• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи контролю та методика їхнього здійснення. 3 страница

· державного бюджету;

· загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів;

· кредитів та позик, наданих Україні іноземними державами, банківськими установами та міжнародними фінансовими організаціями;

· валютних ресурсів, наданих на зворотній основі;

· кошторису Національного банку України;

· майна, яке належить до об’єктів державної власності;

· ресурсів матеріального резерву України.

Основні завдання перевірок і ревізій, здійснюваних в Управ­лінні справами Верховної Ради України та Адміністрації Пре-
зидента України:

ü перевірка дотримання Конституції України, вимог чинного бюджетного законодавства під час прийняття та видання нормативних, адміністративних, розпорядчих та інших актів і документів з питань дотримання та виконання законодавчих актів з питань бюджету, дотримання Положень про Управління справами Верховної Ради України та Адміністрацію Президента України з питань, що стосуються предмета перевірки;

ü перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо складання кошторису, правильності та обґрунтованості кошторис­них призначень, законності й ефективності спрямування та використання за цільовим призначенням коштів державного бюджету, дотримання при цьому посадовими та матеріально відпо­відальними особами зазначених органів державної влади актів законодавства України та правильності відображення первинних документів у бухгалтерському обліку;

ü перевірка обґрунтованості розрахунків витрат на утримання апаратів зазначених державних органів, дотримання вимог актів чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів на їхнє утримання за цільовим призначенням.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій в апараті Кабінету Міністрів України, міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади:

ü перевірка дотримання Конституції України, вимог актів чин­ного законодавства України з питань бюджету під час прийняття та видання посадовими особами чи колегіальними органами зазначених об’єктів перевірки нормативно-правових, адміністративних, розпорядчих та інших актів і документів (постанов, наказів, положень, порядків, стандартів, інструкцій тощо) з питань виконання Державного бюджету України;

ü перевірка законності, доцільності й ефективності отримання, спрямування та використання коштів державного бюджету, відповідності здійснюваних фінансових операцій з коштами та іншими ресурсами державного бюджету актам чинного законодавства України з питань бюджету, правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку;

ü перевірка дотримання вимог чинного законодавства щодо складання кошторису, правильності та обґрунтованості кошторисних призначень, правильності розрахунків витрат на утримання апарату центральних органів виконавчої влади, дотримання актів чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів за цільовим призначенням.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій в органах Державного казначейства України:

ü перевірка законності, своєчасності та повноти виконання Державного бюджету України;

ü перевірка ефективності управління бюджетними коштами та коштами позабюджетних фондів;

ü перевірка законності, обґрунтованості й ефективності проведення взаємозаліків, операцій з казначейськими векселями та іншими цінними паперами;

ü перевірка ефективності управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом;

ü перевірка дотримання Конституції України, актів чинного законодавства України з питань бюджету при прийнятті та виданні нормативних, адміністративних, розпорядчих та інших
актів і відомчих документів (наказів, інструкцій, положень тощо)
з питань організації виконання положень закону України про
Державний бюджет України на відповідний рік та конкретних бюджетних призначень, передбачених цим законом;

ü перевірка правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку;

ü ревізія реєстраційних рахунків та рахунків розпорядників коштів державного бюджету;

ü перевірка законності й ефективності використання коштів на утримання Головного управління Державного казначейства України та його органів на місцях.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій Національного банку України, уповноважених банків та кредитних установ:

ü перевірка дотримання посадовими особами та колегіальними органами зазначених об’єктів Конституції України, актів чинного законодавства України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік при прийнятті нормативних, адміністративних, розпорядчих актів (рішень, розпоряджень, постанов, наказів, інструкцій тощо) у частині обслуговування державного бюджету та державного боргу України;

ü перевірка законності складання кошторису Національного банку України, правильності й обґрунтованості розрахунків кошторисних призначень, своєчасності, повноти, законності та ефективності виконання кошторису.

