Тема: Хронічний гепатит. Цироз печінки. Холецистит хронічний.

Лекція 13.

Рак шлунка.

Найчастіше ракова пухлина локалізується в пілороантральній частині,а також уздовж малої кривини шлунка,у кардіальній частині шлунка.

Гістологічно розрізняють : аденокарциному,скір,слизиста,недиференційовану форми

Метастазування відбувається лімфогенно,гематогенно,контактно.Перші метастази – в реґіонарні л/в,які розташовані вздовж малої і великої кривини,пізніше в віддаленні л/в.Характерними є метастази в ліві надключичні лімфатичні вузли. Гематогенні метастази-в печінку,легені,нирки,головний мозок.

Клініка: порушення апетиту,або його втрата,дисфагія-добре проходить тверда їжа і погано рідка,безпідставні проноси,метеоризм,блювання.

Біль ниючий ,постійний,з прогресуванням захворювання нестерпний.

Загальні симптоми: немотивована слабкість,швидка втома,втрата апетиту,відраза від м’яса,втрата маси тіла.

Діагностика: ФГДС,УЗД органів черевної порожнини,комп’ютерна томографія

Шлункова секреція знижена аж до ахлоргідрії,гіпсохромна анемія,значне підвищення ШОЕ,ан.калу на приховану кров.

Лікування: основне хірургічне,рак шлунка малочутливий до променевої терапії ї хіміотерапії.

Головні функції печінки – метаболічна,дезінтоксикаційна,жовчоутворююча і жовчовидільна. Жовч секретується печінковими клітинами. Вона складається з води,жовчних пігментів,холестерину,фосфоліпідів,жирних кислот та інших складників. Головний показник жовчоутворюючої і жовчовидільної функції печінки – це екскреція жовчних пігментів,тобто білірубіну і його похідних.

Білірубін ( від лат.bilis – жовч і ruber – червоний) – це речовина,що виникає в організмі при розпаді гемоглобіну в еритроцитах. Даний процес відбувається в печінці,селезінки та кістковому мозку. Утворений білірубін називають некон’югованим. Він не розчинний у воді й тому циркулює в крові в комплексі з альбуміном. Некон’югований білірубін проникає всередину гепатоцита і зв’язується там з глюкуроновою кислотою,що дає можливість стати йому розчинним у воді і виділяться в жовчні капіляри.Білірубін зв’язаний з глюкуронової кислотою називають кон’югований білірубін. З жовчю частина білірубіну виділяється в тонку кишку де кишкові бактерії із білірубіна створюють уробіліноген,який всмоктується у ворітню вену і розщеплюється печінкою. Незначна кількість уробіліногену потрапляє в велике коло кровообігу і визначається в сечі. В нормі у загальний кровотік уробіліноген не потрапляє і не виділяється з сечою. Клінічне значення уробіліногену в сечі – рання діагностика гепатиту,він з’являється в сечі ще до жовтяниці. Значна частина уробіліногену з тонкої кишки виділяється в товстий кишечник і видаляється з організму у формі стеркобіліну з калом і сечою.

Хронічний гепатит-це дифузне запально-дистрофічне ураження печінки різної етіології,що продовжується не менш як 6 міс і характеризується астенічним,диспеп-

сичним,больовим та абдомінальним синдромами без ознак портальної гіпертензії.

Етіологія: найчастіше – гострий вірусний гепатит В,С,Д,G ; інші- медикаментозні,

токсичні,алкогольні. Гострий вірусний гепатит В переходить в хронічну форму в 5-10% випадків,вірусний гепатит С – у 15-80% випадків,а вірусний гепатит Д – у 70%.

Медикаментозний гепатит спричиняють препарати:- прямої гепатотоксичної дії (антибіотики, антиметаболіти-метотрексат,фторурацил-,фторотан та ін..);

-токсико-алергійної дії (протитуберкульозні,протизапальні,гормональні,психотропні

засоби).

Токсичне ураження печінки можуть зумовлювати хлороформ,дихлоретан,бензол,ме-

тали –свінець,ртуть,золото,миш’як,фосфор.

Патогенез залежить від етіологічного фактора. На початковій стадії ХГ вірус проникає в гепатоцит,але вірус гепатиту не має безпосередньої цитопатичної дії.

Пошкодження гепатоцитів обумовлено імунним цитолізом,який підтримується виникаючою аутоімунізацією. Аутоімунізація пов’язана зі специфічним печінковим

ліпопротеїном,виникаючим внаслідок реплікації вірусу в гепатоцитах і виступаю-

чим в ролі аутоантигену, на який спрямовується агресивна дія Т-лімфоцитів,що

призводить до некрозу гепатоцита. Таким чином при ХГ вірусного ґенеза в інфільт-

раті переважають лімфоцити.

При аутоімунному ХГ внаслідок дефекту імунорегуляції в організмі продукуються атитела до антигенів мембрани печінки, в інфільтраті переважають плазматичні клітини.

Алкогольний гепатит пов’язаний з прямою дією алкоголю на органели печінкових клітин і виникненням гепатоцелюлярного некрозу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гастрит хронічний. Виразкова хвороба шлунка і 12п кишки. Рак шлунка.	\|	Класифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.049 сек.