• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Модуль 3

Тести

1. Якщо ціна товару Х упаде з 50 до 40 гр. од., обсяг попиту збільшиться з 75 до 100 одиниць. Еластичність попиту за ціною складе:

а) 1; б) - 1,67; в) 2,45; г) 1,89.

2. На що вказує коефіцієнт еластичності за доходом споживача з негативним значенням. Наведіть аргументацію і приклади.

3. Яка еластичність попиту в залежності від ціни в наступних товарів:

а) сіль;

б) хліб;

в) діаманти;

г) сигарети;

д) автомобіль;

е) ковбаса;

ж) шоколадні цукерки.

Задачі

1.Знайдіть правильну відповідь:

2.

а)якщо товари взаємозамінні, обведіть колом відповідну еластичність;

б)якщо товари взаємодоповнюючі, позначте еластичність прямокутником;

в)відзначте власну еластичність, підкресливши її.

1. Припустимо, що шкала попиту на товар Х представлена в таблиці.

а) накреслите осі і криву попиту на розграфленому папері;

б) підрахуйте сумарний доход (витрату) у гр. од. при кожній ціні і занесіть у третій стовпчик;

в) підрахуйте еластичність попиту за ціною для кожної зміни в ціні (почніть з 6 гр. од.);

г) на графіку покажіть межу еластичного й нееластичного попиту;

д) попит одиничної еластичності буде існувати при ціні - гр. од.

Знання: теорії еластичності попиту та пропозиції за ціною, перехресної еластичності, еластичності попиту за доходом покупця і продавця, графічної інтерпретації цих економічних показників. Теорії еластичності попиту та пропозиції за ціною в різні тимчасові періоди, і графічні моделі.

Уміння: розраховувати різні види еластичності, побудувати графіки еластичності з різними її значеннями, аналізувати отримані дані та використати їх при розробці стратегії фірми.

Тема 3.1 Теорія споживчої поведiнки

3.1.1. Закон спадної граничної корисності.

3.1.2. Етапи вивчення поведінки споживача, споживчі переваги.

3..1.3 Деякі основні положення споживчої переваги.

3.1.4. Бюджетні обмеження.

3.1.5. Криві байдужності.

3.1.6. Графічна інтерпретація споживчої рівноваги.

3.1.7. Ефект доходу й ефект заміщення.

3.1.1 Закон спадної граничної корисності

Економічна теорія розглядає поведінку споживача (рішення про покупку товару), у якого є якась сума грошей, як краще їх витратити й одержати більше задоволення. Споживач повинен зробити вибір з альтернативних варіантів вартості.

Існує 3 економічні теорії поведінки споживача. Кожна з них має свою модель, терміни та логіку міркування.

1.Гранична корисність і закон спадної граничної корисності;

2.Криві байдужності, споживча рівновага ;

3.Ефект доходу й ефект заміщення.

Розглянемо першу економічну теорію споживчої поведінки.

У залежності від потреби, споживач робить вибір з альтернативних варіантів.Причому споживач хоче придбати товари і послуги для задоволення своїх потреб і одержати максимальну корисність.

Корисність (utіlіty) - те задоволення або виконання запитів, що одержують люди від споживання товарів або користування послугами.

У ХІХ столітті економісти почали користуватися визначеним вимірником корисності. Вони вигадували вимірник "пользометр" (умовна назва ), що вимірює наскільки споживач "щасливий". Відповідно до цієї моделі споживач вибирає обсяги попиту всіх товарів і послуг так, щоб максимізувати свою корисність при заданих обмеженнях, що е в його розпорядженні, доходом.

Назвали одиницю виміру "утилями" (англ. - корисність). Цю теорію розглянемо на прикладі споживчої пари: гамбургери і концерти.

Корисність цієї споживчої пари являє собою суму двох величин : корисність, отриману від споживання гамбургерів і відвідування концертів.

Мета споживача - обмежені ресурси використовувати з максимальною користю.

Ціна гамбургера (Рг) - 1 долар, ціна концерту (Рк) - 2 долари, обмежені ресурси (бюджет 12 доларів у тиждень).

Таблиця 3.1

Корисність і гранична корисність

Сукупна корисність - корисність, що одержується внаслідок споживання товарів або користування послугами.

-чим більше Qг, тим менше гранична корисність (МUг): корисність 1 - 14; 8 – 4;

-крива має негативний нахил, тобто графік показує спадаючу граничну корисність (збільш. - Qг, зменш. - МUг).

Рис. 3.2 Крива граничної корисності

Висновок: Чим більше споживання благ, тим менше корисність, одержувана від кожної додатково спожитої одиниці.