Основні завдання під час проведення перевірок і ревізій
бюджетних установ та організацій:

ü перевірка забезпечення виконання посадовими особами та колегіальними органами зазначених установ і організацій закону України про Державний бюджет України на відповідний рік,
актів чинного законодавства з питань бюджету при здійсненні нормативної, адміністративної та розпорядчої діяльності з розроб­лення та видання актів (рішень, розпоряджень, наказів, інструк­цій тощо) з питань використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів за цільовим призначенням, доцільного й ефективного їхнього витрачання;

ü перевірка дотримання актів чинного законодавства під час складання кошторису витрат, правильності й обґрунтованості кошторисних призначень, своєчасності та повноти їхнього виконання, використання коштів державного бюджету за цільовим призначенням, дотримання фінансової дисципліни, правильності відображення первинних документів у бухгалтерському обліку.

Завданням перевірок і ревізій, що проводяться на підприємницьких суб’єктах, незалежно від їхніх форм власності, є з’ясу­вання фактичного стану справ щодо дотримання положень закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, використання коштів державного бюджету за цільовим призначенням та відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку й звіт­ності відповідно до актів чинного законодавства.

Терміни, об’єкти та засоби проведення перевірок (ревізій) визначаються Рахунковою палатою під час організації і планування контрольно-ревізійної роботи. Контрольні заходи проводяться Рахунковою палатою планово і позапланово.

Планові перевірки (ревізії) здійснюють на підставі річних і поточних (піврічних, квартальних) планів роботи Колегії Рахункової палати та її департаментів і підрозділів.

До плану роботиРахункової палати обов’язково включаються такі пункти:

— виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, поданих відповідно до Регламенту Верховної Ради України;

— розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові перевірки і ревізії проводяться за рішенням Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, за якими Верховна Рада України приймає рішення, звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Перед проведенням перевірки (ревізії) департамент Рахункової палати, відповідальний за її проведення, на підставі затверджених планів робіт та рішень колегії Рахункової палати про проведення позапланових контрольних заходів розробляє проект програми перевірки (ревізії) на основі аналізу:

· інформації, документації, нормативно-правової бази, яка сто­сується предмета перевірки (ревізії) та її об’єктів і яка є в департамен­ті, а також отриманої від інших департаментів та структурних підрозділів Рахункової палати інформації щодо характеристики предмета й об’єктів перевірки (ревізії);

· даних щодо бюджетних призначень та фактичного фінансування з державного бюджету згідно з чинною бюджетною класифікацією, наданих контрольно-аналітичними департамен-тами й управліннями Рахункової палати;

· (у разі потреби) висновку департаменту правового забезпечення діяльності Рахункової палати щодо правового механізму регулювання питань, які є предметом перевірки, та діяльності об’єктів перевірки щодо використання бюджетних коштів та кош­тів позабюджетних фондів;

· інформації, отриманої від інших контрольних та правоохоронних органів, щодо раніше проведених ними контрольних та інших заходів на визначених Рахунковою палатою об’єктах перевірки (ревізії) тощо.

Програма перевірки (ревізії) складається відповідно до чинного законодавства і з урахуванням внутрішніх нормативних документів Рахункової палати та визначає: мету проведення перевірки (ревізії) та її предмет; перелік об’єктів і конкретних питань, які підлягають перевірці (ревізії) з урахуванням особливостей предмета; термін проведення перевірки (ревізії) та складання звіту про її результати; перелік базових нормативно-правових актів, що регулюють предмет перевірки (ревізії); планові трудовитрати та склад контрольної групи.

Програма перевірки (ревізії) підписується директором відповідального за проведення перевірки (ревізії) департаменту та затверджується головою Рахункової палати, першим заступником, заступником голови, а в разі потреби — Колегією Рахункової палати.

На підставі програми перевірки (ревізії) директором депар-
таменту підписується доручення на право проведення перевірки (ревізії), у якому зазначаються назва контрольного заходу, термін проведення перевірки (ревізії), посадова особа, яка очолює контрольно-ревізійну групу, склад контрольно-ревізійної групи.

У процесі перевірок (ревізій) на основі документального підтвердження їхніх результатів, достовірності бухгалтерського облі­ку й фінансової звітності визначаються своєчасність і достатність взаємних розрахунків об’єкта, що перевіряється, і державного бюджету. Посадові особи Рахункової палати не мають права втручатися в оперативну діяльність об’єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок (ревізій) та оформлення їхніх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати.

