Кластерний підхід як технологія управління регіональним економічним розвитком

Лекція 5. КЛАСТЕРНИЙ ПІДХІД до розвитку регіонів та міст

На зміну плановій економіці прийшла ринкова. На зміну індустріальної моделі розвитку прийшли постіндустріальна і інноваційна моделі. Це означає, що для того, щоб регіону і бізнесу вижити і розвиватися в нових умовах, на зміну застарілим підходам повинні прийти нові технології управління регіональним розвитком, адаптовані під використання в суспільстві, заснованому на знаннях і останніх досягненнях економіки і гуманітарних наук.

Галузева логіка управління економічним розвитком застаріла. Тепер галузь стає поняттям віртуальним немає ні об'єкта, ні суб'єкта її розвитку. Неможливо більше говорити про «управління» галуззю. Проте, автори більшості регіональних стратегій і програм соціально-економічного розвитку як і раніше працюють в старій логіці, в термінах управління нею. Нові підходи передбачають непряме впливи на промисловий розвиток через створення умов для розвитку бізнесу. Кластерний підхід є одним з них.

Кластер це мережа постачальників, виробників, споживачів, елементів промислової інфраструктури, дослідницьких інститутів, взаємопов'язаних в процесі створення додаткової вартості. Даний підхід засновується на обліку позитивних сінергетичних ефектів регіональної агломерації, тобто близькості споживача і виробника, мережевих ефектах і дифузії знань і умінь за рахунок міграції персоналу і виділення бізнесу.

Відсутні кордони між секторами і видами діяльності і всі вони розглядаються у взаємозв'язку.

Незважаючи на глобалізацію, що постійно обговорюється зараз і транснаціоналізацію, що торкаються економіку, кластери не втрачають свого значення. В умовах глобалізації джерелом конкурентоздатності регіонів стає вдале використання місцевих особливостей.

Нижче приведені лише деякі переваги, які дає кластер:

Для адміністрацій: збільшується кількість платників податків і база, що оподатковується (центри управління малим і середнім бізнесом як правило знаходяться на тій же території, що і сам бізнес, на відміну від вертикальних корпорацій), з'являється зручний інструмент для взаємодії з бізнесом, знижується залежність від окремих бізнесу-груп, з'являються основи для диверсифікації економічного розвитку території.

Для бізнесу: поліпшується кадрова інфраструктура; з'являється інфраструктура для досліджень і розробок; знижуються витрати; з'являються можливості для більш успішного виходу на міжнародні ринки.

Існує ряд умов, які можуть як сприяти, так і перешкоджати розвитку кластерів в Україні. Фахівці відносять до позитивних умов наступні: існування технологічною і наукової інфраструктури; психологічна готовність до кооперації. До стримуючих чинників для розвитку кластерів відносять: низька якість бізнес клімату, низький рівень розвитку асоціативних структур (торгових палат, промислових асоціацій), які не справляються із задачею вироблення і просування пріоритетів і інтересів регіонального бізнесу; короткостроковий горизонт планування реальні вигоди від розвитку кластера з'являються тільки через 5-7 років.

Останній факт примушує звернути увагу на питання про масштаб управління регіональним розвитком. Коли масштаб обмежений 4 роками (передвиборний цикл), то говорити про яку-небудь довгострокову стратегію неможливо. Отже, говорити про успішну реалізацію проектів по спеціальному стимулюванню кластерів можна тільки при наявності регіональної стратегії. Розвивати кластер у відриві від розвитку регіону загалом неефективно. Недаремно один з основоположників кластерного підходу М. Портер в своїй методиці як один з найбільш важливих чинників для успішного розвитку кластера називає наявність стійкої стратегії.

Для успішної реалізації регіональні стратегії і стратегії розвитку окремих кластерів повинні бути взаємно узгоджені. При розробці регіональної стратегії треба врахувати, які ключові точки зростання існують в регіоні, і що можуть зробити різні групи інтересів для розвитку цих ключових точок зростання. У той же час при виявленні перспективних кластерів і при плануванні їх розвитку обов'язково повинні бути враховані рамки регіональних стратегій. У сучасних умовах мова йде не стільки про те, що необхідність розвитку певного кластера повинна бути прописана в регіональній стратегії, а про те, що повинен існувати консенсус між діловими і адміністративними елітами регіону про необхідність розвитку кластера.

