• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підстави виникнення і припинення конституційно-правових відносин.

Суб’єкти і об’єкти конституційних відносин.

Суб’єкти, тобто учасники конституційно-правових відносин, досить різноманітні, що обумовлено багатством змісту таких відносин. Вони мають багато спільного з суб’єктами інших відносин: володіють певним статусом, наділені відповідною праводієздатністю, механізмом реалізації своїх повноважень тощо.

Суб’єктами конституційно-правових відносин є:

1) Український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належить вся повнота влади на території республіки, корінні народи і національні меншини.

2) Громадяни України, особи без громадянства та іноземці.

3) Українська держава (Україна як держава).

4) Органи державної влади України.

5) Народні депутати та посадові і службові особи.

6) Політичні партії і громадські організації.

7) Територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування.

8) Адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією і законами.

9) Державні та інші підприємства, установи і організації, навчальні й інші державні, комунальні і приватні заклади.

Цей перелік не є вичерпним, його можна розширити, диференціювати тощо. Суб’єктами конституційно-правових відносин, наприклад, можна вважати виборчі комісії (Центральну виборчу комісію та виборчі комісії різних рівнів), загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів тощо.

Об’єкти конституційно-правових відносин

Під об’єктами конституційно-правових відносин розуміють певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні конституційні права і обов’язки.

Згадані блага можуть бути матеріальними і нематеріальними.

Матеріальними видами об’єктів конституційно-правових відносин є:

- політичні блага – конституційний лад, суверенітет, влада, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;

- дії уповноваженого суб’єкта;

- дії зобов’язаних суб’єктів;

- речі та інші майнові і духовні блага;

- поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;

- результати поведінки суб’єктів таких відносин;

- природні об’єкти.

Видами об’єктів нематеріальних конституційно-правових відносин є:

- особисті нематеріальні блага людини і громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);

- певні соціальні властивості і риси об’єднань, спільностей;

- духовні цінності.

Під юридичними фактами розуміють, як правило, такі життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правових відносин.

Юридичних фактів треба обов’язково підкреслювати, що правові факти – це такі факти реальної дійсності, з настанням яких наступають певні юридичні наслідки (а не тільки правовідносини).

Особливості конституційно-правових фактів обумовлені тими суспільними відносинами, які потрапляють у сферу дії норм конституційного права. Такі факти спричиняють виникнення, зміну чи призупинення правовідносин, які мають місце в процесі реалізації повновладдя народу України.

Зокрема, найбільш обґрунтованою класифікацією юридичних фактів є класифікація, в основі якої лежать такі чотири критерії:

10) наслідки, які спричиняє юридичний факт: правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;

11) форма юридичних фактів: позитивні й негативні;

12) характер дії юридичного факту: факти обмеженої, однократної дії і факти-стани;

13) характер зв’язку факту з індивідуальною волею особи: юридичні події, юридичні дії.

1. Прикладом правоутворюючого факту є утворення Президентом України Кабінету Міністрів, на основі чого між урядом та міністерствами і відомствами виникають різноманітні адміністративно-правові та інші відносини.

Правоутворюючими актами є рішення про проведення позачергових та повторних виборів, на основі яких виникають конституційно-правові відносини, міжнародні договори, які є основою взаємовідносин між різними державами. Типовим у цьому відношенні є один Договір про основи міждержавних відносин, дружбу і співробітництво між Україною та республікою Узбекистан від 26 серпня 1992 р.

Правоприпиняючі факти припиняють конституційно-правові відносини одного порядку і спонукають становлення правовідносин іншого порядку. Так, припинення депутатських повноважень тягне за собою виникнення безлічі різноманітних відносин. Те ж саме – при достроковому припиненні повноважень органу державної влади, народного депутата або посадової чи службової особи.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
3. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
4. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
5. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
6. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
7. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
8. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи (ВС).
9. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства
10. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
11. Види адміністративних правовідносин.
12. Види і теорії сну. Повільний і швидкий сон. Механізм виникнення сну.

Переглядів: 1679