• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лекція 1. Державне право як галузь права

Тема 1. Поняття державного права зарубіжних країн

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ

Мета лекції:

- освітня:формування уявлень про державне право зарубіжних країн як галузь права, засвоєння основних понять теми;

- розвивальна: формування уявлення про метод правового регулювання;

- виховна: виховання поваги до Конституції як основного закону з найвищою юридичною силою.

-

Основні поняття: метод правового регулювання, конституційно-правові інститути, конституційно-правові норми, правосуб’єктність, комунітарне право, октроювання, народна конституція, конституанта.

План лекції :

1. Предмет, метод та джерела державного права зарубіжних країн.

2. Основні риси, особливості і класифікація конституцій зарубіжних країн.

1. Самостійність державного права в правовій системі будь-якої держави обумовлюється передусім його особливим предметом регулювання. Державне право регулює суспільні відносини, які утворюють основу всього устрою суспільства та держави і безпосередньо пов’язані зі здійсненням державної влади. Ці відносини між людиною, суспільством і державою є базисними відносинами, які визначають устрій держави та її функціонування. Додатковою основою відмежування державного права від інших галузей права служить метод правового регулювання (сукупність заходів і засобів правового впливу на суспільні відносини). Метод правового регулювання суспільних відносин в цілому ґрунтується на владно-імперативних засадах.

Основними видами джерел державного права є нормативно-правові акти, судові прецеденти і правові звичаї, а також іноді міжнародні і внутрішньодержавні договори. Нормативно-правові акти державного права підрозділяють на закони (основні, конституційні, органічні та звичайні); нормативні акти виконавчої влади; нормативні акти конституційного контролю (нагляду), парламентські регламенти, акти міського самоврядування.

2. Якщо визначити конституцію загальним чином, то можна сказати, що це система правових норм, які мають, як правило, вищу юридичну силу та регулюють основи відносин між людиною та суспільством, з одного боку, та державою - з другого боку, а також основи організації та функціонування самої держави. Ці правові норми можуть бути зосереджені в одному або кількох нормативних актах - основних законах, а можуть міститись у невизначеній великій кількості звичайних законів, і, крім того, в судових прецедентах і конституційних звичаях.

Розрізняють конституцію юридичну (систему правових норм) і конституцію фактичну (сукупність суспільних відносин, які регулюються цими нормами). Термін «юридична конституція», в свою чергу, також використовується у двох значеннях: у матеріальному (нормативно-правовий акт або група актів, що регулюють найбільш важливі суспільні відносини) і формальному (нормативно-правовий акт або група актів, які мають найвищу юридичну силу).

Будь-яка конституція поряд зі своєю юридичною сутністю як основного закону, який має вищу юридичну силу, має також сутність соціально-політичну. Вона полягає в тому, що конституція постає немов би фіксацією співвідношення політичних сил, яке склалось на момент її прийняття.

Існує значна кількість класифікацій конституцій. За терміном дії конституції підрозділяються на тимчасові та постійні. За оформленим політичним режимом конституції поділяються на демократичні та недемократичні, а серед останніх виділяються також формально-демократичні, авторитарні, тоталітарні. За формою правління, яка визначена у конституціях, їх можна, в залежності від порядку заміщення посади глави держави, розділяти на монархічні і республіканські. За встановленою формою політико-територіального устрою виділяють федеративні та унітарні конституції. В залежності від порядку прийняття конституції можна класифікувати на гнучкі, жорсткі (особливо жорсткі) та змішаного типу. За формою конституції діляться на писані, змішані і неписані (деякі дослідники зводять цю класифікацію до кодифікованих та не кодифікованих).

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
4. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
5. V. Класифікація і внесення поправок
6. А. Правобережну Україну.
7. А/. Право власності.
8. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
9. АГД як галузь економічної науки
10. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
11. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
12. Аграрне право

Переглядів: 544