Регіональний економічний розвиток на основі стимулювання кластерів передбачає ініціативу і спільні зусилля бізнесу і адміністрацій. Ролі, які повинні грати адміністрації і бізнес при розвитку галузевих кластерів різні, але взаємодоповнюючі. Роль адміністрації може перебувати в підтримці і ініціюванні процесів активації кластерів. Регіональні адміністрації практично завжди сильно залучені до діяльності бізнесу. Бізнес же часто впливає сильний чином на адміністрацію. Тому особливо важлива участь адміністрації в кластерних нарадах і прийнятті рішень, що стосуються розвитку кластерів. Так само існує високоефективний спосіб стимулювання кластерів, який є у адміністрацій, цей інструмент - цільові програми. Вони можуть вплинути істотний чином на розвиток кластера. Адміністрація може провести активну роботу в побудові взаємодії між різними суб'єктами розвитку кластера, а також займатися урегулюванням різних питань кластера між іншими рівнями влади.

Особливості впровадження кластерів в Україні: як правило, необхідна наявність формальної інституціональної структури, що координує розвиток кластера, створеної з участю вхідних в кластер компаній. Прикладом такої структури є торговий будинок «ТверьЛен» в Тверської області. Крім того, кластери вимагають від своїх учасників довір'я по відношенню один до одного і більш тривалого горизонту планування. І з тим і з іншим в більшості випадків існують проблеми. У цьому випадку певною адаптацією кластерного підходу є створення кластерів при сприянні вертикально інтегрованих бізнес груп. Тобто розвиток кластерів і вертикальних груп може доповнювати один одну.

Останнім часом отримало активне поширення думку про те, що саме вертикально інтегровані бізнес групи є найбільш природною і перспективною формою організації і розвитку бізнесу в державі. Кластер передбачає горизонтальну структуру. Як ці два підходи можуть ужитися разом? Вважається, що кластерний підхід не вступає в конфлікт із задачами розвитку вертикальних корпорацій. Наявність розвиненої інфраструктури сервісу, консультаційних послуг, постачальників що комплектують (в структурі кластера) знизить витрати і підвищить конкурентоздатність будь-якої великої корпорації. Яскравий приклад кластер, який сформувався навколо групи з декількох фінських ЦБК, розташованих в радіусі 80 кілометрів один від одного. Наявність розвиненої системи супутнього бізнесу (сервіс, консультації і т.д.) дозволяє істотно знизити витрати на створення нових ЦБК в рамках кластера і підвищити конкурентоздатність вже існуючих. Адміністрації повинні грамотно використати цей інтерес і сприяти створенню кластерів навколо основних «локомотивів» регіонального бізнесу. У цьому випадку великі компанії виконують роль ядра кластера, а малий і середній бізнес, який розвивається навколо них прискореними темпами, стає важливим платником до бюджету і основним джерелом розвитку території. Цільовий підхід до розвитку МСБ навколо певної сфери істотно підвищує його шанси на виживання.

Регіони конкурують всередині країни і в міжнародному просторі між собою за інвестиції і за розміщення найбільш перспективних бізнесів на своїй території. У цій ситуації створення сприятливого бізнес клімату а також мереж постачальників і споживачів може стати вирішальним чинником для вибору території. Використання кластерного підходу може істотно збагатити міжнародну економічну співпрацю. Сьогодні, більшість адміністрацій, кажучи про зовнішньоекономічну діяльність, мають на увазі, передусім, трансграничну торгівлю. Однак майбутнє за трансграничною виробничою кооперацією. Трансграничні виробничі зв'язки набагато стабільніше, ніж торгові відносини. Створення трансграничних кластерів дозволяє всім залученим територіям виграти. Наявність таких кластерів може так само бути реальною основою і змістом для різних програм і проектів міжнародної співпраці. Введення кластерного підходу дозволяє деполітизувати економічну співпрацю, тобто дозволяє говорити швидше в термінах бізнесу, в термінах економічної вигоди, чому в термінах геоекономіки, чому в термінах геополітики.

Головне, що дають кластери це можливість для бізнесу і для регіону розвиватися не через інерцію. Стимулювання розвитку кластерів під силу будь-якому регіону. Для бізнесу кластер це реальна можливість забезпечити собі конкурентоздатність в майбутньому. Однак важливо розуміти, що кластери, як і будь-яка інша приваблива методика, можуть принести результати тільки тоді, коли вони вписані в більш широкий контекст стратегій регіонального розвитку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організаційно-функціональна модель агентства розвитку	\|	Кластери як модель регіональної економічної політики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.