МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Лекція 9. Лишайники. План.1. Біологічна характеристика лишайників. 2. Головні представники лишайників. Лишайники - своєрідна група організмів, в тілі яких є два компоненти: автотрофний фікобіонт (водорості) і гетеро-трофний мікобіонт (гриб), які утворюють єдиний симбіотичний організм. Вегетативне тіло лишайників - слань (талом), як і у інших нижчих рослин. Забарвлення слані лишайників обумовлена різними пігментами і може бути сірою, зеленою, буро-коричневою, жовтою, помаранчевою,та майже чорною та ін. Відмінні особливості: - симбіотичне співжиття гетеротрофного гриба і автотрофний водорості постійне і історично виробилося, де грибний компонент оточує водорість і навіть може проникати в її клітини; - лишайники утворюють особливі морфологічні типи і життєві форми, які не зустрічаються окремо слані гриба та водорості, на основі симбіозу стався історично довгий формоутворюючий процес; - особливий тип метаболізму, їх фізіологія відмінна від фізіології вільноживучих грибів та водоростей; - специфічна біохімія, утворення лишайникових речовин не зустрічається в інших групах організмів; - особлива біологія: повільне зростання, способи розмноження, відношення до екологічних умов. За формою розрізняють три основні морфологічні типи слані лишайників: накипні(коркові), листуваті і кущисті. Найбільш просто влаштовані накипні лишайники - слань у вигляді скоринки, яка щільно зрослася з субстратом. Товщина корочки може бути тонкої, мати вигляд ледь помітною накипу або порошкоподібного нальоту. Накипні лишайники невели-ких розмірів. Невеликі слані зливаються один з одним, утворюючи на поверхні скель, стовбурів дерев крупні часто різно-кольорові плями до декількох сантиметрів у діаметрі. Накипні лишайники щільно зростаються з субстратом серцевинними гіфами. У деяких є підслань, що складається з більш темних за забарвленням, товстостінних гіфів, що знаходяться на пери-ферії талома. Слань накипних лишайників щільно зростається з субстратом і не відокремлюються від неї без значних по-шкоджень. Більш організовані лишайники мають листувату слань у формі дорзовентральних пластинок, які розташовані по субстрату і зростаються з ними за допомогою пучків грибних гіф, які мають назву ризоїди. У небагатьох видів слань при-кріплена до субстрату в одному місці за допомогою таломних виростів - гомфа, утвореного грибними гіфами. На субстраті листові лишайники мають вигляд лусочок, розеток або досить великих, зазвичай розрізають на лопаті платівок. Ще вище організований тип талома - кущуваті, що має форму розгалужених стрічок або більш товстих, часто розрізнених на лопаті розгалуження стовбурів, зростаються з субстратом тільки основою. Анатомічно розрізняють два типи талома лишайників: гомеомерний і гетеромерний. Класифікація лишайників базується на характері плодоношення мікобіонта, його онтогенезі, будові сумок і морфо-логічних особливостями талома. Фікобіонт не відіграє великої ролі в систематиці лишайників. У лишайників існує три типи розмноження: вегетативне,безстатеве і статеве. Лишайники зустрічаються майже в усіх екосистемах, переважають в тундрі, лісотундрі, лісах. Не можуть конкуру-вати з швидко зростаючими квітковими рослинами, ростуть там, де умови існування надто суворі для інших рослин. У різних місцях проживання:на скелях, ґрунті, стовбурах дерев, лишайники утворюють рослинні угруповання - сінузіі, які характеризуються певним видовим складом і певними морфологічними типами. Лишайники тундри і лісотундри: · кладонія оленяча, · кладонія лісова, · кладонія приальпійська (“оленячий мох”) Лишайники сухих степів і напівпустель: Кочуючи лишайники: аспіцилія їстівна (лишайникова манна), пармелія блуждаюча Прикріплені до ґрунту: рамаліна скручена, пармелія темно-бура Епіфітні лишайники: · Уснея найдовга · Ксанторія настінна · Фісція зірчаста · Пармелія бороздчата Епілітні лишайники: · Леканора різноманітна · Умблікарія пухирчаста Читайте також:
|
||||||||
|