В економічній теорії з'явився термін граничний (марженальний) аналіз. Цей термін характеризує результати того, коли щось зроблене в ледве більшому або меншому обсязі .

Економіст Джеванс сформулював принципи спадної граничної корисності.

Гранична корисність - додаткова корисність від споживання додаткової одиниці деякого блага.

Закон спадної граничної корисності затверджує , що в міру росту кількості споживаного блага загальна корисність від споживання зростає, але все в меншій пропорції, а гранична корисність, або додаткова корисність від споживання додаткової одиниці деякого блага, буде скорочуватися.

Цей закон має графічне зображення:

Крива сукупної корисності Крива граничної корисності

Економічну теорію розглянули стосовно до 1 товару. Ускладнимо ситуацію. Споживач купує не один товар, а два. Можливий вибір комбінації благ, що принесе найбільшу можливу корисність, заміна одного блага іншим.

Обмеження - бюджет споживача.

Мета споживача одержати максимальну корисність, зробимо вибір комбінації благ, що дає найбільшу можливу корисність.

6 гамбургерів - 57 утилів - витрачаємо 6 доларів

3 концерти - 68 утилів - 6 доларів

Сукупна корисність - 125 бюджет - 12 доларів

Шукаємо max сукупну корисність

Зменшуємо споживання гамбургерів з 6 до 4 - 44 утилі - 4 долари.

Збільшуємо кількість концертів з 3 до 4 - 84 утилі - 8 доларів.

Сукупна корисність - 128 бюджет - 12 доларів.

Альтернативна вартість одного додаткового концерту з 3 до 4 – дорівнює втраченій можливості купити 2 гамбургери (6 і 5). Зменшуючи кількість одного товару і збільшуючи кількість іншого товару, маємо найбільшу корисність у рамках бюджету. Якщо збільшити загальну корисність більше не можливо, то досягнуто точки споживчої рівноваги Qг = 4; Qк = 4.

Споживча рівновага - ситуація, у якій споживач не може збільшити загальну корисність (одержувану, виходячи з бюджету), витрачаючи менше грошей на придбання одного блага і більше на придбання іншого блага.

Споживча рівновага досягається, коли гранична корисність, отримана в розрахунку на кожну грошову одиницю одного блага, стає рівна граничній корисності, отриманій у розрахунку на кожнуодиницю вартості іншого блага.

Або:

Споживча рівновага - положення, при якому споживач максимізує корисність (128 утилів), отриману ним від покупки різних товарів (при наявному бюджеті 12 доларів) 4 гамбургери і 4 концерти - оптимальний варіант, та кількість, що може купити споживач.

Модель описує індивідуальний вибір (попит).

Споживчий вибір - вибір комбінації благ, що принесе найбільшу

можливу корисність із двох або більше кількості благ.

Отже, відповідно до принципу спадання граничної корисності, єдиний спосіб зменшити граничну корисність концертів складається у збільшенні споживання концертів, а єдиний спосіб збільшити граничну корисність гамбургерів складається в скороченні споживання їх .

Найімовірніше, споживач зробить і те, і інше, потроху, трохи скоротить споживання гамбургерів і збільшить споживання концертів. Дії його будуть у повній відповідності із законом попиту: зниження ціни концерту приведе до відвідування більшої кількості концертів. Ця логіка міркування зв'язує закон попиту з принципом спадання граничної корисності.

Ця теорія використовується при максимізації прибутку й мінімізації витрат.

З цього аналізу можна зробити висновок, що саме гранична, а не сукупна корисність, має значення для прагнення індивідів до одержання найбільш повного задоволення при обмеженому доході . Однак ці міркування задовольняють не всіх економістів.

3.1.2 Етапи вивчення поведінки споживача, споживчі переваги

Припустимо, що фірма почала робити високоякісний товар за рахунок зміни технології, тому продавати цей продукт вона буде дорожче.

Але, перш ніж збільшити випуск і продаж даного товару, фірма повинна вирішити важливу проблему: яку ціну за нього призначити? Для цього недостатньо знати, що споживачі можуть заплатити за цей товар більше грошей. Вона повинна знати споживчі переваги, щоб визначити попит на продукт і його залежність від ціни і якості. Вона розглядає поведінки споживача і з її допомогою може вирішити ряд проблем.

Економічна теорія розглядає поведінку споживача в 3 етапи:

1 етап - вивчення переваг, для чого необхідні критерії, за якими споживачі можуть віддати перевагу один товар іншому, з цією метою в економічній теорії вивчаються криві байдужності й ефект заміщення.

