• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЛЕКЦІЯ № 2

ВСТУП

ЛЕКЦІЯ №1.

Кафедра землеустрою та кадастру

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ФОТОГРАММЕТРІЯ

(конспект лекцій )

Одеса 2011

1. Завдання дисципліни "Фотограмметрія".

2. Роль вітчизняних і зарубіжних вчених у розвитку даної науки.

3. Зв'язок з землевпорядкуванням та перспективи її розвитку стосовно прийнятих державних законів і постанов.

4. Параметри аерофотознімання.

Дисципліна "Фотограмметрія" вивчає різноманітні об'єкти та явища шляхом виконання вимірювань за їх фотографіями, а також вивчає властивості фотозображення, розробляє прилади та методи вимірювання фотознімків. Головною особливістю дисципліни "Фотограмметрія" є безконтактне та дистанційне (на якійсь певній відстані) вивчення об'єкту.

Під терміном "дистанційне зондування" розуміють фотографічні та нефотографічні методи зйомки для зондування Землі з літака або супутника. До фотографічних методів відносять класичні методи аерофотозйомки та аналізу, до нефотографічних методів відносять перш за все реєстрацію даних за допомогою оптико-механічного сканера.

Слово "Фотограмметрія" походить від грецьких слів: "фотос" -світло, "грамма" - запис, "метрео" - вимірювання і означає вимірювання світло-запису, тобто вимірювальну фотографію.

Фотограмметрія має такі переваги:

· значно підвищує продуктивність праці, тому що вимірюються не об'єкти, а їх фотозображення;

· забезпечує високу точність вимірювань і визначень, що гарантується сучасними вимірювальними та обчислювальними засобами;

· гарантує об'єктивність, достовірність і оперативність (швидкість) отримання інформації;

· надає можливість вивчення рухомих об'єктів та короткочасних явищ;

· надає можливість автоматизації робіт.

Розділи фотограмметрії, що вивчають засоби визначення просторового (тримірного) положення точок об'єкта називається стереофотограмметрією, а засоби визначення площинного (двомірного) зображення - плановою або контурною фотограмметрією.

За методами обробки фотознімків і характером отриманої продукції розрізняють п'ять видів топографічних зйомок: контурна аерозйомка, комбінована, стереотопографічна, наземна фототопографічна та космічна зйомки.

Контурна зйомка - це сукупність робіт, в результаті виконання яких отримують контурний план (фотоплан) місцевості.

Початковою стадією контурної аерозйомки є аерофотозйомка місцевості, в результаті якої отримують аерофільм, з якого виго­товляють аеронегативи і друкують аерофотознімки. Але отримані аерофотознімки не є фотографічним планом місцевості, внаслідок спотворення зображення через їх нахил під час зйомки, впливу рельєфу місцевості та інших факторів.

З метою отримання фотоплану (одномасштабного фотографічного зображення місцевості) необхідно трансформувати аеронегативи. Для цього необхідно мати на аеронегативі чотири точки з відомими координатами, які визначаються при проведенні фототріангуляції, тобто розпізнання точок на знімку і на місцевості та визначення їх геодезичних координат.

Комбінована зйомка заключається у виготовленні фотоплану методами контурної аерозйомки та польової рисовки рельєфу на ньому за допомогою мензули та кіпрегеля. Під час зйомки рельєфу виконують і дешифрування. Таким чином, після виконання всіх робіт отримують топографічний фотоплан місцевості.

Стереотопографічна зйомка вирішує завдання складання топографічних карт (планів) шляхом камеральної обробки пар аерофотознімків, що перекриваються (стереопар), диференційним або більш точним універсальним методом.

При диференційному методі складається фотоплан методами контурної аерозйомки, а рисовку рельєфу і горизонталі на аерофотознімках виконують за допомогою стереоприладів. Потім горизонталі та елементи дешифрування переносять, на фотоплан, отримуючи топографічний фотоплан місцевості.

При універсальному методі на точних універсальних стереоприладах за парами знімків безпосередньо складають топографічну карту (план) місцевості.

Наземна фототопографічна зйомка в основному застосовується для складання топографічних карт гірських і високогірних районів, зйомки кар'єрів та ін., при дорожніх, геологічних, гідротехнічних і гляціологічних вишукуваннях в гірських районах, при зйомках різноманітного роду інженерних споруд для вивчення деформації, точності монтажу будівельних конструкцій, при архітектурних обмірах тощо. При цій зйомці фотографування виконують за допомогою спеціальних фотоапаратів - фототеодолітів.

Космічна зйомка забезпечує найбільш швидке отримання об'єктивної інформації про поверхню Землі або її великих регіонів, а також про явища, які відбуваються на ній.

В фотограмметрії використовують знімки, отримані різноманітними методами:

фотографічними, радіо- та звуколокації, рентгеноскопії, голографії, телебачення тощо; при використанні їх з метою вимірювання та дешифрування знімків мають свої особливості.

Розвиток фотограмметрії ґрунтується на отриманні високоякіс­них фотоматеріалів, використанні якісних аерофотоапаратів для отри­мання аерофотознімків і космічних фотознімків з високою роздільною здатністю та високими метричними властивостями (без викривлень), а також при використанні високоякісних і надійних фотограмметричних і стереофотограмметричних приладів на базі сучасної техніки та електроніки.

Ідею автоматизації процесу стереовимірювань висунуто ще в 20-30-х роках XX століття проф. О.С. Скірідовим. В даний час фірма "Вільд" (Швейцарія) спільно з іншими фірмами розробила та виготовила прилад "Стереомат" декількох модифікацій. Також фірма "Цейс" (Німеччина) займається цими проблемами. Але використання таких приладів поки що стримується високою їх вартістю, недоліками конструкції та роботи без втручання людини (оператора).

