Заклепка – стержень круглого поперечного перерізу з голівкою на кінці.

З’єднання клепанням

Нероз’ємні з’єднання

З’єднання бувають роз’ємні і нероз’ємні.

Роз’ємні – деталі можна роз’єднувати нічого не порушуючи (різьбові, шліцьові, шпонкові).

Нероз’ємні – роз’єднати не можна.

Бувають:

- заклепкові ;

- зварні ;

- склеєні ;

- з’єднаі за допомогою паяння.

Раніше застосовували як єдиний вид нероз’ємних з’єднань, який зараз витіснений іншими, більш економічними.

Клепані з’єднання використовують для деталей , які не зварюються, а також у тому разі, якщо не допускається нагрівання металів у металевих конструкціях, котлах, судно- та літакобудуванні. Клепані з’єднання трудомісткі у виконанні і часто замінюються зварними та клеєними з’єднаннями.

Найбільш поширені заклепки із напівкруглою (ГОСТ 10299-68), потайною (ГОСТ 10300-68) та напівпотайною (ГОСТ 10301-68) голівками (рис.1).

Розміри заклепок для робочих креслень беруть із відповідних стандартів, а для складальних креслень розраховують із умовних співвідношень в залежності від діаметра стержня.

В умовних позначеннях заклепок на кресленнях указують:

1) слово «Заклепка»; 2) діаметр стержня , мм; 3) довжину стержня , мм; 4) групу матеріала; 5) групу покриття; 6) номер стандарту.

Марки матеріалів і їх умовне позначення, а також види, позначення та товщина покриття повинні відповідати ГОСТ 10304-70.

Приклади умовних позначень марок (груп) матеріалів : 00 – Ст2; 01 – сталь 10; 02 – Ст3; 03 – сталь 15; 10 – легована сталь 09Г; 32 – латунь марки Л63; 38 – мідь марки М3 тощо.

Приклади умовного позначення заклепок :

«Заклепка 8 × 20 ГОСТ10299-68» - заклепка із напівкруглою голівкою діаметром 8 мм , довжиною 20 мм із матеріалу групи 00, без покриття;

«Заклепка 8 × 20.38.М3.11 ГОСТ10300-68» - заклепка із потайною голівкою діаметром 8 мм, довжиною 20 мм, із матеріалу групи 38 – мідь марки М3, покриття групи 11 (пасивне);

«Заклепка 8 × 20.01.01 ГОСТ10301-68» тощо.

Рис.1

Заклепочним швом називається нероз’ємне з’єднання деталей за допомогою заклепок.

На рис.2 показані два листа металу, які потрібно з’єднати заклепками. Для цього у з’єднуваних листах просвердлюють отвір, у який вставляють стержень заклепки. Замикаюча голівка створюється розклепуванням виступаючої частини стержня за допомогою обжинки під ударами молотка або на спеціальному пресі. Процес клепання може проводитись з попереднім розігрівом заклепки або без нагріву. Холодне клепання застосовується при діаметрах стержня до 12 мм.

Рис.2

Шви розділяються по наступним ознакам :

- по характеру взаємного розміщення з’єднуваних деталей на шви внапуск (рис.3, а, в ) і в стик з однією (рис.3, б) або двома накладками (рис 4, г);

- по кількості рядів заклепок – на однорядні (рис.3, а), дворядні (рис.3, б, в) та багаторядні.

- по розміщенню заклепок – на паралельні (рис.3, б) та шахові (рис.3, в).

Рис.3

На рис.4 наведені формули для розрахунків швів в залежності від його типу та товщини δ з’єднуваних листів металу. При цьому знайдений діаметр стержня заклепки округлюється до стандартного значення (2,5; 3; 3,5; 4; 5; 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20; 22; 24 мм і т.д.).

По вибраному значенню d розраховують решту параметрів шва : крок t, відстань l між рядами , відстань l₁ від ряду до краю листа, довжину непоставленої заклепки L.

Викреслюють заклепочний шов у двох зображеннях : показують повний фронтальний розріз на місці виду спереду і вид з верху (рис.4). За ГОСТ 2.313-68 розміщення заклепок на кресленні умовно показують знаком «+».

Рис.4

2.Нероз’ємні з’єднання,

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Болтове з’єднання	\|	Отримані паянням та склеюванням

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.