МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Лекція 3. ТЕОРІЯ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ ТА СОЦІАЛЬНОРИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИЗростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок і зайнятості складають діловий цикл, який є характерною рисою ринкової економіки. В зв’язку з цим виникають певні соціальні небезпеки і ризики. Тому держава повинна в законодавчому порядку установити основні соціальні гарантії, які б нівелювали дестабілізуючі наслідки ринкової економіки та запобігали соціальній напрузі. В умовах ідеальної ринкової економіки реальний ВНП зростав би досить швидкими темпами, а рівень цін виміряний за допомогою дефлятора ВНП або індексу споживчих цін залишався б незмінним, або зростав дуже повільно. В результаті чого безробіття та інфляція були б незначними. Однак на практиці економіка будь-якої країни розвивається циклічно, в зв’язку з чим виникають економічні кризи, які супроводжуються інфляційними процесами, падінням виробництва, зростанням безробіття, масовою хвилею банкрутств у підприємницькій сфері, підвищенням ставки позичкового відсотка. Окремі економічні цикли суттєво відрізняються між собою за тривалістю та інтенсивністю, проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз таких, як пік (економіка виходить на рівень, який перевершує всі попередні рубежі, збільшується платоспроможний попит і пропозиція); спад (скорочення обсягів виробництва, збільшення кількості банкрутств, зростання безробіття, падіння рівня доходів, падіння попиту, потрясіння кредитної системи); дно (точка спаду, при якій виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня, тоді як рівень інфляції – найвищого); пожвавлення (зростання виробництва та попиту на робочу силу, зменшення рівня інфляції тощо). Циклічний характер розвитку економіки вимагає від держави відповідної реакції і впровадження певних заходів по усуненню негативних наслідків циклічності. В цей період відзначається зростаюча поляризація в реальних доходах населення, яка супроводжуються зростанням бідності. Причинами такої поляризації є те, що джерелом доходів, крім заробітної плати, може бути ще й приватна власність. Існує також диференціація в доходах між регіонами, галузями, підприємствами різних форми власності. Рівень життя населення визначається як сукупність умов життя відповідно до досягнутого рівня економічного розвитку країни. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення можна розглядати як узагальнюючі, які відображують сумарне споживання (і можливості такого споживання) населенням матеріальних благ і послуг; та і як відносні, що характеризують окремі сторони добробуту населення. Типовими узагальнюючими показниками є рівень і динаміка номінальних та реальних доходів населення, загальний обсяг споживання населенням благ і послуг. Особливість цих показників полягає в тому, що вони відображають не тільки абсолютні зміни в рівні життя населення, а також і відносну динаміку у розрахунку на душу населення, сім’ю, тисячу або 10 тисяч жителів. Друга група показників визначається тільки у відносному виразі: споживання основних продуктів харчування, інших споживачів товарів, забезпеченість послугами охорони здоров’я, освіти, транспортними, житлово-комунальними тощо, на душу населення, сім’ю, тисячу або 10 тис. жителів. Соціально-економічні індикатори рівня життя населення:
Межа бідності – це рівень доходів у середньому на члена родини, нижче якого неможливе задоволення основних потреб, або це частка прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. Рівень бідності – це питома вага сімей (домогосподарств), чий рівень споживання (доходів) на одну особу є нижчим за визначену межу бідності. Глибина бідності – це відхилення доходів або витрат бідних від визначеної межі бідності, або ті, хто опинився нижче межі бідності. Мінімальний споживчий бюджет – це набір продовольчих і непродовольчих товарів і послуг у натуральному та вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини. Межа малозабезпеченості – це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством. Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Все населення поділяється на три категорії:
Згідно стандартів розроблених Міжнародною організацією праці (МОП) у 1983 р. все населення поділяється на три категорії:
Види безробіття:
Отже. безробіття є безперечно явищем негативним, так як робить економку вразливою, соціальну сферу – напруженою, психологічний клімат – збуреним, суспільний спокій – порушеним. Тому дуже важливим для національної економіки є моніторинг рівня безробіття. Оскільки самі передумови функціонування ринкової економіки не передбачають існування 100% зайнятості, а поняттю «повної зайнятості» відповідає рівень безробіття, який у структурі безробітних не включає осіб, що втратили роботу внаслідок циклічного безробіття, то 5-6% рівень безробіття вважається суспільно нормальним явищем. Тому уряди ринкових країн особливу увагу приділяють політиці забезпечення повної зайнятості, а точніше – утриманню її оптимального рівня. Певна кількість безробітних, або резервна армія праці, є необхідною умовою розширеного відтворення. Інфляція - це підвищення загального рівня цін, що супроводжується падінням купівельної спроможності грошей. Види інфляції:
Види інфляції залежно від її темпів:
Антиінфляційна політика - вплив держави на НЕ при якому буде досягнуто відповідність між темпами зростання грошової маси та темпами зростання благ. Соціальна політика - діяльність держави щодо створення та регулювання соціально-економічних умов життя суспільства, усунення негативних наслідків функціонування ринку тощо. Соціальний захист– це система державних заходів щодо забезпечення достойного матеріального і соціального становища громадян країни. Читайте також:
|
||||||||
|