалась у серпні 1943 і була найкровопролитнішою (Сталін вимагав визволити Київ до 7 листопада). Штурм Києва проходив із невигідних плацдармів (Лютіжського та Букринського) – не могли пройти танки та артилерія і були величезні втрати (кожен четвертий Герой Радянського Союзу отримав це звання за цю операцію). 6 листопада Київ взяли, а 7 тут був парад. Дніпровська операція була завершенням корінного перелому у війні (почала його Сталінградська битва). Останні битви війни : Корсунь-Шевченківська, «Багратіон»(визволили Білорусь), Яссо-Кишинівська, Східно-Пруська, Вісло-Одерська, Карпатсько-Дуклінська, Будапештська, Берлінська (15 квітня-1 травня), Пражська. 25 березня 1944 на 1009 день війни радянська армія вийшла на кордон з Румунією, а у жовтні цього ж року Україна була повністю визволена. 8 травня капітулювала Німеччина (Кейтель підписав Акт капітуляції), а 2 вересня – Японія. У серпні 1945 радянська армія розгромила японську Квантунську армію 1 млн (6 і 8 серпня американські військові скинули атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі – це була акція демонстрації своїх сил).

Під час евакуації з України на Урал і в Сибір вивезли тільки великих 550 підприємств і вже через рік вони працювали; на фронт працювала наука (Доброхотов – виплавка сталі, Патон – зварювання башт танків, переливання крові, штучна сітківка ока, нові ліки та інше).

1943 – Тегеранська конференція (основне питання – відкриття другого фронту у Європі бо союзники хотіли відкрити його на Балканах). 1945 лютий – Кримська конференція у Ялті (основне – покарання фашистів і перерозподіл територій та колоній і сфер впливу). Літо 1945 – Потсдамська конференція (ті ж питання що і у Ялті – кордони, сфери впливу, покарання фашистів, репарації з Німеччини). 1946 – Нюрнберзький процес – покарання фашистів і засудження фашизму та Гітлера.

 

 

Питання 22 Україна в період «відлиги» М. Хрущова (50-60-і рр..ХХ ст.)

5 березня 1953 помер Сталін і до влади прийшов М.Хрущов (були розгромлені спроби державного перевороту Л.Берії та групи Молотова_Маленкова_Кагановича). На ХХ з’їзді партії було заявлено про десталінізацію і лібералізацію суспільного життя. Припинено русифікацію та переслідування націоналістів, почалась нова хвиля українізації (на місце росіянина Мельникова у 1953 Україною став керувати українець Кириченко) – у 1954 українці становили 50% керівників, 60% комуністів і 75% депутатів Верховної Ради України. 1954 – Хрущов передає Крим Україні (300-річчя Переяславської Ради), компенсували передачу територіями Курщини та Вороніжчини, де проживали українці (у самому Криму росіян було понад 75%). Розширено права союзних республік – Україні передали її підприємства і бюджет виріс у 3 рази (до 44 млрд) – тепер вирішували фінансово-економічні та планові питання, юридичні проблеми, тощо. Кількість туристів в Україні виросла у 25 разів, Україна стала членом 30 міжнародних організацій. На 50% скорочено апарат управління і виросли місцеві Ради, розширено їх права та компетенцію.

1961 – ХХІІ з’їзд партії прийняв нову Програму партії – побудову комунізму до 1980 (у соціалістичному змаганні брали участь 50% працівників). Але були розгромлені повстання народу у 1959 («Казахська магнітка»), 1962 (у Новочеркаську), 1963 (Кривий Ріг та Одеса). Дисидентський рух (дисидент – той, що не погоджується з існуючою політикою керівництва) – почався ще в 50-х роках, зокрема у 1958 викрито групу у Івано-Франківську («Об’єднана партія визволення України»), 1961 – Український національний комітет та інші (Український національний фронт, Союз української молоді – Ю.Бадзьо, І.Гель, брати Горині, В.Мороз, В.Чорновіл). Найбільш авторитетною була група Лук’яненка «Українська робітничо-селянська спілка» (утворена у 1959 і розгромлена у 1961). Хрущов активно бореться проти дисидентів (ряд політичних процесів та репресії) – це розхитує його владу і приводить до його падіння внаслідок перевороту у 1964.

