Поняття та значення строку позовної давності.

Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Об'єктами авторського права є твори, а саме:

1) літературні та художні твори, зокрема:

романи, поеми, статті та інші письмові твори; лекції, промови, проповіді та інші усні твори; драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту); аудіовізуальні твори; твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори ужиткового мистецтва; ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів; збірники творів, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

2) комп'ютерні програми;

3) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

4) інші твори.

Не є об'єктами авторського права:

1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

4) інші твори, встановлені законом.

За ст. 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Види строків у цивільному праві класифікують за різними критеріями.

1. За правовими наслідками строки поділяються на:

- правовстановлюючі або правостворюючі: строки, з якими пов'язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов'язків осіб (з досягненням фізичною особою повноліття пов'язується з виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі);

- правоприпиняючі: строки, з перебігом яких законом пов'язується припинення певних цивільних правовідносин (із спливом певного строку кредитор втрачає право звернутися з претензією до боржника);

- правозмінюючі: із закінченням цих строків припиняються одні права та обов'язки і виникають інші.

2. За підставами виникненнястроки класифікують на:

- законні строки, які встановлені актами законодавства і які не можуть бути змінені за домовленістю;

- судові строки, тривалість яких визначається судом залежно від обставин конкретної справи;

- договірні строки, які визначаються за угодою сторін із врахуванням змісту та особливостей конкретних правовідносин.

3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:

- імперативні строки, які не можна змінити за домовленістю сторін (позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін);

- диспозитивні строки, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за угодою сторін (щодо договору про збільшення позовної давності).

4. За призначенням в цивільних правовідносинах:

- строк здійснення цивільних прав протягом якого носій суб'єктивного права може реалізувати можливості, закладені в цьому праві (гарантійний строк);

- строки виконання зобов'язань (строки поставки);

- строки захисту цивільних прав (строки позовної давності).

5. За способами визначення, коли строки визначаються:

- календарною датою (строк повернення боргу);

- певним періодом часу (покквартальна або щомісячна поставка продукції);

- вказівкою на юридичний факт (подію), яка має настати (за договором перевезення водним транспортом настання навігації).

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки позовної давності встановлюються для захисту майнових та немайнових права фізичних та юридичних осіб, вони є обов’язковими та спільними для всіх учасників цивільних правовідносин.

За ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність в цивільному праві становить три роки.

Позовна давність встановлюється законом, але, разом з тим, вона може бути збільшена за домовленістю сторін, про що обов’язково укладається договір в письмовій формі. Зменшувати строк позовної давності порівняно з законом заборонено.

Початок строку позовної давності обчислюється з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Строк спливає у відповідне число відповідного місяцю останнього року. Наприклад: для оскарження договору купівлі-продажу квартири, укладеного 20.10.2003 строк позовної давності складає 3 роки, відповідно він починається 21.10.2003 та закінчується 20.10.2006.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або іншій неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У випадку спливу строку позовної давності, заява про захист прав та інтересів все одне приймається судом до розгляду, але, за заявою однієї з сторін, зробленою до прийняття рішення, пропущена позовна давність стає підставою для відмови у позові. Суд може визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та захистити порушене право.

Особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо у момент виконання вона не знала про сплив позовної давності.

Позовна давність не поширюється

- на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав;

- на вимогу вкладника до фінансової установи (банку) про видачу вкладу;

- на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженнями здоров’я, смертю;

- на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним акту органів державної влади, АР Крим, місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право;

- на вимогу страхувальника до страховика про здійснення страхової виплати;

- інше, встановлене законом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підстави набуття права власності.	\|	Поняття права власності за законодавством України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.