У 80-х роках XX століття цифрова фотограмметрія почала розвиватися і широко використовуватися на виробництві. Так в Україні використовуються стереограф і цифрова станція "Дельта".

Подальше вдосконалення автоматичних універсальних стереоприладів і систем дозволяє розширити їх можливості до такого ступеня, що вони будуть здатні обробляти знімки будь-яких регіонів без допомоги оператора і суттєво підвищать продуктивність фотограмметричних робіт.

Наукові та технічні проблеми фотограмметрії можна звести до таких вимог:

1. Проблема побудування об'єктивами якісних за всіма параметрами зображень, отримання, реєстрації та збереження зображень за допомогою високоякісних фотоматеріалів або інших засобів без срібла і разом - мати зображення без спотворень (високих метричних властивостей) і з великою дозвільною спроможністю.

2. Проблема hозробки і створення надійних сучасних фотограмметричних та стереофотограмметричних приладів на базі найсучаснішої електронної техніки і повністю автоматизованих.

3. Економічні проблеми вартості і фінансування названих робіт.

Все це пов'язано з загальними проблемами розвитку науки івиробництва. Названа перша проблема повинна вирішувати завдання створення системи побудування зображення такої якості, щоб збільшення до 15 разів без втрати точності та якості стало звичайною справою. Для цього треба створити дуже якісні та недорогі оптичні системи для об'єктивів. Друга проблема в даний час може вирішуватись застосуванням цифрової фотограмметрії. Перспективи розвитку фотограмметрії також можуть забезпечити застосування супутникових систем GPS (глобальні позиційні системи) та автоматизацію спостережень.

Фотограмметрія, як технічна дисципліна, в першу чергу ґрунтується на фізико-математичних дисциплінах, геодезії. З них особливо важливі розділи оптики, геометрії та тригонометрії.

Питання дешифрування, особливо сільськогосподарського, вимагають знання основ ґрунтознавства, геоботаніки, землеробства, меліорації, рослинництва та шляхових справ.

Питання зйомки рельєфу потребують достатніх знань геоморфології.

При вивченні фотограмметрії необхідно знати потреби землеустрою та планування сільських населених пунктів.

Сучасний облік земель та висока механізація сільсько­господарських угідь підвищили вимоги до землеустрою, а відповідно, і до якості планів місцевості та їх детальності. Тому землеустрій потребує переважно великомасштабних планів.

Для розвитку економіки країни та для виконання багатьох реформ треба мати повну інформацію про природно-географічіний стан всіх регіонів. Така інформація надається створенням Топографічних карт. Найбільш оперативним, об'єктивним, економічно вигідним і сучасним методом створення і оновлення карт є фотограмметричний метод, з використанням аерофотознімків та результатів космічного фотографування.

Фотограмметричний метод легше за інші піддається вдосконаленню, переходу на сучасніші методики і технології. Основним методом в геодезії є аерофотографування.

Аерофотозйомкою називається сукупність робіт, в результаті яких отримують аеронегативи (аерофотознімки) місцевості, тобто фотографування землі з літального апарату.

Аерофотозйомку поділяють на планову (горизонтальну), коли оптична вісь аерофотоапарата відхиляється від заданого прямовисного положення не більше ніж на 3°, і перспективну (нахилену) - при більшому її відхиленні.

У випадку використання при плановій аерозйомці (а < 3°) гіроскопічної стабілізації аерофотоапарата, що здійснюється за допомогою гіроскопів, вказаний кут відхилення не перевищує 30-40’. Такий вид планової зйомки називається гіростабілізовоною зйомкою.

Аерофотозйомка може бути :

· багатомаршрутною (аерофотозйомка площі) - коли фотографують місцевість шляхом прокладання ряду прямолінійних взаємно паралельних аерофотозйомочних маршрутів; звичайно із заходу на схід і зі сходу на захід;

· маршрутною - при якій виконують зйомку вузької смуги місцевості з одним маршрутом;

· одинарною - коли отримують одинарний аерофотознімок об’єктів, що фотографують.

Повний цикл роботи після аерофотозйомки триває від одного до трьох років залежно від характеру об'єкта зйомки, об'єму робіт із згущення головної геодезичної основи, розмірів території, що знімається, виробничої потужності підприємства та інших причин.

Однією з основних особливостей виробництва аерофотозйомки за даною технологією є розрахунок одного аеронегативу для виготовлення фотоплану одної трапеції заданого масштабу. З цією метою аерофотозйомочні маршрути прокладають вздовж паралелей, що проходять через центри трапецій державної або умовної розграфки.

Аерозйомка та обробка її матеріалів суттєво залежать в економічному, технічному, а також і в організаційному відношенні від підбору масштабу фотографування (1/m), головної відстані аерофотоапарата (f), висоти фотографування (Н), формату аеронегативу (l_x´l_y) та їх перекриття повздовжнє і поперечне (Р; Q ).

Маршрути прокладаються так, щоб сусідні аерофотознімки та знімки сусідніх маршрутів перекривалися між собою. Для цього попередньо розраховують відстань між аерофотознімками (базис фотографування) та відстань між маршрутами.

Для отримання якісних знімків визначають витримку

Читайте також:

1. Вид заняття: лекція
2. Вид заняття: лекція
3. Вид заняття: лекція
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вступна лекція
7. Вступна лекція 1. Методологічні аспекти технічного регулювання у
8. Клітинна селекція рослин.
9. Колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху
10. ЛЕКЦІЯ (4): Мануфактурний період світової економіки
11. Лекція - Геополітика держави на міжнародній арені
12. Лекція 02.04.2013

Переглядів: 1780