• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття і значення конституції. Конституція фактична і конституція юридична. Структура конституції. Значення конституції.

Питання для ознайомлення на лекції.

Тема: “ Конституції зарубіжних країн: основні положення”.

Л Е К Ц І Я

із дисципліни “Конституційне право зарубіжних країн”

Підготувала:

викладач кафедри публічного права

Береза Н.В.

1. Поняття і значення конституції. Структура конституції.

2. Суть і зміст конституції. Властивості конституції.

3. Розробка, прийняття та зміна конституції. Порядок внесення змін і поправок до конституції.

4. Класифікація конституцій та їх види.

5. Інститут конституційного контролю в конституційному праві зарубіжних країн.

Термін “конституція” – лат. Constitutio – установлення, устрій. Науковці вважать, що цей термін походить ще із античності, у середньовіччі застосовувався ще термін “основний закон”. Однак, конституції у сучасному розумінні з’явились лише у другій половині XYIII ст. – Конституція США 1787р., Франції і Польщі 1791р. – це перший етап розвитку конституції зарубіжних країн. Для нього характерними є:

ü Визнання основної ідеї конституціоналізму – захист людини від свавілля держави;

ü Конституційне регулювання 3 блоків відносин:

1. Права людини.

2. Устрій вищої влади в державі.

3. територіальний устрій держави.

На даному етапі конституції були прийняті переважно в країнах Європи і Америки і лише в окремих країнах африканського та азіатського континентів( в Ліберії в 1847р., в Японії в 1889р.,в Ірані в 1906р. ) [А. 21]

Другій етап - період між першою і другою світовими війнами. Для нього є характерним зародження ідеї соціалізму, а саме. Появою конституцій нової – соціалістичної – моделі (РСФРР 1918 і 1937рр. І Конституції СРСР 1924 і 1936рр. Угорщини 1919р. І Монголії 1940р.) . В основу регулювання цих конституцій були закладені:

1. Природнє походження прав і свобод людини.

2. Заперечення автономії особистості, тобто, людина була підпорядкована суспільству і наділена правами в “інтересах соціалістичного будівництва”.

3. Принцип природнього суверенітету був замінений ідеєю диктатури пролетаріату.

4. Заборона приватної власності.

5. Проголошувалась керівна роль комуністичної партії і панування однієї – марксистко – ленінської – ідеології.

Третій етап конституційного розвитку – після ІІ – ї світової війни до кінця 80 –х років XX століття. Особливостями даного етапу були:

1. Протистояння західної і соціалістичної моделей конституцій.

2. Розширення географії світового конституціоналізму, тобто, в більшості держав були прийняті конституції.

3. Поглиблення ідеї соціалізму.

4. Поява екологічних та інформаційних прав і свобод.

Четвертий етап конституційного розвитку 80- ті – 90 ті роки і триває до сьогодні. Даний етап виник за рахунок краху соціалістичної системи та демократизації конституцій у відповідних країнах. Основна риса четвертого етапу – відновлення панування західної моделі конституціоналізму. Хоча, конституції соціалістичного типу залишились ще в декількох країнах, а саме: в Китаї, на Кубі, в Північній Кореї і у В’єтнамі. [А.22]

В сучасній науці конституційного права термін “конституція” вживається в двох основних значеннях: конституція фактична і конституція юридична.

Фактична конституція (соціальна) – це реальний стан суспільних відносин, та дійсний правовий статус особи в країні.

Юридична конституція (формальна) – це документ, основний закон (декілька основних законів), який приймається або змінюється в особливому порядку, має вищу юридичну силу і особливий об’єкт, тобто, регулює основи соціально – економічного устрою, політичної системи правового статусу особи, духовного життя суспільства.

У США існує поняття “жива конституція”, тобто, це тлумачення статей Конституції США Верховним Судом більш ніж за 200 років її дії.

Фіктивною конституція є тоді, якщо виникають протиріччя між принципами конституції і фактичним станом, який характеризує основні параметри суспільного і державного устрою.