Перевірки (ревізії), що належать до компетенції інших держав­них контрольних органів, проводяться Рахунковою палатою спільно з цими органами. Крім того, Рахункова палата в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їхніх представ­ників, а також має право на договірних засадах залучати до проведення перевірок і ревізій недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

Про результати проведених перевірок (ревізій) Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій. У разі виявлення істотних порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, матеріали перевірок (ревізій)
за рішенням Колегії Рахункової палати передаються правоохоронним органам.

Перевірка правомірності видання центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів починається з вивчення нормативно-правових, адміністративних, розпорядчих та інших актів, виданих посадовими особами чи колегіальними органами об’єкта перевірки (ревізії) з питань виконання Державного бюджету України, для визначення їхньої відповідності Конституції України, актам чинного законодавства, положенням закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Перевірка правомірності видання Кабінетом Міністрів України або іншим центральним органом виконавчої влади нормативно-правових актів, які змінюють положення закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, видатки державного бюджету або регулюють питання використання інших коштів, контроль за використанням яких належить до повноважень Рахункової палати, здійснюється в такій послідовності:

1. В апараті Кабінету Міністрів України або в центральному органі виконавчої влади виявляються факти видання неправомірних актів, а також з’ясовуються обставини та причини видання таких актів, зокрема наявність фінансово-економічного обґрунтування Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України і відповідних правових служб, пропозицій щодо покриття проведених витрат, копії листів, клопотань тощо.

2. Визначається коло посадових осіб об’єкта перевірки, причет­них до підготовки та видання неправомірного нормативного,
адміністративного, розпорядчого чи іншого акта.

3. Суми, використання яких передбачалося нормативним документом, порівнюються з фактично перерахованими, та з’ясову­ються причини відхилень.

4. Перевіряється цільове використання виділених коштів та проводяться зустрічні перевірки на об’єктах використання цих коштів.

5. Проводиться аналіз впливу та наслідків прийнятого нормативного акта на виконання Державного бюджету України в цілому та окремих статей закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проведення перевірки використання коштів Державного бюджету України та загальнодержавних цільових і позабюджетних фондів спрямоване на визначення законності, доцільності й ефективності використання коштів державного бюджету, коштів загальнодержавних цільових і позабюджетних фондів, а також правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку в цілому.

Основні напрями перевірки:

1. Перевірка наявності єдиного кошторису доходів і видатків та законності, обґрунтованості та своєчасності його складання
й затвердження.

2. Перевірка правомірності списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей за кожною зі статей кошторису, наявності належно оформлених касових, банківських, інших бухгалтерських документів та їхньої достовірності.

3. Перевірка стану збереження грошових коштів і матеріальних цінностей та правильності ведення їхнього обліку.

4. Оцінка правильності встановлення і застосування посадових окладів (ставок) заробітної плати, доплат, надбавок та премій відповідно до чинних нормативних актів, а також цільового використання коштів, отриманих з державного бюджету на покриття заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат.

5. Перевірка ефективності використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів здійснюється на підставі вивчення правових та фінансово-економічних обґрунтувань потреб їхнього виділення та використання (бізнес-планів, листів, клопотань тощо) і порівняння отриманого й очікуваного результатів витрачання коштів.

6. Перевірка канцелярських і поштово-телеграфних витрат, виходячи з потреби максимальної ощадливості в їхньому вико-
ристанні.

7. Перевірка доцільності та законності витрат на придбання
і ремонт основних засобів об’єкта перевірки.

8. Перевірка дотримання встановлених лімітів на утримання службових легкових автомобілів, правильності застосування норм витрат паливно-мастильних матеріалів, заповнення марш-рутних листів, використання автотранспорту за призначенням.

9. Виявлення фактів нецільового використання отриманих з державного бюджету коштів: на приховане кредитування суб’єк­тів підприємницької діяльності та здійснення госпрозрахункової діяльності й залучення з цією метою бюджетних коштів на укладання різних угод, спрямування бюджетних коштів на депозитні рахунки замість витрачання їх на першочергові та невідкладні заходи. Перевірка законності формування та правильності використання спеціальних коштів, оцінка стану розрахункової дисципліни, зокрема дебіторської і кредиторської заборгованості.

