• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Російські благодійники та меценати XIX – початку ХХ ст.

Доброчинна діяльність промисловців та підприємців

Слідством постійного «хождения пред Богом» була також щедра добродійність купців та підприємців. Достатньо назвати суми, які витратили на справи милосердя тільки деякі з них: Г.Г. Солодовніков – більш 10 млн крб., Бахрушини – 3,4 млн крб, Третьякови – 3,1 млн крб, Медведнікови – більше 2 млн крб. А внесок С.І. Мамонтова, С. Т. Морозова, К.С. Алексєєва (Станіславського) не підлягає оцінці в грошовому виразі.

Добродійні пожертвування були могутнім стимулом розвитку охорони здоров'я, освіти і культури. Причому не тільки великі купецькі прізвища витрачали гроші на добродійність, але і дрібні підприємці. В першу чергу меценатів привертала сфера освіти, перш за все професійної.

В якості яскравого прикладу благодійництва можна навести династію Бахрушиних. Олексій Бахрушин, засновник промислової династії, залишив після себе велику родину з восьми синів і дочок, кожен з яких вніс свою лепту в зростаючу славу роду Бахрушиних. Особливу популярність і подяку російського народу отримали брати Петро, Олександр і Василь Бахрушин. Всі вони були купцями I-ї гільдії, займалися, крім традиційної шкіряної справи, виробництвом суконних тканин, виготовленням рукавичок і т.д. Але прославилися вони своєю добродійністю і благочестям. В цілому вони пожертвували величезну на ті часи суму в три з половиною мільйона рублів «на громаду», побудувавши в Москві і в своєму рідному місті Зарайську 18 храмів і більше 100 цивільних будівель, які були безоплатно передані у міську власність [48].

Найбільш великим комплексом був Дитячий притулок у Сокольничому гаю для бідних і сиріт православного сповідання. Діти там виховувалися безкоштовно з 4-6 років до повноліття, до «виходу в люди», отримуючи до цього часу якусь професію. Жили діти в добротних цегляних будинках, працювали і навчалися в майстернях, а центром цього благодійного містечка була церква Живоначальної Трійці.

Метою діяльності Бахрушиних завжди була користь народу і Вітчизні. Порадившись зі своїм сімейним лікарем О.О. Остроумовим, брати Бахрушини знайшли кошти на будівництво найбільшої на той час лікарні на 200 ліжок в Сокольниках для невиліковних хворих (зараз це лікарня №33 імені О.О. Остроумова), а при ній – храму Ікони Божої Матері «Всіх Скорботних Радість». Лікування було безкоштовним, єдиним побажанням благодійників було прохання поминати на літургії їх самих, їх сім'ю і їх покійних батьків [48].

У 1898 р. у самому центрі Москви, між Болотною площею та Софійською набережною, вони побудували будинок «безкоштовних квартир» для багатодітних бідних вдів і дівчат, що вчаться. При будинку діяли два дитячих садки, початкове і ремісниче училище, а щоб матері могли працювати вдома, для них були створені швейні майстерні.

Не обійшли увагою підприємці і вітчизняну науку. О. Бахрушин фінансує різні медичні дослідження, підтримує роботи із створення вітчизняного повітряного флоту. Ф.П. Рябушинський стає ініціатором і організатором наукової експедиції по вивченню Камчатки, жертвуючи на неї 200 тис. крб. Будучи в душі новатором, С.І. Щукін засновує на початку століття при Московському університеті інститут психології – наукову установу абсолютно нового для Росії профілю. Вихідці з підприємницьких сімей стають відомими вченими. Сім'я торговців чаю і господарів цукрозаводів Боткіних дає Росії видатного лікаря-клініциста, академіка, ініціатора створення першої в Росії безкоштовної амбулаторії і лікарні – С.П. Боткіна. А виходець з сімейства найбільших промисловців і банкірів Д. П. Рябушинський стає талановитим фізиком. В 1904 році для проведення наукових досліджень в батьківському маєтку Кучино він будує першу в країні аеродинамічну лабораторію, перетворену потім в інститут. Активно вкладалися гроші в охорону здоров'я і мережу соціальних установ. Клінічне містечко на Дівочому полі в Москві створене, головним чином, сім'єю Морозових. Лікарня імені Солдатенкова, Солодовницька лікарня, Бахрушинські, Хлудовські, Мазурінські, Горбовські будинки для безпритульних; Арнольдо-Третьяковське училище для глухонімих [47].

Але понад усе російські підприємці підтримували мистецтво. Ось лише неповний перелік дарів і справ, і всього лише московського купецтва: Третьяковська Галерея, Щукинський і Морозівський музеї сучасного французького живопису, Колекція російського фарфору А.В. Морозова, підбірка ікон С.П. Рябушинського, Приватна Опера С.М. Мамонтова, Опера С.І. Зиміна, Художній Театр В.С. Алексєєва-Станіславського і С.Т. Морозова, видавництво Солдатенкова, «Щепкінська» бібліотека.

Дуже багато уваги приділялося відродженню і збереженню національних форм в мистецтві і культурі (будівництво церков, відродження російської духовної музики і живопису, заохочення майстрів, що творили в національному дусі).

Своєю соціальною активністю, турботою про благо і процвітання Вітчизни російські купці і промисловці підготували розквіт національної культури на рубежі XIX і ХХ ст. Ця діяльність кращої частини купецтва, така світла, така благородна, така дивовижна, належить найважливішим сторінкам історії російського народу.

Читайте також:

1. I. Україна з найдавніших часів до початку XX ст.
2. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
3. Визначення допустимого часу початку входу в зону зараження (початку роботи) за заданою дозою опромінення
4. Визначення допустимого часу початку долання зон радіоактивного забруднення (початок виходу із зони) при заданій дозі опромінення
5. Визначення швидкості початку псевдозрідження
6. Визначте місце України в планах імперіалістичних держав напередодні та на початку Першої Світової війни. В чому полягала трагедія українського народу в цій війні?
7. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст.
8. Виплати лізингових платежів на початку періоду
9. Відновлення громадянського суспільства в Україні в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. Розвиток громадянського суспільства в незалежній Україні.
10. Впливові загальноросійські полії ичні партії, що діяли в Україні
11. Генеза політичних ідей на початку – наприкінці ХХ ст. Формування політології як самостійної галузі та загальної системи соціальних і гуманітарних наук.
12. Геополітичне позиціонування Європейського Союзу на початку XXI ст.

Переглядів: 754