Соціально-економічне життя – не дивлячись на те, що по багатьох показниках Україна увійшла до п’ятірки передових країн світу (чавун, вугілля, сталь, прокат), але вона значно відставала по багатьох інших показниках.Потрібно – прискорення науково-технічного прогресу. нові технології, одягнути і нагодувати людей, підняти їх культурний рівень, укріпити оборону за рахунок нових озброєнь. Спочатку вирішували продовольчу проблему і в середині 50-х років сільське господарство вперше стало прибутковим – у 1958 (у порівняні з 1954) валова продукція сільського господарства виросла на 35% (збір зерна на 20%, буряків і м’яса - у 2 рази, молока у 3 рази). Причини росту: 1) Матеріальна зацікавленість колгоспників (закупівельні ціни виросли – на зерно у 7 разів, картоплю у 8 разів, продукти тваринництва – 6 разів). 2) Розвиток особистих господарств (зменшення податків, збільшення присадибних ділянок). 3) Розширення самостійності колгоспів та радгоспів (менше централізації та диктату). 4) Укріплення матеріально-технічної бази села (фінансування села збільшили у 5 разів). 5) Покращення керівництва (якщо у 1953 вищу освіту мали всього 3% керівників та спеціалістів села, то в 1960 – 65%). 6) Нові технології і зарубіжний досвід. 7) Покращення життя людей (отримали паспорти, пенсії, зарплати вищі, інше). Але було і негативне – підняття уваги до колгоспів і заборона тримати худобу у містах та селищах міського типу привело до зменшення поголів’я худоби на 15% (корів на 10%, свиней на 20%, овець і кіз на 55%). Негативні експерименти (зверх -програми) – 1. Освоєння цілини – з 1954 почали обробляти 30 млн гектарів цілини Сибіру і Казахстану (Україна направила туди 80.000 механізаторів і 100.000 одиниць техніки) – урожай зібрали великий, але він пропадав без інфраструктури переробки (дороги, транспорт, елеватори, склади, млини). Також почалось вивітрювання та ерозія грунтів, з’являються яри та западини. 2. Кукурудза – в Україні під неї виділили 5 млн гектарів (потім дійшло до 20% земель)- але використовували іноземні гібриди (врожайність упала з 30 до 15 центнерів на гектар), кукурудза виснажила землі – навіть почали купляти зерно за кордоном (Канада). 3. М'ясо-молочна – догнати і перегнати США у виробництві цих продуктів на душу населення (почали з 1957) – але на місцях просто вирізали худобу, на деякий час по мясу наздогнали, але потім у 1964 тваринництво впало до 90% рівня 1958. Загалом у 1958 році почався спад сільського виробництва, який мав такі причини: а) Командно-адміністративна планова система діє. б) Експерименти забирали величезні кошти і не приносили прибутків. в) Реформи проходили суб’єктивно і непослідовно, науково не обґрунтовані. г) Село підірвала ліквідація МТС – вони заплатили за стару техніку 5 млрд карбованців (вона коштувала у 10 разів менша). В управлінні– розширили права республік і демократизували управління, скоротили апарат, ввели раднаргоспи (господарське об’єднання промисловості і села на території одного регіону) – це був гарний принцип кращого використання ресурсів у регіоні, але централізована система управління (командно-планова) цей принцип вижила, не давши йому можливість показати себе.

Але прибутки робітників при Хрущову виросли на 230-370%, селян на 1000%;гроші на рахунках людей – у 10 разів, робочий день 8 годин і тиждень – 5 днів; підняли пенсії робітників і службовців, дали пенсії селянам; за Хрущова побудували у 3 рази більше житла, ніж за Сталіна (200.000 кв метрів – «Хрущовки»). Особливості духовно-культурного життя: 1. Невдала реформа освіти 1958 – фінансування і кількість шкіл виросли у 2 рази; кількість студентів стаціонару виросла у 2 рази, заочників у 4 рази, вечірніх факультетів у 10 разів; але впала якість освіти. 2. Русифікація –батьки вибирали мову навчання дітей, але у російських школах не вчили українську мову та літературу, а в українських вивчення російської мови і літератури обов’язкове (у 60-х роках у великих містах і обласних центрах російські школи становили 70%, в інших містах – 85%). 3. Демократизація науково-культурної діяльності – появилась «нова генерація» творчої інтелігенції, яка думала і творила по-новому ; іде реабілітація старої репресованої інтелігенції (З.Тулуб, О.Ковінька, М.Годованець, М.Колесса, інші); нові видання («Український історичний журнал», «Всесвіт», »Прапор», »Знання та праця»); спілкування із міжнародними діячами культури та науки. 4. Національне відродження і нова хвиля українізації– у Києві 1959 – клуб »Супутник» (Л. Танюк і І. Драч); Львів «Пролісок» (М.Косів); Харків (Чичибабін-Полухін) – це були «шестидесятники». 5. Нова творча молодь –В.Симоненко, Л.Костенко, Б.Олійник, І.Драч, В.Коротич, І.Дзюба, А.Горська та інші. 1963 – конференція з питань культури української мови (в цей час Хрущов починає тиск на діячів культури). 6. Атеїзм і боротьба з церквою – (з 1954) – до 1964 з реєстрації зняли 1500 релігійних об’єднання, а у церкви забрали 5000 культових споруд (церкви, монастирі, собори, каплиці та інше).

 


Читайте також:

  1. I світова війна
  2. Арабо-ізраїльська війна 1967 р.
  3. Арабо-ізраїльська війна 1973 р. та Кемп-Девідська мирна угода.
  4. Березня 1991 р. — проведення референдуму щодо збереження СРСР.
  5. В межах наукового підходу існує велика кількість концепцій, але найбільш переконлива – еволюційна теорія.
  6. В'єтнамська війна 1957-1975 років.
  7. Велика Британія
  8. Велика Британія.
  9. Велика буква у назвах річок, гір, морів.
  10. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
  11. Велика хартія вольностей 1215 р.




Переглядів: 969

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Українські землі у складі Чехословаччини. | Питання 23 Україна в період «застою» 60-80-і роки ХХ ст..

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.