• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет, методи, завдання психології.

План

Предмет, методи та завдання психології.

Психологія як наука.

Питання для обговорення

1. Методика оптимізації запасів та інтервалів поставки матеріалів.

2. Оцінка руху виробничих запасів та її вплив на операційні витрати.

3. Сутність адаптації операційної системи та її форми.

4. Аналіз розв’язання задач за темою.

Лізинг— надання власником (лізингодавцем) певному суб’єк­ту (лізингоодержувачу) на обумовлений договором термін майна за встановлену періодичну плату — лізингові платежі. Лізинг є специфічною формою оренди.

Лізингові платежі (орендна плата) — поточні (щорічні) платежі лізингоотримувача лізингодавцю згідно з договором лізингу, основними складовими яких є відшкодування зносу майна (амортизація) і лізинговий дохід (дохід на позичковий капітал).

Оптимальна партія поставки матеріалів — партія поставки, яка забезпечує мінімальні витрати на поставку матеріалів та зберігання їх на складі у вигляді запасів.

Оцінювання вибуття запасів за ідентифікованою собівартістю — оцінювання вибуття незамінних матеріалів, здійснюване за їх індивідуальною собівартістю (матеріали для оригінальних виробів, спецзамовлень).

Оцінювання вибуття запасів за методом «останній — перший» (LIFO)— оцінювання вибуття запасів, здійснюване за собівартістю матеріалів, які надійшли на склад останніми.

Оцінювання вибуття запасів за методом «перший — перший» (FIFO) — оцінювання вибуття запасів, здійснюване за собівартістю матеріалів, які надійшли на склад першими.

Параметри адаптації — кількість устаткування, час та інтенсивність (продуктивність) його роботи. Відповідно є три методи адаптації: за кількістю, за часом та за інтенсивністю роботи устаткування.

Поточна вартість майбутніх платежів (витрат) — величина майбутніх платежів (витрат), оцінена у поточній (теперішній) вартості за методом дисконтування.

Тема 10. Мінімізація витрат на створення і зберігання виробничих запасів.

1. Предмет психології та завдання.

2. Основні напрями і галузі сучасних психологічних знань.

3. Психіка і свідомість:

а)умови формування людської психіки;

б) структурні компоненти свідомості;

4. Методи психології:

а) основні;

б) додаткові.

1. Психіка – це функція головного мозку, його здатність відображати об’єктивну дійсність.

„Псюхе” в перекладі з грецької означає – душа. Отже, в перекладі з грецької „психологія” – наука про душу. Об’єктом вивчення психології є психіка. Предметом – факти психічного життя, механізми ї закономірності психіки людини та формування психологічних особливостей її особистості як свідомого суб’єкта діяльності.

Психологія – наука про людину як суб’єкт психіки, що включає в себе і її психічну діяльність. Завданням психології є вивчення законів психічного життя людини.

Структура психології – вивчення 3 форм вияву психіки:

а) психічні процеси, через які здійснюється пізнання світу: пізнавальні (відчуття, сприймання, мислення, пам’ять, увага, уява, мова),

емоційно-вольові (емоції, почуття, воля);

б) психічні властивості – індивідуально-психологічні стійкі особливості особистості (темперамент, характер, здібності, спрямованість);

в) психічні стани, що характеризують тимчасову динаміку психічної діяльності, яка впливає на поведінку особистості (тривожність, стрес, апатія, симпатія, схвильованість).

2. Сучасна психологія – це розгалужена система наукових знань, пов’язаних із різними сферами практичної діяльності людини. Нині налічується більше 100 психологічних дисциплін: психологія праці, спорту, медична, юридична, військова психологія, психологія аномального розвитку, соціальна психологія тощо. За своєю суттю це самостійна наука, але всі вони ґрунтуються на загальній психології, яка вивчає загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку психіки. Серед завдань загальної психології центральне місце посідає розробка методологічних основ, теорій і методів вивчення психологічний явищ. Отже, загальна психологія є теоретичною базовою наукою, результати дослідження якої використовуються прикладними дисциплінами, останні, в свою чергу збагачують її. Деякі галузеві науки стануть у пригоді медичним працівникам. На окремих із них ми коротко зупинимось. Науки, що об’єднані вивченням характеру діяльності людини:

Психологія праці вивчає психологічні закономірності формування конкретних видів трудової діяльності людини і ставлення її до праці, у тому числі медичної. Ця наука має кілька розділів, які, хоч і тісно пов’язані між собою, є самостійними.

