Класифікація методів виховання. Умови оптимального вибору методів вихователем.

У процесі розвитку педагогічної науки здійснювалися різні підходи до класифікації методів виховання. Довгий час методи виховання ділили на три основні групи: методи словесні (розповідь, бесіда, диспут, лекція, приклад); методи привчання (практичні методи: тренування, доручення, гра, труд); методи заохочення і покарання (додаткові методи, спрямовані здебільшого на виховання дисциплінованості школярів). У 60-і та 70-і роки створено нові системи методів виховання (Т.Є.Конні- ковою, Ю.К.Бабанським, В.О.Сластьоніним). Найчастіше виділяють такі групи методів виховання:

- методи формування свідомості особистості (бесіда, лекція, дискусія, переконування, навіювання, метод прикладу), в основі яких лежить слово вчителя, за виразом В.О.Сухомлинського, - це той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність;

- методи організації діяльності, спілкування та формування позитивного досвіду суспільної поведінки (привчання, тренування (вправи), педагогічна вимога, громадська думка, створення виховуючих ситуацій, метод прогнозування), за допомогою яких відбувається формування умінь, вироблення навичок, звичок, створюються умови для формування позитивних внутрішньоколективних взаємин, укорінення елементів морального етикету;

- методи стимулювання діяльності та поведінки, які застосовуються як у процесі формування свідомості особистості, так і в організації діяльності школярів;

- методи самовиховання (самопізнання, самокритики, саморегуляції)¹.

Володіючи системою методів виховання, педагог може в кожному конкретному випадку вибирати ті з них, які, на його думку, будуть найраціональнішими, зважаючи при цьому на такі фактори:

- мету виховання в цілому і конкретні завдання, які вчитель має розв'язати на даному етапі;

- зміст виховання: способи педагогічної діяльності визначаються, виходячи із конкретного змісту, сенсу цієї діяльності;

- врахування вікових особливостей дітей, здатності їх реагувати адекватно на застосовані до них методи;

- врахування статевих та індивідуальних особливостей вихованців;

- стиль педагогічного спілкування;

- психологічний клімат у колективі;

- засоби виховання (наочні посібники, твори образотворчого мистецтва, музика, різні види діяльності, засоби масової інформації), які застосовуються в тісній єдності з методами;

- рівень педагогічної майстерності педагога: він обирає в першу чергу ті методи, якими добре володіє;

- очікувані результати: педагогічна інтуїція і уміння прогнозувати допоможуть уявити, до чого призведе застосування того чи іншого методу.

Найкращий метод - той, що йде від душі педагога. В.О.Сухомлинський підкреслював: "Виховуємо ми не тими чи іншими методами або прийомами, а особистістю. Без одухотворення живою думкою й пристрастю педагога метод лишається пер твою схемою'".

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Превентивне виховання	\|	Характеристика методів виховання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.