Приклад

Асоціативність. Більш тонко взаємозв'язок всіх явищ внутрішнього і зовнішнього світу описується властивістю асоціативності. Власне, асоціація - це і є той невидимий міст, який ми перекидаємо від одного явища до іншого. Метафора, володіючи асоціативністю, стимулює утворення безлічі асоціативних ланцюжків, які, складаючись у певну комбінацію, приведуть нашого клієнта (і нас самих!) до самого справжнього інсайту, коли раптом все стає ясним «як божий день».

Олександр Житинський

«Шкереберть»

Хтось запропонував новий спосіб трамвайного руху. Він запропонував, щоб трамваї не їздили по рейках, а каталися шкереберть. Це було зручно, тому що дозволяло обійтися без коліс. Трамваї стали кататися по своїм маршрутам шкереберть. Пасажири незабаром до цього звикли. Багато знайшли в цьому способі свої переваги, тому що тепер було все одно, де стояти - на підлозі або на стелі. Більш того, виходячи на вулицю, люди продовжувалали рухатися шкереберть, щоб зайвий раз не перебудовуватися. Це було зручно, тому що дозволяло обійтися без голови.

Проблемний вихор життя даного клієнта розкривається через абсурдний спосіб трамвайного руху. Так виявляється парадоксальність метафори - одне розкривається через інше. Тепер психологу залишилося тільки допомогти клієнту знайти зв'язок між метафорою і його життям. Власне, цей зв'язок лежить на поверхні: в тому і іншому випадку відзначається відсутність регулюючого раціонального початку. Якщо його немає, можна життя поставити «з ніг на голову» і навіть до цього звикнути. Тому, привівши метафору, ми можемо сказати клієнту, наприклад, таке: «Ви просите мене допомогти вам розібратися в тому що відбувається. Якби ви потрапили в епіцентр подій цієї трамвайної історії, захотілося б розібратися в тому що відбувається? Навряд чи. Але, погодьтеся, з боку спостерігати за цим досить забавно. Але для цього треба відійти від рухомого шкереберть трамвая на безпечну відстань. Я пропоную вам зробити те ж саме. Відсторонитися на час від того, що відбувається у вашому житті, гармонізувати свій стан і посилити раціональний початок, тобто вашу здатність до аналізу. І в цьому я готовий вам допомогти». Хочеться пошепки додати: «А вже ходити разом з вами шкереберть - вибачте!», але ми не станемо цього робити вголос.

Уявіть собі: проблемний механізм, прихований в людині, що заважає їй жити, схожий на небачене чудовисько. Сидить воно в самому далекому кутку дрімучого лісу в добре замаскованій барлозі. Щоб дістатися до барлоги, потрібно пройти болото. А щоб дістатися до болота, потрібно ще правильно біля каменя розпуття вибрати дорогу. А щоб дістатися до каменя розпуття, потрібно ще вийти з дому ... З дому виходити абсолютно не хочется. Там, незважаючи на те, що дме через розбите вікно, а звідкись знизу лунають страшні завивання, все таки звично, і є ілюзія безпеки. Знову ж таки, невідомо, що буде, якщо з дому вийдеш, може статися так, що потрапиш у небезпеку. Усвідомивши це, людина голосно кричить про допомогу. На її поклик приходить психолог. Людина просить його відремонтувати пошкоджене вікно і «виключити» страшні завивання, що лунають звідкись знизу. Після огляду будинку психолог розуміє, що вікно так просто невідремонтуєш, а що стосується завивань з підвалу, то їх і зовсім не «вимкнеш».

Є два варіанти:

· змиритися і жити далі

· або відправитися в дорогу, щоб знайти і перемогти завивавюче чудовисько.

На перший погляд, більш привабливим здається другий варіант, до того ж він припускає якусь пригоду, яка розжене нудьгу. Однак виявляється, що для подорожі не вистачає карти, а йти, не знаючи шляху, розумна людина не наважиться.

І тут на допомогу психологу приходить властивість асоціатівності метафори. Метафора, завдяки цій своїй властивості стає чарівним дороговказуючим клубочком, який, поступово розмотуючись, вказує шлях.

== Особливе чарівництво властивості асоціативності заключається в тому, що у кожного з нас метафора народжує власні асоціативні зв'язки, засновані на нашому ексклюзивному життєвому досвіді. Тобто завдяки властивості асоціативності, метафора не тільки приводить нас до мети, але й активізує наш життєвий досвід, як наш невід'ємний ресурс вирішення важких ситуацій.

3. Саморух. Метафора володіє своєю внутрішньою логікою, розвивається за своїми внутрішніми законами, і отже має властивість саморуху. Як кажуть: «Варто тільки зачепитися». Варто тільки придумати образ, як він починає жити і розвиватися.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Приклад	\|	Багатозначність і недомовленість.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.