Інженерна психологія вивчає процеси і засоби інформаційної взаємодії між людиною і машиною. Основні проблеми інженерної психології: аналіз завдань людини в системах управління, розподіл функції в комп’ютерних технологіях; дослідження спільної діяльності користувачів, процесів спілкування та інформаційної взаємодії між ними.

Юридична психологія вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей у сфері регульованих правом відносин. Систему юридичної психології утворює кримінальна психологія, яка вивчає психологічні механізми поведінки і формування особистості злочинця, мотиви злочинів тощо; слідча психологія, яка займається психологічними особливостями поведінки учасників карного процесу (психологічні вимоги до ведення допиту; особливості показань свідків тощо); виправна психологія, яка розробляє проблеми виховання у виправно-трудовій колонії і вивчає психологію ув'язненого, що перебуває в ній, тощо.

Науки, що об’єднані за розвитком:

Вікова – вивчає психічний розвиток особистості в процесі життя, періоди вікових криз.

Порівняльна – вивчає психіку тварин у порівнянні на різних станах еволюційного розвитку.

Спеціальна – вивчає відхилення в розвитку психіки: сурдопсихологія, тифлопсихологія, патопсихологія.

Науки, що вивчають взаємовплив особистості і суспільства.

Психологія особистості – вивчає психологічні особливості: темперамент. характер, спрямованість, здібності.

Соціальна психологія - вивчає закономірності поведінки й діяльності людей, зумовлені фактом об'єднання їх у соціальні групи. Виявляє психологічні закономірності взаємин особистості і колективу, визначає психологічну сумісність людей у групі; вивчає такі явища, як лідерство, згуртованість, процес прийняття групових рішень, проблеми соціального становлення особистості, її самооцінки, стійкості, навіюваності; ефективність впливу засобів масової інформації на особистість, особливості поширення чуток, моди, шкідливих звичок і обрядів. Соціальна психологія має практичне значення для багатьох галузей психологічної науки, у тому числі й медичної.

Накопичення позитивних результатів використання психологічних особливостей людини з метою збереження здоров'я або лікування хворих у медичній практиці також розвиток психології та медицини зумовили виникнення у середині ХХ ст. нової науки - медичної психології, яка набула особливої популярності у другій половині XX ст.

Нині питання медичної психології торкаються практично всієї системи охорони здоров'я.

Медична психологія - це прикладна галузь науки, яка займається психологічними взаємозв'язками проблеми лікувальної діяльності та доглядом за хворими, проблеми впливу на хворих у найрізноманітніших ситуаціях, що виникають у ході цієї діяльності, а також проблеми поведінки медичних працівників.

У центрі уваги медпсихології - взаємовідносини хворого із середовищем лікувального закладу (лікарем і хворим, медсестрою і хворим). Тому предметом медичної психології є психологічні проблеми медицини, що розв'язуються методами психології як науки. Вона поділяється на: загальну і спеціальну.

Загальна медична психологія вивчає:

Основні закономірності психології хворої людини.

Психології родичів та близьких хворого.

Психологію медичних працівників стосовно один одного.

Психологічні аспекти спілкування медика з хворими та їх родичами.

Психологічну атмосферу в лікувально-профілактичних закладах.

Внутрішню картину захворювань, психосоматичні й соматично-психічні взаємо впливи.

Вплив особистості на перебіг захворювання.

Психологічні аспекти медичної деонтології.

Психологічні основи психотерапії, психогігієни і психопрофілактики.

Спеціальна медична психологія має багато галузей і методів, головну увагу приділяє:

1. Особливостям психології хворих з межовими формами нервово-психічних розладів (найбільш чутливих і вразливих), які фактично є об’єктом діяльності лікаря будь-якої спеціальності.

2. Психології хворих на етапах підготовки, проведення хірургічних втручань і в післяопераційному періоді.

3. Особливостям психології осіб із різними захворюваннями (серцево-судинними, інфекційними, онкологічними, гінекологічними, шкірними, нервово-психічними).

4. Психології хворих з дефектом органів і систем (сліпота, глухота, глухонімота та ін.)

5. Медико-психологічним аспектам трудової, військової і судової експертиз. Завдання, що стоять перед медичною психологією, продиктовані практичною охороною здоров'я і розвитком сучасної медичної науки.

Як прикладна наука, медична психологія, таким чином покликана озброїти психологічними знаннями майбутніх медичних працівників, які, застосовуючи їх на практиці, зможуть забезпечити високоякісну медичну допомогу населенню.

Психіка є властивістю нервової системи. Для того, щоб осмислити природу людської психіки, необхідно звернутися до того еволюційного шляху, що пройшла психіка тваринного світу. Спостерігаючи психіку тварин, можна простежити, що психічний розвиток залежить від рівня розвитку органів чуттів та нервової системи.

