• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення найменшої польової вологоємності грунту

Найменша вологоємність – це максимальна кількість води, яку може утримувати грунт в природних умовах при відсутності випаровування і додаткового притоку вологи. Визначення проводять методом заливу майданчиків.

Для заливання водою виділять два майданчика на відстані 2-3 м від місця визначення об'ємної маси грунту. Розмір кожного майданчика 1.5х1.5 м. Для його огорожі використовують рамку з фанери висотою 350 мм і товщиною 10-15 мм. Рослинність на майданчику зрізають. Рамку присипають землею з зовнішньої сторони висотою 30 см.

Для розрахунку кількості води, яка необхідна для того, щоб залити кожний майданчик, спочатку визначають вологість грунту термостатно-ваговим способом в одній точці поблизу цих майданчиків. Кількість води розраховують за формулою:

, (5.4)

Воду на майданчик виливають поступово. Коли вода повністю ввійде в грунт (та кількість води, що розрахована за формулою), то майданчик вкривають соломою, торфом чи іншим матеріалом, щоб запобігти нагріванню та випаровуванню. Зверху цей матеріал покривають поліетиленом, щоб опади не попали на майданчик.

Першу пробу грунту для визначення вологості на майданчику беруть на супісчаних і пісчаних грунтах через 3-4 доби, на суглинистих і глинистих - через 6-8 діб після заливу. Майданчик відкривають і на ньому в центральній частині роблять три свердловини для визначення вологості термостатно-ваговим способом в кожному 10 -см шарі грунту. Потім у свердловини закладають грунт і майданчик знову вкривають.

Через добу проводять другий відбір проб грунту. Свердловини закладають приблизно в 20 см від місця розташування їх при першому закладенні (рисунок 5.4).

Рисунок 5.4

Якщо вологість другого строку визначення в кожному шарі зменшується не більше, ніж на 2% в порівнянні з вологістю, визначеною в перший строк, то відбір проб грунту припиняють, а вологість, визначена в другий строк - це і є найменша польова вологоємність; якщо ж вологість значно зменшується, то визначають в третій строк – через 2 доби. Потім знаходять середню з двох майданчиків вологість грунту в кожному десятисантиметровому шарі. Всі отримані результати записують в таблицю "Визначен­ня найменшої вологоємності" книжки КСГ - 4.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. IV. Агротехніка квітково-декоративних рослин відкритого грунту.
5. Ocнoвнi визначення здоров'я
6. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
9. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.

Переглядів: 2488