Отже, конституція – це система правових норм, які мають, як правило, найвищу юридичну силу і регулюють основи відносин між людиною та суспільством, з одного боку, і державою – з іншого, а також основи організації і діяльності самої держави.

Форма конституції – це спосіб організації і вираження конституційних норм.

Залежно від форми конституції поділяють на писані і неписані.

Писані – єдиний правовий акт або декілька таких актів.

Писані є кодифіковані – це єдиний документ (Конституція США 1787р., Японії 1947р., Польщі 1997р., тощо), і некодифіковані – комплекс правових актів (Швеція – конституція складається із 4-х нормативних актів – Форми правління 1971р.; Акт про престолонаслідування 1810р.; Акт про свободу друку 1874р.; Основний закон про свободу висловлювань 1991р.)

Неписані– це конституції, які складаються із невизначеної кількості джерел, серед яких є як писані (акти парламенту, судові прецеденти), так і усні (конституційні звичаї або угоди). Такі конституції існують у Великобританії, Австралії, Новій Зеландії і ін.

Варто зазначити, що в основному, сучасні конституції – це кодифіковані, писані, конституції, а неписані і некодифіковані існують лише як виняток.

Некодифіковані конституції мають відповідну структуру.

За загальним правилом, конституції складаються із трьох основних частин: 1) Преамбула. 2) Основна частина. 3) Заключні, перехідні і додаткові положення.

Як правило, конституції складаються із розділів, параграфів та статей.

Преамбула рідко має нормативну природу і пряму дію, її норми можуть застосовуватись лише для тлумачення норм конституції, але є і виключення, наприклад, преамбула Конституції Франції 1946 року проголошує права людини і діє до сьогодні, навіть, після прийняття Конституції 1958 року.

В преамбулі, як правило, зазначається мета і джерело конституції; історичні обставини і причини її прийняття; основні принципи державної політики і права людини.

Основна частина, як правило, регулює найважливіші права і свободи людини та громадянина; основи статусу вищих органів державної влади; територіальний устрій держави; державні символи.

Заключні і перехідні положеннявизначають порядок вступу в силу конституції і її окремих норм; співвідношення юридичної сили конституції і правових актів, які діяли на момент вступу її в силу; строки утворення уповноважених органів влади і оновлення законодавства тощо.

2. Суть і зміст конституції. Властивості конституції. Соціальний і правовий (юридичний) зміст конституції. Соціальні функції конституції. Моделі конституцій в зарубіжних країнах.

Суть конституції – це найвище правове вираження інтересів домінуючих соціальних верств (народу – за умови високого ступеню погодженості) їх компромісу і загальнолюдських цінностей на даному етапі розвитку суспільства.

На підставі (основі) використання державної влади (а не інших способів) сучасна конституція встановлює основи взаємозв’язків суспільства, держави, колективу, індивіда.

Зміст конституції – це сукупність конституційних норм, інститутів і принципів, які регулюють суспільні відносини, визначають організацію державної влади, взаємовідносини цієї влади, суспільства, різних колективів та індивідів.

Зміст конституції визначається предметом правового регулювання даного документа, тобто, це ті групи суспільних відносин, які врегульовані нормами конституції. Але, в даному випадку науковці поділяють зміст конституції на два види:

1. Соціальний зміст конституції – це конкретизація її соціальної суті, тобто, відображає необхідне і випадкове (необхідне – це основи суспільного устрою тощо, випадкове – це національно – специфічні особливості окремої каїни). На приклад, за суттю, але за соціальним змістом різні конституції США і Єгипту, Франції і Пакистану, Бразилії і Канади і ін.

2. Правовий юридичний зміст – це той юридично значимий матеріал, із якого вона складається. Це норми, які закріплюють: основи суспільного устрою; основи державного устрою; основні права громадян.

Різниця в правовому змісті полягає в тому, що конституційно – правові інститути, які існують в одній країні, відсутні в іншій.