Етапи еволюції нервової системи:

Сіткоподібна (медуза)

Ганглієва (черви)

Трубчаста (комахи)

Центральна нервова система : головний мозок , спинний мозок - вінець розвитку ЦНС (ссавці).

З виникненням чутливості в живих організмах, ускладненням структури нервової системи, виникла психіка, яка дає змогу живій істоті більш повно відображати навколишню дійсність і легше вижити в боротьбі за самозбереження. Так виникли такі поняття як інстинкт, навички, інтелектуальна поведінка. Саме завдяки цим психічним утворенням тварини благополучно пристосовуються до змін в навколишньому середовищі.

Інтелектуальна поведінка - вершина психічного розвитку тварин.

Для формування психіки людини необхідні специфічні умови :

Людське суспільство;

Активна трудова діяльність;

Розвиток мовлення;

Наявність високоорганізованих нормально функціонуючих мозку та нервової системи.

Психічна діяльність неможлива без мозку. І хоч мозок функціонує як єдине ціле, проте певні його ділянки забезпечують ті чи інші психічні функції. Керування елементарними руховими реакціями у людини здійснюється спинним мозком, координація складних рухів - функцією мозкового стовбура і мозочка. Складну психічну діяльність людини забезпечує кора великого мозку, кожна частина якої також має певне значення. Взаємодія і взаємозв'язок з навколишнім середовищем здійснюються через нервову систему і органи відчуття. Нервова система включає симпатичну і вегетативну. Кожна з них має центральний і периферичний відділи.

Центральна нервова система складається з нервової тканини головного і спинного мозку, основними елементами якої є нервові клітини - нейрони .

Периферична нервова система включає в себе аферентні (чутливі) нерви, які передають імпульси від рецепторів до центральної нервової системи, та еферентні (рухові) нерви , які передають імпульси від центральної нервової системи до скелетних м'язів.

Вегетативна нервова система обслуговує м'язи внутрішніх органів, залози і забезпечує трофіку.

Психіку мають як люди так і тварини, але свідомість притаманна лише людям. Свідомість виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є результатом і продуктом її трудової діяльності.

Свідомість - вищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.

Свідомість - вміння людини вважати себе особистістю, оцінювати свої вчинки і поведінку, свої дії і наміри, вміння орієнтуватись в навколишньому середовищі і у власній особистості.

У розвитку свідомості провідну роль відіграє спосіб життя, який залежить від суспільно-економічних умов.

Свідомість має свою структуру (А. В. Петровський.)

Сукупність знань про навколишній світ.

Закріплення у свідомості розрізнення суб'єкта ("Я") і об'єкта ("не Я").

Забезпечення цілеспрямованої думаючої діяльності людини.

Наявність емоційних оцінок у міжособистісних стосунках.

Для формування і прояву всіх цих специфічних якостей необхідна мова .

Стани свідомості:

А. Пильнування ( активний стан)

Б. Сон ( період відпочинку)

4. У медичній психології поширення набули такі основні методи психологічного дослідження:

1.Експеримент - передбачає можливість активного втручання дослідника у психічну діяльність досліджуваного, шляхом створення умов, у яких чітко виявляються саме ті особливості психіки хворого, що його цікавлять. Звичайно розрізняють два види експерименту - лабораторний і природний.

а)лабораторний експеримент передбачає використання експериментатором апаратури і спеціальних методик. За допомогою лабораторного експерименту можна одержати об'єктивні дані про перебіг, розвиток і вияв психічних процесів, про стан і властивості їх у конкретних умовах. Проте штучні умови, створювані в лабораторіях, чекання досліджуваного нерідко утруднюють об'єктивне вивчення. Тому поряд з лабораторним часто застосовують

б) природний експеримент. (О.Ф. Лазурський, 1910), який здійснюється у природних умовах діяльності людини і побудований так, що хворий не знає про те, що він є об'єктом психологічного дослідження. Прикладом природного експерименту може бути дослідження з метою з'ясування, як змінюються спритність, швидкість і координація рухів у хворих на шизофренію та епілепсію (Р.С. Рубінова). При цьому Р.С. Рубінова проводила їх не у спеціальній лабораторії, а безпосередньо в лікувально-трудових майстернях.

