• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Соціальні гарантії – це система обов'язків держави перед громадянами щодо задоволення соціЛекціця 4. ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Національна економіка вивчає характер та результати функціонування всіх галузей, господарських комплексів і регіонів країни.

В якості узагальнюючих показників функціонування національної економіки використовують [2, 3, 5, 9]:

• валовий випуск (ВВ);
• валовий внутрішній продукт (ВВП);
• валовий національний продукт (ВНП);
• чистий національний продукт (ЧНП);
• чистий внутрішній продукт (ЧВП);
• національний дохід (НД).

Всі ці показники входять до системи національних рахунків (СНР), яка становить собою міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни.

Розрахунок основних макроекономічних показників дозволяє урядові скеровувати економічну політику в певному руслі і є орієнтиром досягнення національних пріоритетів.

Валовий випуск – це сукупна ринкова вартість товарів та послуг, вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – це вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах національної території певної країни за певний період, як резидентами, так і нерезидентами.

При обчисленні ВВП використовують три методи:

• виробничий (доданих вартостей);
• кінцевого використання (за витратами);
• розподільчий (за доходами).

Номінальний ВВП (ВВП_н) визначається в поточних цінах, тобто в тих цінах, які склалися на момент виробництва.

Реальний ВВП(ВВП_р) визначається в цінах базового періоду шляхом коригування номінального ВВП на дефлятор.

Дефлятор – це індекс цін, який враховує зміну цін на всю сукупність споживчих та інвестиційних товарів і послуг, які входять в обчислення ВВП країни.

Дефлятор ВВП можна визначити, як співвідношення між номінальним та реальним ВВП.

Валовий національний продукт (ВНП)– це вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними факторами виробництва як у межах своєї країни, так і за її межами за певний проміжок часу.

Чистий національний продукт (ЧНП)– це показник, який розраховується як різниця між валовим національним продуктом та амортизаційними відрахуваннями.

Чистий валовий продукт (ЧВП)– це показник, який можна отримати шляхом зменшення валового внутрішнього продукту на суму амортизаційних відрахувань.

Національний дохід (НД) – це сукупний дохід в економіці, який одержують власники факторів виробництва.

Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства, покращувати якість життя.

Термін «потенціал» в широкому розумінні – це засоби, запаси, джерела, що є в наявності і можуть бути мобілізовані, приведені в дію, використані для досягнення певної мети.

Економічний потенціал – це можливість наявних економічних ресурсів забезпечити виробництво максимально можливого обсягу матеріальних благ і послуг, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку. Складові частини економічного потенціалу: природно-ресурсний потенціал, демографічний та трудовий потенціали, науково-технічний потенціал, інформаційний потенціал, виробничий потенціал, зовнішньоекономічний потенціал та екологічний потенціал.

Основними елементами економічного потенціалу є економічні ресурси, за допомогою яких досягаються конкретні цілі економічного і соціального розвитку національної економіки. Економічні ресурси поділяються на:

• матеріальні;
• фінансові;
• трудові;
• природні.

Економічні ресурси – це усі природні, людські і зроблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів і послуг.

Вагому роль у формуванні економічного потенціалу країни відіграє її національне багатство. Національне багатство країни визначає потенційні можливості національної економіки з виробництва товарів і послуг, характеризує базові чинники економічного зростання, забезпечує збільшення валового національного продукту і валового національного доходу.

Природно-ресурсний потенціал країнивключає усі види природних ресурсів, їх кількість та якість, що розташовані на території країни чи в підконтрольній їй частині Світового океану.

Природні ресурси – це елементи природи, що використовуються як джерело засобів існування людського суспільства.

За сумарними запасами мінеральних, рекреаційних та інших природних ресурсів Україна посідає одне з провідних місць в Європі (перше місце – за кількістю орних земель, запасами залізної та марганцевої руд, сірки; у числі перших – за запасами кам’яного вугілля, природного газу, калійної та кам’яної солей). Хоча одночасно відчувається загальний дефіцит водних, гідроенергетичних, лісових та інших ресурсів.

Природні умови – це сили природи, які мають важливе значення для існування суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

Природні ресурси бувають:

• За ознакою належності до ресурсної бази розвитку певних видів виробництва: промислові, сільськогосподарські, культурно-ландшафтні ресурси розвитку рекреаційної галузі, ресурси просторового розміщення галузей інфраструктури;
• За особливостями використання: вичерпні та невичерпні. Вичерпні поділяються: відновні, відносно відновні та невідновні природні ресурси;
• За рівнем необхідності для життя людини: вкрай необхідні і відносно байдужі;
• За економічною класифікацією розрізняють: ресурси матеріального виробництва (для промисловості, для сільського господарства) та ресурси невиробничої сфери (прямого та непрямого споживання).

За цільовим призначенням землі бувають: сільськогосподарські, населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, землі лісового та водного фонду тощо.

- Мінерально-сировинні ресурси бувають:

• За характером використання: паливно-енергетичні, рудні й нерудні;
• За ступенем розвіданості та вивченості: детально розвідані та вивчені, розвідані менш детально та оцінені попередньо і приблизно;
• За народногосподарським значенням: балансові та позабалансові.

Водні ресурси – це усі води на території країни (поверхневі: річки, озера, водосховища, ставки та підземні води) придатні для господарського використання.

Лісові ресурси сприяютьзбереженню навколишнього середовища і є важливим сировинним фактором для розвитку галузей народного господарства.

Природно-рекреаційні ресурси– це сукупність земельних, водних, кліматичних, культурно-ландшафтних та гідромінеральних ресурсів, яка забезпечує відновлення та розвиток життєвих сил людини, витрачених у процесі трудової діяльності.

Основнимифауністичними ресурсами є мисливські, рибні та медоносні ресурси бджільництва.

Населення країни – це сукупність людей, що перебувають у межах певної держави. Трудові ресурси – це частина населення країни, яка здатна до трудової діяльності.

Динаміка чисельності наявного та постійного населення країни за 1990-2009 рр. наведена в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
8. Алгоритм розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва нового та реконструкції діючих підприємств харчування.
9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
10. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання
11. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
12. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору

Переглядів: 761