10. Перевірка законності й обґрунтованості проведення розрахунків із застосуванням векселів Держказначейства України та цільового використання векселів з дотриманням при цьому інтересів бюджету.

До основних порушень фінансової дисципліни за матеріалами проведення перевірок використання коштів державного бюджету України та загальнодержавних цільових і позабюджетних фондів належать:

а) видання нормативних, адміністративних, розпорядчих чи інших актів, якими порушуються норми закону про Державний бюджет України на відповідний рік, інші акти чинного законодавства щодо використання бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів;

б) витрати бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів на утримання апарату міністерства понад затверджений кошторис у ме­жах загальних асигнувань за системою цього міністерства, у тому числі за рахунок коштів, виділених на утримання підвідомчих організацій;

в) приписки до фактично виконаних робіт з капітального ремонту приміщень і споруд унаслідок неправильного застосування розцінок і зайвого списання матеріалів;

г) витрачання коштів державного бюджету і позабюджетних фондів на придбання зайвого та непотрібного інвентарю.

Перевірка касового й фактичного виконання бюджету, фінансово-господарської діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, яка стосується використання коштів державного бюджету, здійснюється за такими основними напрямами:

1) перевіряється виконання цими органами виконавчої влади завдань щодо забезпечення законного та ефективного використання коштів державного бюджету, загальнодержавних цільових, позабюджетних фондів;

2) перевіряється фінансовий стан галузі, кількість збиткових підприємств і організацій, розрахунки з бюджетом, загальний розмір дебіторської та кредиторської заборгованості;

3) оцінюється розмір коштів, отриманих з державного бюджету на фінансування цільових комплексних науково-технічних програм, та перевіряється, чи не було фактів припинення робіт за окремими загальнодержавними програмами, визначаються причини припинен-ня робіт та обсяги витрачених на ці програми бюджетних коштів;

4) з’ясовується, чи отримувалися за рішенням Кабінету Мініст­рів України кредити та які їхні розміри, спрямування і викорис-тання, чи не було порушень порядку їхнього використання;

5) контроль правомірності спрямування за призначенням сум коштів, отриманих у зв’язку з державною реєстрацією та видачею суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на здійснення окремих видів діяльності;

6) перевіряється правильність і ефективність використання іно­земної валюти, її конвертації і витрачання;

7) обстеження стану контролю за збереженням та ефективним використанням державного майна, закріпленого за організаціями та підприємствами галузі;

8) контроль доцільності й ефективності використання коштів на капітальні вкладення, обґрунтованості витрачання коштів на капітальний та поточний ремонти;

9) виявлення фактів незаконного використання коштів держав­ного бюджету на створення підприємств, організацій, проведення благодійних заходів тощо;

10) перевірка законності й обґрунтованості проведення розрахунків шляхом взаємозаліків заборгованості та казначейськими векселями;

11) визначення правомірності укладення угод та проведення розрахунків у вільно конвертованій валюті;

12) контроль правильності витрачання коштів на утримання апарату управління.

Основні напрями перевірки використання підприємствами й установами коштів державного бюджету України:

1) перевірка витрачання бюджетних коштів за цільовим призначенням;

2) перевірка законності використання коштів, отриманих з держав­ного бюджету, та з’ясування, чи привело їхнє витрачання до очікуваного результату. З цією метою досліджуються правові, фінансово-економічні та інші обґрунтування (висновки, бізнес-плани, листи, клопотання тощо). Результат, який передбачалося досягти внаслідок використання коштів, порівнюється з досягнутим результатом;

3) виявлення фактів безгосподарності, марнотратства, непродуктивного витрачання бюджетних коштів і матеріальних цінностей та перерахування бюджетних коштів на депозитні рахунки та рахунки комерційних структур;

4) визначення кількості рахунків, відкритих в установах банків, та ретельна перевірка каси, касових і банківських операції щодо руху бюджетних коштів;

5) виявлення заборгованості внаслідок нестач, розтрат і крадіжок бюджетних коштів та коштів позабюджетних фондів, яка обліковується за бухгалтерським обліком підприємства, та визначення причин її утворення й заходів, що вживалися до відшкодування цієї заборгованості.