2. Метод спостереження широко використовують у медицині. За його допомогою вивчають психічні процеси (пам'ять, мислення, увагу), психічні властивості особистості (темперамент, характер, здібності), психічні стани (афекти, пристрасті тощо). Вивчення психіки здійснюється у природних життєвих умовах і відрізняється від природного експерименту тим, що лікар чи психолог є пасивним спостерігачем і змушений чекати, коли вдруге зможе побачити явища, які його цікавлять. Перевага цього методу полягає у тому, що під час спостереження не порушується природній перебіг психічних явищ. Проте метод спостереження не дає змоги з абсолютною точністю встановити причину конкретного психологічного явища, оскільки в процесі спостереження не можна врахувати всі взаємовідносини психічного явища, яке спостерігається, з іншими. Тому спостереження можна вважати методом психологічного дослідження лише в тому випадку, коли воно не обмежується тільки констатацією фактів та змальовуванням їх, а стає основою наукового обґрунтування природи психічних явищ у їхньому взаємозв'язку.

Види, спостереження:

а) інтроспекція (спостереження за собою - включне);

б) ектроспекція (спостереження за іншими - польове);

в) наукове

г) побутове

3. Бесіда – метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації.

Види бесіди:

1. „введення в експеримент”

2. експериментальна бесіда

3. клінічна бесіда

До допоміжних методів відносять:

Метод клінічної бесіди, полягає в аналізі факторів психічної діяльності людини, зібраних у процесі безпосереднього контакту лікаря з хворим. Щоб досягти бажаного результату, необхідно:

- попередньо визначити мету й основні запитання бесіди. При цьому

- формулювання запитань має бути зрозумілим хворому і виключати двоїстість їхнього розуміння.

- слід створити невимушені умови, які дозволяють хворому давати щирі відповіді на поставлені запитання.

- небажано перебивати його, а в разі необхідності лікар чи психолог може - коректно поставити додаткові запитання.

У процесі бесіди, як правило, вдається зібрати анамнестичні відомості про життя хворого, його трудову діяльність, стосунки з оточуючими, про початок захворювання і причини, з якими він пов'язує свій стан, з'ясовується також ставлення хворого до самого факту захворювання, бо хворі схильні перебільшувати тяжкість деяких захворювань. Збираючи анамнез, лікар чи психолог дізнається про перенесені раніше захворювання, які могли б спричинити до виникнення хвороби.

4. Інтерв'ю - спосіб отримання соціально-психологічної інформації за допомогою усного опитування.

Види інтерв'ю :

а)діагностичне;

б)клінічне;

в)вільне;

г) стандартизоване.

5. Анкетування - метод соціально-психологічного дослідження за допомогою набору запитань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження. Засобом отримання інформації є анкета.

Види анкет:

а)закрита (з варіантами відповіді "так", "ні");

б)відкрита (без варіантів відповіді);

в)анкета-віяло (крім варіантів є місце для власної відповіді).

В залежності від характеру та способу отримання інформації розрізняють такі типи анкетування:

а) суцільне (охоплені великі групи населення);

б) вибіркове (охоплюється конкретна група учасників);

в) усне

д) індивідуальне

є) групове;

ж) очне;

з) заочне.

6. Тест – це набір стандартизованих задач та запитань, що мають певну шкалу оцінки.

Тестовий метод дає змогу з певною ймовірністю виміряти індивідуальні відмінності або встановити актуальний рівень розвитку певних знань, умінь, навичок.

Методика проведення тестування:

Вибір тесту (відповідність меті)

Проведення тесту (час, місце, інструкція)

Інтерпретація результатів

7. Вивчення (аналіз) продуктів діяльності – це метод психологічного дослідження, який спрямований на збір, систематизацію, аналіз та тлумачення продуктів діяльності людини:

а) аналіз особистих документів (щоденників, листів);

б) аналіз офіційних матеріалів (записи розмов, порад, розпоряджень, наказів);

в) аналіз змістових досягнень діяльності людини (професійні, суспільні, творчі: проекти. твори, малюнки).

8. Математичні методи – узагальнення незалежних характеристик. Це – різні види математичного моделювання психологічних явищ, що полягають у побудові алгоритмів дій і різних комп’ютерних моделей, а також статистичні методи, тобто методи математичної статистики – найпоширеніші з них кореляційний, факторний і регресійний аналіз.

9. Метод самооцінювання – діагностика рівня розвитку самооцінки передбачає встановлення адекватності. висоти, сталості і критичності самооцінки особистості.

Вищевказані методи використовуються для дослідження психологічних особливостей особистості. Для того, щоб скласти певну характеристику психологічних особливостей слід підібрати декілька тестів (3-5 штук), для того, щоб знайти кореляцію (відповідність) між даними, одержаними в ході дослідження, які підтверджують робочу гіпотезу.

Таким чином проводиться кількісний та якісний аналіз дослідження психічних явищ і подається інтерпретація результату.

2.Тема:

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 1704