Лінійна модель трансферу технологій

Історично, трансфер технологій має своє коріння мало не в первісному суспільстві, коли розумний Иих навчив не настільки розумного Ууха розколювати гомілкову кість здобичі, щоб поласувати кістковим мозком, за що і отримав від Ууха частку здобутої смакоти. Проте серйозно замислюватися про цей процес чоловік почав набагато пізніше, коли вже давно минула перша промислова революція (верстати, луддити, і так далі), коли щосили йшла друга промислова революція (електрика, хімічні технології) і трансфер технологій як явище вже захопив практично всі розвинені країни.

У 1911 році американський економіст Шумпетер уперше в явній формі декларував як основну умову розвитку суспільства конкурентне освоєння інновацій. При цьому "лінійна модель" Шумпетера коротко зводилася до наступного:

1) винахідницька, інноваційна активність по суті своїй знаходиться поза економікою, а підприємці лише відстежують відкриття, що з'являються, і, створюючи на їх основі винаходи і інші технологічні інновації, використовують їх для отримання прибутків;

2) економічний розвиток має місце через технологічні інновації, які завдяки старанням підприємців викликають появу нових продуктів і процесів;

3) інноваційний процес - лінійний, починається з винаходу і закінчується інновацією, що приносить прибуток.

Іншими словами, лінійна модель інноваційного процесу означає, що саме інновації, які генеруються незалежно і поза економікою і її потребами, викликають економічне зростання. У приклад справедливості цієї моделі приводився Едісон, інноваційна діяльність якого серйозно змінила економічну картину Америки і решти світу.

Лінійна модель інноваційного процесу відокремлює, ізолює процес створення новини від процесу його освоєння і використання суспільством і, не дивлячись на майже столітній вік, до сьогодні існує в розумах далеко не дурних учених і винахідників. Хоча багатовікове суперництво меча і щита могло б вже давно наштовхнути на думку про зворотний вплив соціального замовлення на інноваційну активність. Саме ця модель, що сама собою приходить на думку і внаслідок цього приймається "за умовчанням", і є причиною "вченого снобізму" переважної більшості дослідників усіх рівнів, від теоретиків до розробників технологій і промисловців. В результаті стіни багаточисельних "башт із слонової кістки", що відокремлюють творця нового від низьких потреб споживачів цього нового (а безпосереднім споживачем інтелектуального продукту кожного етапу ланцюжка є не хто інший, як свій брат - дослідник, але тільки з наступного, "більш приземленого" етапу), надійно гальмують процес економічного розвитку, відірваний від живлячого джерела інновацій.

На Рис. 1.1 наведена таблиця, що ілюструє сучасне розуміння лінійної моделі інноваційного процесу, причому тут просліджується зміна і локалізації процесів, і виконавців, і результатів кожного з етапів.

Процес	ДОСЛІДЖЕННЯ	РОЗРОБКА	РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
Місце розташування	Університетські, державні, приватні дослідницькі лабораторії	Промислові лабораторії НІОКР	Заводи, підприємства з виробництва і обслуговування, магазини, ринки
Виконавці роботи	Вчені в лабораторіях, підтримувані технічним персоналом	Вчені і інженери в лабораторіях; інженери і техніка, проектуючі, виготовляючі і випробовуючі прототипи	Менеджери по виробництву, висококваліфіковані робітники, робітники на конвеєрі, торгівельний персонал, користувачі і тому подібне
Результати на виході	Наукові знання, ідеї, наукові статті	Патенти, креслення, технічні умови	Нові продукти і процеси
	НАУКА	ТЕХНОЛОГІЯ	РИНОК

Рис. 1.1. Лінійна модель трансферу технології в сучасному розумінні

Раніше або пізніше, але у всіх розвинених країнах (а зараз - і в тих, що розвиваються) визріло розуміння, що самоплив в економічному розвитку - далеко не оптимальна політика, і держава не може дозволити собі усунутися від участі в інноваційному процесі, що є стрижнем розвитку економіки і суспільного добробуту. Підключення державної машини до інноваційного процесу полегшило і інтенсифікувало його на всіх стадіях, проте, не зняло суперечності взаємної ізольованості генерації і використання інновацій. Держава (і приватні інвестори) здійснювала фінансову і політичну підтримку фундаментальної науки, прикладної науки і технологічних інновацій, як і раніше, ізольовано, орієнтуючись на поточні потреби переважно політичного характеру.

Допомогли, як не дивно, кризи, коли гострота проблеми економічного виживання змусила пильніше вивчити весь довгий ланцюжок переходу від нової фундаментальної ідеї до конкретного товарного продукту, що підстьобує економічне зростання.

З'ясувалося, що лінійна модель - це тільки перше наближення до реальної мережі взаємозв'язків і взаємовпливу суб'єктів і об'єктів інноваційного процесу, який насправді є інтерактивним практично на всіх етапах трансферу технологій. На прикладі динаміки розвитку інноваційної активності в конкретних галузях стало очевидно, що окрім "штовхаючої" сили інновацій, стимулюючих економічне зростання, істотну роль грає і сила попиту, що виникає в суспільстві у відповідь на освоєння чергової інновації, що "тягне" нові розробки. Інакше кажучи, нові можливості генерують у суспільстві нові потреби, соціальне замовлення на нові винаходи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття трансферу і комерціалізації технологій	\|	Міжорганізаційний трансфер технологій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.