Монтажний час і простір

Монтажне творення нових елементів реальності.

Тема 2 – ІМІТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ МОНТАЖУ.

Вертов. Я створюю тисячі різних людей… У одного беру руки найсильніші й найспритніші,в іншого беру ноги найстрункіші і найшвидші, у третього – голову найкрасивішу і найвиразнішу, і монтажем створюю нову, досконалу людину.

Кулешов. Я зняв дівчину, що сидить перед дзеркалом, підводить очі і брови, фарбує губи, надіває черевик. Ми зняли губи одної жінки, ноги – іншої, спину – третьої, очі – четвертої. Ми склеїли шматки у певному зв’язку між собою – і вийшла зовсім нова людина при наявності повної реальності матеріалу.

Кулешовський «Проект інженера Прайта» Батько із дочкою. Поле, Ферми електропередач.

Оболенський і Хохлова у Москві чи біля Білого дому.

Ряд статичних зображень перетворюється в рух. Льви у «Броненосці» Поєднання елементів зовнішнього вигляду переросло у дію.

В чому справа. У наведених прикладах (а їх – безліч) ціле в його фізичній єдності як одна загальна картина не існує. Виникає в уяві глядача. Частини творять ціле.

Пудовкін. Мистецтво поєднувати окремі зняті шматки так, щоб глядач в результаті одержав враження цілого, безперервного руху, що триває, ми звикли називати монтажем. Але він підкреслював, що це лише технічний бік справи.

Режисер має пам’ятати, що незалежні одне від одного зображення, різнорідні кадри здатні перетворюватися на деталі-частини,з яких

фантазія авторів. Їх комбінаторне мислення спроможні створити нові по суті об’єкти, події. Явища…

У Горпенка Будується храм – видувають скло – глечик виростає на гончарному крузі – дзвенять молотками ковалі… - все це картини побуту і життя стародавнього Києва у фільмі Г.Кохана «Ярослав мудрий». І вся картина цього життся виникала практично без загального плану… Локальні картини роботи окремих ремісників склалися у картину життя стародавнього міста.

Декорації під Обуховим. Цікаво, що майстри Киїського фарфоро-фаянсового заводу серед декорацій таки видули скло. 75-річний дід обладнав в декорації кузню і щодня ходив на зйомки 25 км., відмовившись від машини.

Принципи розгляду теми. Мистецтво часу в формах простору. Гіпотеза Тарковського.

Реальне життя – розвиток подій у нерозривному просторово-почасовому зв’язку. Неможливі «Стрибки». Час і простір у житті безперервні.

На екрані збігаються досить рідко. Екранне мистецтво дискретне, тобто – переривчасте, складене із окремих частин.

Простір і час на екрані виникають і існують у діалектичній взаємодії кадру і монтажу. Зміни в організації часу і простору на екрані – один із проявів переходу кіно у ранг мистецтва.

Саме у галузі екранного мистецтва розрізняємо час

- Історичний- коли відбувається дія( в який період сучасності або історії)

- Сюжетний- Сюжетна течія дії, виражена в монтажній композиції, скільки потребує часу.

- Глядацький – Час, протягом якого глядач сприймає та осмислює побачене.

На екрані життя існує, які б часи не показувалися, не в минулому, а в сучасному.

Розуміння симультанності (одночасності) – для ТБ.

На перший погляд, організація часу в кадрі не корегується. Проте це – не так.Не лише дія в кадрі, а і сам процес зйомки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта	\|	Кінетичний режим камери, Динамічні прийоми її поведінки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.