МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Мова літературного твору – письмоХронотоп твору Сюжет і його композиція Система конфліктів 1. Актуальні для аналізованого твору конфлікти; конфлікти справжні і конфлікти позірні. 2. Основний і другорядні конфліктів, а також характер взаємодії між ними. 3. Взаємозв’язок основного конфлікту з екстралітературними чинниками. 4. Характер композиції конфлікту. 5. Зміст конфліктів твору у контексті тілесно зумовленої проблематики. 6. Вмотивованість чи штучність наявного у творі конфлікту. 1. Фабульна основа твору і основа його сюжету. 2. Характеристика основних та супутніх сюжетних ліній, взаємозв’язку і взаємозумовленості між ними. 3. Елементи композиції: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка; їхня повнота, порушення традиційної послідовності, результативність як наслідок дії механізму мімезису, що функціонує на тілесному підґрунті. 4. Відповідність змісту сюжетно-композиційної єдності авторському задуму? 5. Зумовленість характеру персонажів твору змістом сюжетно-композиційної єдності. 6. Чи слугує зміст та характер сюжетно-композиційної єдності розкриттю проблематики твору? 7. Спосіб кореляції характеру сюжетно-композиційної єдності зі змістом тілесно-буттєвого підґрунтя; наслідки такої кореляції. 8. Який вплив на художній результат мають такі, осмислені у тілесно-міметичному контексті композиційні прийоми, як: а) кільцева структура; б) стратегія віддзеркалення початку і фіналу твору; в) стратегія віддзеркалення всіх частин тексту; г) стратегія віддзеркалення двох, трьох або й більше героїв; д) стратегія „тотальної кореляції” на основі концепту Іншого тощо? Яким чином осмислена з погляду тілесного міметизму темпоральна організація художнього простору в тексті твору впливає на: 1) характер персонажів твору; 2) проблематику; 3) зміст сюжетно-композиційної єдності; 4) загальний дискурсивний результат авторської творчої наснаги? 1. Письмо твору як монструозний симбіоз реальності та свідомості. 2. Письмо як спосіб репрезентації взаємодії між суб’єктом та об’єктом. 3. Письмо як сюжетно-композиційна діалектична єдність, що утворює унікальний дискурсивний простір, у якому розгортається надзвичайно складний, багатозначний та суперечливий процес становлення. 4. Форми та прийоми перетворення тіла на письмо і письма на тіло. 5. Епістемологічна спрямованість письма. 6. Письмо у буттєво-темпоральному контексті. 7. Антиномічний характер взаємозв’язку і взаємозалежності між письмом і життям. 8. Характер письма і його вплив: а) на родову приналежність твору; б) на жанрову приналежність твору; в) на наявність у творі родовидового чи жанрового синтезу; г) на розкриття ідейно-художнього змісту твору. Ідейно-художній зміст твору 1. Ідея твору. 2. Пафосні конотації ідеї твору. 3. Зумовленість ідеї твору: а) онтологічним навантаженням; б) антропологічною визначеністю; в) феноменологічним змістом; г) епістемологічною спрямованістю; д) тілесно-міметичним підґрунтям. 4. Ідея як детермінант, що постає на тілесно-буттєвому підґрунті та визначає зміст дискурсивної репрезентації цього буття. Читайте також:
|
||||||||
|