• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття соціальної мобільності

Тема 6. Соціальна мобільність

Стратифікація сучасного українського суспільства

Найпоширенішими концепціями, покликаними прояснити

Чинники, що обумовлюють формування соціальних спільнот

1. Природні (ознаки статі, віку, раси)

2. Соціальні (професійні культурні та інші ознаки).

Існують такі спільноти;

• соціально територіальні (мешканці міста, села)

• класово стратифікаційні (класи, соціальні верстви, стани, страти);

• соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, мо­лодь, пенсіонери);

• соціально-етнічні (сім'я рід, плем'я, народність, на шя, етнос);

• професійно-кваліфікаційні (трудові колективи, спіл ки художників тощо).

Компонентами соціальної структури суспільства є бага­томанітні спільноти.

соціальну структуру сучасного суспільства, е такі:

• стратифікації;

• соціальної мобільності

Вона доповнює теорію соціальної стратифікації й визначає чинники та механізми за допомогою яких інди­віди та групи можуть змінювати своє становище в суспільстві

Становище в суспільстві можуть змінювати: дохід, влада, професія, освіта шлюб, релігія, популярність служба в армії (у США) тощо.

З розвитком ринкових відносин в Україні формуються такі соціальні групи людей:

1. Великі підприємці власники засобів виробництва, які належать до вищого класу

2. Клас середніх і дрібних підприємців.

З. Групи людей, які займаються індивідуальною трудо­вою діяльністю.

4. На селі відбувається процес формування фермерства індивідуального власника

5. Робоча сила яка зазнає великих змін. Робітники пра­цюють на великих державних і приватних підприєм­ствах, у середніх і дрібних підприємців Серед робіт­ників є висококваліфіковані та низькокваліфіковані. Виникає необхідність підвищення їхньої кваліфікації

6. Дрібні селяни — власники

7. Працівники невиробничої сфери (вчителі, лікарі та інші), праця яких низькооплачувана Вони належать до середнього класу

8 Державні чиновники, політичні лідери, в чиїх руках політична влада. Вони контролюють промисловий і фінансовий капітал, мають великі можливості впли­вати на прийняття вигідних їм політичних рішень

Соціальна мобільність - зміна окремою людиною або групою людей соціального статусу, місця в соціаль­ній структурі суспільства.

Соціальна мобільність є:

• горизонтальною - переміщення людей у межах тієї самої страти у зв'язку зі зміною місця проживання;

• вертикальною - переміщення людей з нижчих страт у вищі (висхідна мобільність) і навпаки (низхідна мобільність).

Висхідна мобільність - явище добровільне, а низхідна — ви­мушене.

В індустріальному суспільстві люди можуть піднятися до вищої страти завдяки таким умовам:

• економічним - кожна людина може стати багатою завдяки власним якостям чи збігу обставин;

• політичним - можна зробити політичну кар’єру;

• армійським - є можливість просунутися по службі;

• церковним - можна пробитися у найвищу церковну ієрархію;

• науковим - піднятися зав. яки досягненням в якійсь галузі науки;

• шлюбним — вигідне одруження

Можливість особи зайняти вищу позицію порівняно зі своєю нинішньою залежить від таких чинників.

- соціального походження особи,

- наявності в суспільстві процесів, які оцінюються як престижні;

- наявності освіти;

- наявності знань і технічної кваліфікації, належності до статі (чоловіки мають більші можливості бо жінки більше зайняті домашнім господарством)

- залежно від віку бо в сучасному суспільстві важке влаштуватися на роботу людям, яким за 50.

Внутрішньогенераційна мобільність — це висхідна чи спад на мобільність окремої людини протягом її життя Інколи цей вид соціальної мобільності ще називають кар'єрою, яку визначають як зміну соціального статусу індивіда протягом власного життя.

Міжгенераційна мобільність — це рух індивіда соціальною драбиною між різними поколіннями.

Вивчаючи цей тип мобільності, можна з'ясувати, як змінилися соціальні позиції поколінь дітей порівняно з поколіннями батьків.

Масштаб міжгенераційної мобільності свідчить про те, наскільки в тому чи іншому суспільстві нерівність переходить від одного покоління до іншого.

Якщо міжгенераційна мобільність невелика, то це свідчить про укоріненість нерівності в цьому суспільстві. Висока соціальна мобільність сприяє пом'якшенню соціальних конфліктів і навіть веде до повного усунення їх.

Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобіль­ності протиставляють теорію "середнього класу".

Згідно з теорією "середнього класу кількісне зрос­тання службовців, менеджерів управлінців, інтелігенції веде до створення єдиного середнього класу якому на­лежить провідна роль у розвитку суспільства. Суспільство поділяється на два класи: робітничий і середній.

Існує теорія "службового класу" як соціальної групи, що посідає "середнє" місце між тими, хто управляє, і тими, ким управляють.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Активний характер соціальної політики.
8. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
9. Американська модель соціальної відповідальності
10. Аналіз і оцінка рівня соціальної відповідальності бізнесу
11. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
12. Аналіз результатів практичної діяльності Київського освітньо-методичного центру соціальної роботи

Переглядів: 1612