Тема 1. Поняття державного права зарубіжних країн.

Лекція 2. Державне право як наука та навчальна дисципліна.

Мета лекції:

- освітня:формування уявлень про державне право зарубіжних країн як науку та навчальну дисципліну; засвоєння основних понять теми;

- розвивальна: формування уявлення про методологію науки «Державне право зарубіжних країн»;

- виховна: виховання поваги до Конституції як основного закону з найвищою юридичною силою.

Основні поняття: соціалізація, демократизація та інтернаціоналізація конституційного права; методологія, конституціоналізм, плюралістична демократія.

План лекції:

1. Головні тенденції в розвитку державного (конституційного) права зарубіжних країн.

2. Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна.

1. У світовій конституційній практиці виявилися та зміцнилися такі основні тенденції, як соціалізація, демократизація та інтернаціоналізація конституційного права. Тенденція демократизації конституційного права своє найбільш яскраве вираження отримала у поступовому переході від цензового виборчого права до загального і рівного. Цей процес, який розпочався у дев’ятнадцятому столітті, закінчився в середині ХХ століття. Серед сучасних проявів демократизації слід вказати становлення інститутів омбудсмана, конституційної юстиції. Тенденція до соціалізації конституційного права знаходить своє відображення передусім у тому, що конституції почали в різноманітних формах регулювати основи усього суспільного ладу, включаючи крім політичної ще й економічну, соціальну та духовно-культурні підсистеми. Ця тенденція зобов’язує державу проводити в цих сферах політику, яка сприяє створенню та закріпленню соціально припустимого балансу суспільних інтересів. Тенденція інтернаціоналізації конституційного права виявляється передусім у зближенні національного конституційного права кожної демократичної держави з міжнародним публічним правом, внаслідок чого між ними нівелюються межі.

2. Наука державного права вивчає конституційно-правові норми та інститути, а також суспільні відношення, які регулюються, або можуть регулюватися ними. Вивчає наука також практику реалізації конституційно-правових норм і інститутів, прагнучи осягнути закономірності їх розвитку та дати обґрунтовані рекомендації законодавцю та суб’єктам правовідносин: як удосконалювати та застосовувати відповідні положення, а окремим особам – рекомендації з використання суб’єктивних прав. З цією метою вивчаються також теорії та погляди, які розробляються дослідниками державного права; умови, що впливають на їх еволюцію, - тобто наука вивчає сама себе.

Наука зарубіжного державного конституційного права є частиною загальної науки державного (конституційного) права відповідної країни, яка звертається до вивчення досвіду інших країн з метою виявити загальні тенденції та закономірності розвитку державного (конституційного) права у сучасному світі, та відповідним чином використовувати вдалі конституційно-правові рішення, які були знайдені в цих країнах.

Державне право як навчальна дисципліна має більш вузький зміст, ніж однойменна наука. Програма навчального курсу «Державне право зарубіжних країн» передбачає концептуальне вивчення головних інститутів державного права зарубіжних країн й основ державного права окремих країн.

Вивчення державного права зарубіжних країн має велике пізнавальне значення, сприяє формуванню демократичних поглядів, сучасної правосвідомості, розширює професійний кругозір, наукове світосприйняття майбутнього юриста.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 1. Державне право як галузь права	\|	ТЕМА 3. Конституційно-правові основи суспільного ладу зарубіжних країн.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.