Операції процесу мислення.

План

Тема:Мислення і пам’ять

1. Мислення як процес:

а) розумові операції;

б) форми та методи;

в) розлади мислення.

2. Пам’ять:

а) різновиди пам’яті;

б) індивідуальні особливості пам’яті.

3. Процеси пам’яті:

а) запам’ятовування та його різновиди;

б) відтворення та його різновиди;

в) забування і його причини.

4. Розлади пам’яті.

І. Мисленням– називають психічний процес, який полягає в розкритті зв’язків і залежності між предметами та явищами.

Завдяки йому ми пізнаємо якості й властивості об’єктів, не доступні для безпосереднього сприймання органами чуття. Мислення насправді словесне, тобто ми думаємо не безпосередньо образами, а словами, які означають ці образи або їх якості.

Думаючи, людина використовує свій власний досвід і досвід інших людей, зафіксований у мові. Мова при цьому не лише засіб обміну думками, а і знаряддя їх формування.

Мислення - це опосередковане мовою людське пізнання об'єктивної дійсності.

Воно є вищою формою прояву рефлекторної роботи мозку, його аналітико-синтетичної діяльності, яка забезпечує взаємодію двох сигнальних систем.

Мислення - це вища форма пізнання об'єктивної дійсності. Думки, якщо вони правильні, відображають явища природи і суспільства ширше, глибше, повнішої ніж їх живе споглядання. Практика дає змогу людині відокремлювати правильні думки від хибних, вона є критерієм їх істинності. Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики - такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності.

Мислення є основою свідомої діяльності людини. Воно необхідне для засвоєння знань. Отримані людьми і зафіксовані в книгах знання не можна засвоїти без розумової діяльності. Розвиток мислення має велике значення у загальному процесі формування особистості, її розумових та інших властивостей. Недостатній розвиток мислення впливає на те, як особистість орієнтується в навколишній дійсності, різних життєвих ситуаціях, як вона передбачає хід подій ірезультати своїх власних вчинків, як панує над обставинами і над собою.

а) Аналіз- уявний поділ предметів та явищ на частини чи властивості(форма, смак, колір).

б)Синтез-уявне об`єднаня части чи властивостей в одне ціле.

в)Порівняння- зіставлення предметів, виявлення подібності і відмінності між ними.

Відіграє важливу роль у пізнавальній діяльності людини. Спостерігаючи за якимось незнайомим предметом, ми порівнюємо його з баченими раніше предметами, виявляємо подібні або відмінні риси чи ознаки.

г)Узагальнення- уявне об`єднання предметів за їх загальними та істотними ознаками.Узагальнення - це виділення відносно стійких, інваріантах властивостей предметів і їх взаємозв'язків.

д)Абстрагування-виділення одних ознак і відволікання від іших на основі аналізу. Абстрагування - це виділення одних ознак і відмовлення від інших.

є)Конкретизація- процес, зворотний абстрагуванню. Це перехід від абстракції й узагальнення до конкретної дійсності.

У медичній практиці ми повсякденно стикаємося з конкретизацією загально патологічних змін у хворих. Знаючи властивості і закономірності малярії, ми можемо в кожному окремому випадку визначити час настання нападу лихоманки і його закінчення. Призначаючи ліки різним хворим, лікарі конкретизує метод і дози їх застосування залежно від віку і стану пацієнта.

Класифікація – це розподіл і подальше об’єднання предметів або явищ (на основі властивих їм загальних ознак) у більш загальне поняття, яке відображає класи тих або інших предметів чи явищ.

Класифікація захворювань будується або за принципом їх етіології (інфекції, інтоксикації, пухлини, рани), або за принципом локалізації їх в організмі (внутрішні хвороби, хвороби легень, серцево-судинної системи і т. д.), або за способом зараження (епідеміологія).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розлади відчуттів і сприймань	\|	Властивості мислення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.