Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Лекція 9. Лишайники. План.

1. Біологічна характеристика лишайників.

2. Головні представники лишайників.

Лишайники - своєрідна група організмів, в тілі яких є два компоненти: автотрофний фікобіонт (водорості) і гетеро-трофний мікобіонт (гриб), які утворюють єдиний симбіотичний організм. Вегетативне тіло лишайників - слань (талом), як і у інших нижчих рослин. Забарвлення слані лишайників обумовлена різними пігментами і може бути сірою, зеленою, буро-коричневою, жовтою, помаранчевою,та майже чорною та ін.

Відмінні особливості:

- симбіотичне співжиття гетеротрофного гриба і автотрофний водорості постійне і історично виробилося, де грибний компонент оточує водорість і навіть може проникати в її клітини;

- лишайники утворюють особливі морфологічні типи і життєві форми, які не зустрічаються окремо слані гриба та водорості, на основі симбіозу стався історично довгий формоутворюючий процес;

- особливий тип метаболізму, їх фізіологія відмінна від фізіології вільноживучих грибів та водоростей;

- специфічна біохімія, утворення лишайникових речовин не зустрічається в інших групах організмів;

- особлива біологія: повільне зростання, способи розмноження, відношення до екологічних умов.

За формою розрізняють три основні морфологічні типи слані лишайників: накипні(коркові), листуваті і кущисті. Найбільш просто влаштовані накипні лишайники - слань у вигляді скоринки, яка щільно зрослася з субстратом. Товщина корочки може бути тонкої, мати вигляд ледь помітною накипу або порошкоподібного нальоту. Накипні лишайники невели-ких розмірів. Невеликі слані зливаються один з одним, утворюючи на поверхні скель, стовбурів дерев крупні часто різно-кольорові плями до декількох сантиметрів у діаметрі. Накипні лишайники щільно зростаються з субстратом серцевинними гіфами. У деяких є підслань, що складається з більш темних за забарвленням, товстостінних гіфів, що знаходяться на пери-ферії талома. Слань накипних лишайників щільно зростається з субстратом і не відокремлюються від неї без значних по-шкоджень.

Більш організовані лишайники мають листувату слань у формі дорзовентральних пластинок, які розташовані по субстрату і зростаються з ними за допомогою пучків грибних гіф, які мають назву ризоїди. У небагатьох видів слань при-кріплена до субстрату в одному місці за допомогою таломних виростів - гомфа, утвореного грибними гіфами. На субстраті листові лишайники мають вигляд лусочок, розеток або досить великих, зазвичай розрізають на лопаті платівок. Ще вище організований тип талома - кущуваті, що має форму розгалужених стрічок або більш товстих, часто розрізнених на лопаті розгалуження стовбурів, зростаються з субстратом тільки основою.

Анатомічно розрізняють два типи талома лишайників: гомеомерний і гетеромерний.

Класифікація лишайників базується на характері плодоношення мікобіонта, його онтогенезі, будові сумок і морфо-логічних особливостями талома. Фікобіонт не відіграє великої ролі в систематиці лишайників.

У лишайників існує три типи розмноження: вегетативне,безстатеве і статеве.

Лишайники зустрічаються майже в усіх екосистемах, переважають в тундрі, лісотундрі, лісах. Не можуть конкуру-вати з швидко зростаючими квітковими рослинами, ростуть там, де умови існування надто суворі для інших рослин. У різних місцях проживання:на скелях, ґрунті, стовбурах дерев, лишайники утворюють рослинні угруповання - сінузіі, які характеризуються певним видовим складом і певними морфологічними типами.

Лишайники тундри і лісотундри:

· кладонія оленяча,

· кладонія лісова,

· кладонія приальпійська (“оленячий мох”)

Лишайники сухих степів і напівпустель:

Кочуючи лишайники: аспіцилія їстівна (лишайникова манна), пармелія блуждаюча

Прикріплені до ґрунту: рамаліна скручена, пармелія темно-бура

Епіфітні лишайники:

· Уснея найдовга

· Ксанторія настінна

· Фісція зірчаста

· Пармелія бороздчата

Епілітні лишайники:

· Леканора різноманітна

· Умблікарія пухирчаста


Читайте також:

  1. Вид заняття: лекція
  2. Вид заняття: лекція
  3. Вид заняття: лекція
  4. Вид заняття: лекція
  5. Вид заняття: лекція
  6. Відділ Синьозелені водорості – Cyanophyta. План.
  7. Вступна лекція
  8. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
  9. Геометрична інтерпретація ЗЛП. Кононічна форма ЗЛП і її оптимальний план.
  10. Клітинна селекція рослин.
  11. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
  12. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки




Переглядів: 1313

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок Десмідіальні – Desmidiales | Лекція 10. Вищі рослини. Відділ Мохоподібні. План.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.