Під час перевірки використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України необхідно:

1) перевірити наявність нормативного документа (постанови, розпорядження) Кабінету Міністрів України, обґрунтувань виділення коштів, поданих міністерствами, іншими органами держав­ної виконавчої влади, висновків Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України щодо законності та економічної доцільності виділення коштів для фінансування видатків за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України;

2) визначити коло причетних до підготовки, прийняття та видання незаконних рішень посадових осіб об’єкта перевірки;

3) з’ясувати причини прийняття та підписання актів, які суперечать чинному законодавству, та визначити посадових осіб, відповідальних за прийняття цих рішень;

4) з’ясувати обставини та причини відхилень сум, які були передбачені нормативним документом Кабінету Міністрів України і фактично перераховані Головним управлінням Державного казначейства України;

5) перевірити цільове використання виділених коштів, наявність затверджених програм, титульних списків, кошторисів, угод тощо та провести зустрічні перевірки на об’єктах використання цих коштів;

6) перевірити, чи не використовувалися кошти на інші цілі (депозити тощо), чи не було фактів використання цільових коштів не за призначенням, визначити причини цього, розміри коштів та причетних до таких порушень посадових осіб;

7) перевірити, чи поверталися залишки невикористаних коштів резервного фонду після закінчення робіт до державного бюджету і як здійснювався контроль за надходженням та використанням цільових коштів.

Основні напрями контролю використання коштів загальнодержавних цільових та позабюджетних фондів:

1) оцінка ефективності та економічної обґрунтованості проектів, що фінансуються із загальнодержавних цільових та позабюджетних фондів, та визначення їхньої пріоритетності;

2) перевірка наявності відповідних документів (угод, програм, кошторисів), які мають своєчасно оформлятися і затверджуватися;

3) аналіз структури видатків відповідно до вимог нормативних актів.

Перевіряючи бюджетні позички (кредити), які надані установам і організаціям, необхідно:

1) проаналізувати умови надання та обґрунтованість розмірів бюджетних позичок, а також перевірити пакет документів на їхнє отримання;

2) проаналізувати дотримання інтересів державного бюджету при укладанні угод, гарантії і можливості повернення, доцільність надання цих позичок;

3) перевірити відповідність рішень про надання позичок чинному законодавству з питань бюджету та вимогам закону України про Державний бюджет України на відповідний рік;

4) перевірити спрямування видатків на погашення та обслуговування бюджетних позичок, проаналізувати розмір витрат з виплати відсотків у порівнянні з рівнем інфляції, перевірити відображення цих операцій у бухгалтерському обліку;

5) перевірити цільове спрямування коштів, отриманих у формі бюджетних позичок, законність, доцільність і ефективність
їхнього використання;

6) перевірити дотримання термінів повернення бюджетних позичок, з’ясувати, чи існує прострочена заборгованість та які вживаються заходи щодо її погашення.

За результатами перевірок, що здійснюються Рахунковою палатою, складається довідка або акт, а за результатами ревізії — акт у трьох примірниках, який підписується всіма членами контрольно-ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером об’єкта перевірки, а за їхньої відсутності — особами, що їх заміщають. Один примірник довідки (акта) залишається керівнику об’єкта перевірки, а за його відсутності — посадовій особі, що його заміщає, під розписку.

У разі відмови керівника або іншої відповідальної посадової особи об’єкта перевірки (ревізії) від підписання довідки (акта) керівник контрольно-ревізійної групи засвідчує це спеціальним записом на довідці (акті) з обов’язковим зазначенням дати, часу
й обставин отримання відмови чи періоду, протягом якого від керівника об’єкта перевірки чи посадової особи, що його заміщає, не отримано письмової відповіді.

За наявності незгоди керівника об’єкта перевірки (ревізії) з фактами та їхнім обґрунтуванням, викладеним у довідці (акті), він протягом п’яти робочих днів подає конкретні, аргументовані письмові зауваження стосовно питань, з якими не погоджується. Зазначені зауваження мають бути розглянуті та перевірені перевіряльниками протягом п’яти робочих днів. Результати перевірки викладаються окремою довідкою і підписуються керівником контрольної групи. Зауваження і довідка про результати їхньої перевірки додаються до довідки (акта) перевірки чи акта ревізії і є їхніми невід’ємними частинами. Відмова від підписання довід­ки (акта) не припиняє її подальшого розгляду. Керівник, голов­ний бухгалтер, інша відповідальна посадова особа об’єкта перевірки не допускаються до ознайомлення з довідкою чи актом, не підписаних перевіряльниками.

