Етапи процесу регулювання

Дисциплінарне регулювання.

Розпорядницьке регулювання.

Стабілізуюче регулювання.

Основними засобами здійснення стабілізуючого регулювання є реалізація визначених правил, процедур і стилів поведінки. Стабілізуючий вплив на поведінку людини в процесі виробництва і управління здійснюється шляхом дотримання регламентуючих документів. Наприклад, статут підприємства регламентує: вид підприємництва, мету, завдання, повноваження керівників тощо. Посадова інструкція визначає повноваження конкретної посадової особи.

Стабілізуюче регулювання можна поділити на: безпосереднє регулювання на основі норм і за допомогою інструктування.

1. Безпосереднє регулювання здійснюється до підприємства в цілому, організаційної структури і структури апарата управління. Дорегламентуючих документів відносяться відповідно статут підприємства положення про лінійні та функціональні підрозділи, посадові інструкції.

2. Регулювання на основі норм встановлює певні норми поведінки людей, що зайняті у виробництві та управлінні.

Необґрунтовано тверді чи невиправдано занижені нормативи приводять до дестимуляції, а дуже детальні – знижують ініціативність працівників.

3. Регулювання за допомогою інструктування ґрунтується наметодичній допомозі й інформаційному забезпеченні виконання майбутньої роботи. Інструктування – це наставляння, докладне пояснення, попередження, указівка по дотриманню, виконанню чого-небудь тощо [5].

У даному випадку інструктування варто розуміти як використання працівником відповідних інструктивних матеріалів, що регламентують виконання визначеної роботи.

Це процес безпосереднього впливу з боку керівника по відношенню до виконавця. Його використання обумовлене наступними причинами:

а) необхідністю усунення відхилень від установлених стандартів виявлених у процесі контролю;

б) необхідністю спонукання додіїдля виконання прийнятого управлінського рішення.

За формою прояву розпорядницьке регулювання може бути представлене документально й усно. Активний розпорядчий вплив проявляється у наказах, вказівках, постановах, розпорядженнях, резолюціях, рішеннях.

Пасивний розпорядчий вплив — це інформування, рекомендації, пропозиції, побажання.

Дисциплінарне регулювання торкається поведінкових аспектів функції регулювання.

Дисциплінарне регулювання являє собою спосіб, за допомогою якого забезпечується дотримання відповідальності як основи менеджменту і “добиватися виконання роботи за допомогою інших людей”. Ніяке управління не дає необхідних результатів, якщо працівники підприємства не будуть дотримуватися встановлених норм і правил поведінки.

За своїм змістом дисциплінарне регулювання може мати:

а) розпорядницький вплив;

б) регламентуючий вплив;

в) нормуючий вплив.

Оперативне регулювання - це повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів на виконання об’єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень.

Необхідність в оперативному регулюванні діяльності організації виникає при відхиленні її від стратегічної лінії розвитку, тобто при порушені стійкості організації сьогодні і в перспективі.

Оперативне регулювання передбачає розробку оперативних планів тазавдань, організацію виконання оперативних планів та завдань, організацію поточного контролю і регулювання ходу робіт.

Оперативне регулювання здійснює керуюча система організації спрямовуючи його на діяльність керованої. Регулюючий вплив керуючої системи повинен бути плановим і містити конкретні способи регулювання і контролю робіт.

Після одержання виконавцем оперативного завдання настає етап поточного контролю за його виконанням, покликаний забезпечити негайну реакцію менеджера на відхилення в господарському процесі. Засобами оперативного контролю найчастіше є особиста доповідь підлеглого, документальний контроль або інспекційна перевірка керівником.

У процедурі регулювання виділяють три етапи: добір стандартів, що стабілізують діяльність працівників підприємства, вироблення адекватних регулюючих впливів на виконавців і усунення виниклих відхилень чи проблем.

Напершому етапі процесу регулювання можна побачити, наскільки організоване стабілізуюче регулювання, а такожйого зв’язокз функцією планування (розробка стандартів для контролю і регулювання), організації (регламентація розподілу і делегування повноважень, організація виконання рішень) і контролю (оцінка ступеня відхилення результату від установленого стандарту).

На другому етапі процесу регулювання порівнюється величина відхилення з припустимими нормами.

Потім визначають необхідність розробки регулюючого впливу на об’єкт управління. На цьому етапі менеджер повинний визначити, наскільки виникла ситуація чи величина відхилення від бажаного результату загрожує життєдіяльності підприємства.

Регулювання повинно здійснюватися за принципом виключення, суть якого полягає в тому, що система регулювання повинна спрацьовувати тільки при наявності помітних відхилень від регламентів, норм, стандартів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види регулювання	\|	Суть та види управлінських рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.