Лекція 3. Відділ Базидіомікотові гриби. План.

1. Клас Базидіоміцети - Basidiomycetes

2. Афілофороїдні гіменоміцети

3. Агарикоїдні гіменоміцети

4. Клас Устоміцети – Ustomycetes

5. Клас Теліоміцети

Відділ Базидіомікотові. Це велика група вищих грибів (понад 30000 видів) різноманітних за будовою, біологічними особливостями і значенням. Серед них є сапротрофи і паразити.

Міцелій багатоклітинний. Рівномірно росте у всіх напрямках і утворює спороносні структури по зовнішньому колу. В центрі міцелій відмирає і утворюються так звані “відьмові кільця”. За рік міцелій продвигається на 10-15см. Кільця мо-жуть досягати сотні метрів і мають вік 200-300 років. Найчастіше - 3-5м і вік 15-25 років.

Конідійне спороношення не займає такого місця як у аскоміцетів і буває зовсім відсутнє. Проте відомо крім утворен-ня конідій, ще й такі види розмноження, як частинами міцелію, оідіями, гемами, хламідоспорами (вегетат. розмноження).

Статевий процес завершується утворенням базидії на якій екзогенно на особливих виростах - стерігмах формуються базидіоспори.

Базидія за розвитком нагадує сумку і гомологічна їй.

Цикл розвитку базидіоміцета починається з того, що гаплоїдна базидіоспора проростає і утворює первинний гаплоїд-ний міцелій. Він недовговічний. Далі слідує злиття вегетативних клітин гаплоїдного міцелія - соматогамія. Спостерігається гомоталічна і гетероталічна копуляція клітин. При цьому відбувається тільки плазмогамія. Ядра утворюють дікаріон. Слі-дуючий етап - це утворення вторинного довговічного дікаріотичного міцелію з якого формуються і плодові тіла. Поділ клітин вторинного міцелію своєрідним:

* ядра дікаріона діляться синхронно;

* утворюється маленький боковий виріст і одне ядро переходить до нього;

* з’являються перегородки, які відокремлюють дікаріотичну клітину і дві одноядерні: базальну і бічну;

* бічна клітина росте, стикається з базальною і передає їй своє ядро.

Так утворюється кожний новий дікаріон вторинного міцелію. Бокові вирости вторинного міцелію називається пряж-ками (морфологічно вони відповідають гачкам аскогенних гіф).

Перед утвлоренням базидій у верхівковій клітині відбувається каріогамія і далі редукційний поділ ядра. Клітина ви-тягується, на ній з’являються вирости - стерігми з розширеннями на кінцях в які переходять ядра. На стерігмах розвиваєть-ся по одній базидіоспорі.

Цикл розвитку, таким чином, включає коротку гаплофазу, довгу дікаріотичну і коротку диплофазу.

Базидії бувають одноклітинні - холобазидії, розділені перегородками - фрагмобазидії, складені з потовщеної ниж-ньої частини і верхньої - гетеробазидії.

У більшості базидіоміцетів базидії розвиваються на плодових тілах чи всередині їх. Паразити не утворюють плодо-вих тіл.

Базидії розташовуються на плодових тілах широким шаром - гіменієм. Гіменій включає базидії, безплідні гіфи – па-рафізи, великі клітини різноманітної форми - цистіди (ці додаткові утворення підтримують і захищають базидії).

Та частина плодового тіла, на якій розташовується гіменій, називають гіменофором.

Гіменофор буває:

* гладенький (у нижчих представників)

* складчастий

* трубчастий (у високоорганізованих)

* пластинчастий.

Плодові тіла базидіоміцетів різноманітні за будовою, розмірам, забарвленням, консистенцією.

Базидіоміцети класифікують за такими ознаками як розвиток і будова базидії, плодових тіл, гіменію, базидіоспор.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відділ Аскомікотові	\|	Відділ Синьозелені водорості – Cyanophyta. План.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.