У довідці перевірки, акті ревізії мають бути зазначені такі дані:

1. Підстава, мета, предмет перевірки, ревізії; висновки щодо законності, своєчасності, доцільності виділення коштів, їхнього цільового використання за конкретною програмою, ефективності використання коштів; об’єкти перевірки, ревізії; фактичні трудовитрати в людино-годинах; посадові особи Рахункової палати та залучені Рахунковою палатою особи, які брали участь у проведенні перевірки, ревізії.

2. Період, за який проводиться перевірка чи ревізія.

3. Перелік нормативних, адміністративних, розпорядчих актів та інших досліджених під час перевірки, ревізії відомчих документів, які не відповідають актам чинного законодавства.

4. Перелік вивчених об’єктів, дані яких порівнювалися з даними документів.

5. Перелік документів і матеріалів, у наданні яких перевіряльникам було відмовлено, із зазначенням причин відмови, інших фактів, що перешкоджали роботі, із зазначенням конкретних посадових осіб, які вдалися до таких дій, з посиланням на складені про це акти.

6. Перелік усіх фактів порушення чинного законодавства з питань виконання Державного бюджету України, загальнодер-
жавних цільових, позабюджетних фондів, обставини та причини
їхнього вчинення з посиланням на повну назву, дату прийняття, конкретні положення законів та інших нормативних актів, вимоги яких були порушені, обґрунтування причин скоєння цих правопорушень та встановлення конкретних посадових осіб об’єкта перевірки, ревізії, які до цього причетні.

7. Перелік усіх фактів нецільового та неефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів державного бюджету з посиланням на оформлені довідки, акти, з обов’яз­ковим зазначенням розміру шкоди, завданої державному бюджету, із зазначенням конкретних посадових осіб, причетних до цього.

8. Перелік усіх фактів недостач, розкрадань, привласнення грошових коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей, підробок, інших зловживань, обставин та причин їхнього скоєння із зазначенням кола причетних до цього посадових осіб.

9. Розмір заподіяних збитків державному бюджету та причини їхнього виникнення.

10. Прізвища та посади конкретних осіб, винних у скоєнні право­порушень.

Оформлення результатів контрольних заходів, що проводяться Рахунковою палатою, ґрунтується на додержанні таких принципів: об’єктивності, достовірності, обґрунтованості, ясності та вичерпності опису виявлених фактів і даних.

Прийняття рішень за матеріалами перевірок і ревізій здійснюється насамперед шляхом розгляду звітів на засіданнях Колегії Рахункової палати.

Звіти складаються за підсумками проведених перевірок, ревізій і за їхню достовірність несуть персональну відповідальність відповідні посадові особи Рахункової палати. Постанови та вис­новки Колегії Рахункової палати, що приймаються та затверджуються за результатами розгляду звітів, направляються об’єк­там, які перевірялися, для відповідного реагування (вжиття заходів для усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, та притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України).

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати мають бути розглянуті в установлений нею термін, але не пізніше 15 календарних днів з дня їхнього отримання. Про заходи реагування на отримані постанови й висновки Колегії Рахункової палати повідомляють негайно.

Про наслідки розгляду на Колегії Рахункової палати результатів перевірок, ревізій, про факти порушення закону, а також заподіяння шкоди державі, привласнення грошових або матеріальних ресурсів Рахункова палата інформує Верховну Раду України або її комітети.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. IV. Питання самоконтролю.
5. А. В. Дудник 1 страница
6. А. В. Дудник 10 страница
7. А. В. Дудник 11 страница
8. А. В. Дудник 12 страница
9. А. В. Дудник 2 страница
10. А. В. Дудник 3 страница
11. А. В. Дудник 4 страница
12. А. В. Дудник 5 страница

Переглядів: 580