2 етап - споживачі завжди мають обмежений доход для придбання предметів споживання. У залежності від цін на різні товари доходи споживачів дозволяють їм купити визначений обмежений набір товарів. Тому економічна теорія вивчає бюджетні обмеження.

3 етап - необхідно сполучити споживчі переваги з бюджетними обмеженнями і визначити споживчий вибір. Іншими словами, з огляду на переваги й обмеженість доходів споживачів необхідно визначити, які сполучення товарів споживачі оберуть для придбання, щоб максимізувати задоволення своїх потреб.

3.1.3 Деякі основні припущення споживчої переваги

Теорія поводження споживачів починається з трьох основних припущень, що стосується переваги споживачами, визначеного набору споживчих товарів і послуг стосовно іншого. Ці припущення залишаються в силі для більшості людей у більшості ситуацій.

Перша перевага полягає в тім, що переваги вже сформувалися. Це означає, що споживачі можуть порівняти й класифікувати всі набори споживчих товарів і послуг. Іншими словами з двох наборів А і В споживач зволіє А замість В, або В замість А, або буде однаково вдоволений обома. Ці переваги ігнорують вартість. Хоча споживач може віддавати перевагу біфштексу перед пиріжком, але купить все ж - таки пиріжок, тому що він дешевше.

Друга важлива перевага те, що переваги транзитивні. Транзитивність означає, що якщо споживач віддає перевагу набору А перед набором В, а набір В перед набором С, то споживач зволіє також набір А набору С.

Наприклад,: якщо автомобіль марки "Форд" переважніше "Кадилака", а "Кадилак" переважніше "Шевроле", то "Форд" також переважніше "Шевроле".

Третя перевага говорить, що всі товари гарні (тобто бажані), і, залишивши осторонь вартість, споживачі завжди віддають перевагу більшій кількості будь-якого товару меншому .

Ці три переваги утворюють основу моделі теорії споживання. Вони не пояснюють споживчих переваг, вони лише описують їх. Можлива різноманітність їх описів.

3.1.4. Бюджетні обмеження

Для вивчення попиту і споживчого поводження використовуються бюджетні обмеження і криві байдужності (Лозаннська школа).

Бюджетне обмеження визначає безліч таких комбінацій товарів, що може собі дозволити придбати покупець, домашнє господарство або будь-який інший економічний суб'єкт на свій доход .

У таблиці показані можливі комбінації. Кожен рядок показує комбінацію 2-х благ, що економісти називають споживчою парою (у загальному випадку - споживчий набір). Витрати на гамбургери + витрати на концерти = 12дол. Покупець повинен піти на компроміс між гамбургерами й концертами. Чим більше він споживає гамбургерів, тим менше відвідує концертів.

Таблиця 3.2

Альтернативні припустимі споживчі пари (набори)

Альтернативна вартість будь-якого товару - кількість інших товарів, якими треба пожертвувати, щоб одержати даний товар.

Альтернативна вартість 1 додаткового концерту - 2 гамбургери.

Аналіз:

- точки В, С - комбінації 2-х товарів у рамках бюджету;

- АД - лінія споживчих альтернативних можливостей;

- Будь-яка точка на лінії - альтернативна можливість.

Лінія має обмежений нахил - чим більше одного блага, тим менше іншого. Нахил бюджетної лінії дорівнює:

Рис. 3.3. Лінія бюджетного обмеження

Зрушення бюджетної лінії (зміна в доході і цінах)

1. Зміна доходу усуває

бюджетну лінію, але не

викликає зміну її нахилу.

Рис. 3.4. Зміна доходу

Рис. 3.5. Зміна ціни товару А

3. Зміна ціни товару В зрушує бюджетну лінію до нової точки перехрещення

оз віссю QВ, не змінюючи точки

перехрещення її з віссю QА.

Рис. 3.6. Зміна ціни товару В

3.1.5 Криві байдужності

Корисність не завжди може бути вимірювана.

Читайте також:

1. V міні – модуль
2. Високочастотні перетворювачі модульної структури
3. Друга модульна контрольна робота
4. Друга модульна контрольна робота
5. За конструктивними особливостями фритюр-ниці поділяють на секційно-модульні та ті, які входять до комплекту малогабаритного обладнання.
6. За кредитно-модульною системою
7. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 1
8. ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ № 2
9. Заліковий МОДУЛЬ 1 . Економічна і соціальна географія світу
10. Заліковий модуль 2. ТЕХНОЛОГІЇ ВЕДУЧИХ ГАЛУЗЕЙ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
11. Заліковий модуль І. Інституціональна система національної економіки
12. Заліковий модуль І. Інституціональна система національної економіки

Переглядів: 745