Наприклад: різний правовий зміст мають конституції республіканської Франції та монархічної Бельгії.

Отже, зміст сучасних конституцій – охоплює основні такі інститути, як суспільний та державний устрій, основи правового статуту особи, а також національно – специфічні особливості окремої країни.

Сучасна наука конституційного права виділяє три моделі конституцій в зарубіжних країнах:

1. Ліберальна конституційна модель характеризується обмеженістю предмета конституційного регулювання. Його об’єктами є організація державної влади та правовий статус особи, обмежений громадянськими та політичними правами і свободами.

2. Етатистська конституційна модель характеризується надзвичайним розширенням предмета конституційного регулювання. Соціальний зміст такої конституції включає суспільні відносини, які визначають всі системи, підсистеми і елементи суспільства, які утворюють його політичну, економічну, соціальну, ідеологічну структури (Конституція РСФСР 1918 року).

3. Ліберально-етатистська конституційна модель є серединою між ліберальною та етатистською. Предмет регулювання в таих конституціях розширений за рахунок включення суспільних відносин, які визначають основи організації суспільства і відносин між особою та державою. Таке розширення предмета конституційного регулювання, на відміну від етатистської моделі, здійснюється в оптимальних рамках, які забезпечують нормальне функціонування механізму саморегулюваання суспільства і виключає можливість надмірного втручання в нього держави.

Як політичний документ конституція закріплює співвідношення соціальних сил у суспільстві, їхню боротьбу і співробітництво, досягнутий компроміс, а іноді, навпаки, — панування визначених верств населення або військово-політичних угруповань (останнє в першу чергу відноситься до тимчасових конституцій, прийнятих в результаті військових переворотів), регулює політичний процес у суспільстві. Конституція відображає ступінь сприйняття загальнолюдських цінностей у суспільстві даної країни, містить, хоча й у неоднаковій мері, програмні положення про шляхи розвитку суспільства.

Ці якості, одержують своє вираження не в якійсь окремій статті, а в змісті всього основного закону, і насамперед закріплення конституцією співвідношення соціальних сил у суспільстві, що за допомогою боротьби і співробітництва приходять до консенсусу по принципових конституційних питаннях суспільного і державного ладу, обумовлюють соціальну сутність конституції.

Як ідеологічний документ конституція в концентрованому виді відображає пануючу в суспільстві або прийняту його керівними силами соціально-політичну доктрину, визначає світогляд. Іноді положення про прийняту ідеологію безпосередньо закріплені в конституції (ідеї марксизму-ленінізму і Мао Цзедуна в китайській конституції 1982 р., ісламських цінностей у конституції Алжиру 1996 р., ідеологія мобутизму — від власного імені президента Мобуту — у конституції Заїру 1980 р., панч-сила в Індонезії й ін.).

Суть і зміст конституції проявляється в сукупності властивостей конституції (юридичних, політичних, ідеологічних), які характеризують її якісну своєрідність як одного із елементів політичної системи сучасного суспільства.

Соціальні функції конституції –це основні напрямки її впливу на соціальну дійсність, які характеризують її соціальне призначення.

В основному виділяють три основні функції конституції:

1. Юридична функція – це основне джерело права в країні, вона наділена вищою юридичною силою і є базою для розвитку поточного законодавства, яке розвиває і конкретизує її положення ї повинно їй відповідати.

2. Політична функція – проявляється в тому, що конституція встановлює основи організації публічної влади та основи участі населення у здійсненні управління суспільством.

3. Ідеологічна функція – конституція відображає ті духовні цінності, на які орієнтується держава. Наприклад: у конституціях західної моделі – це свобода особистості, дотримання прав людини, демократія, власність тощо, а у конституціях соціалістичної моделі – це цілі побудови комунізму.

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. II. Поняття соціального процесу.
6. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
7. Iсторичне значення революції.
8. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
9. Ocнoвнi визначення здоров'я
10. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
11. VІ. План та організаційна структура заняття
12. А/. Поняття про судовий процес.

Переглядів: 4487