ЛЕКЦІЯ 8

Призначення й побудова стереопроектора проф. Г. В. Романовського

Стереопроектор (СПР)- високоточний універсальний прилад, призначений для створення й відновлення топографічних карт будь-яких масштабів. У виробництві цей прилад широко застосовується й для згущення планового й висотного геодезичного обґрунтування.

СПР - прилад з механічною засічкою. На ньому можна обробляти планові аерофотознімки формату 18x18, отримані камерами з f = 35-350 mm. Фокусна відстань проектування в СПР можна встановлювати в межах 150-300 мм. Зазвичай Fп ≠ f, і обробка знімків іде при перетворених зв'язках проектуючих променів.

Стереомодель спостерігається оптичним способом. Збільшення спостережної системи - 4´ і 6´. Вимірювання ведуться по методу позорової марки. Вимірювальні марки освітлювальні, змінні.

Принципова схема. У верхній частині приладу розташовуються каретки К₁, К₂, що несуть касети, у які закладають фотознімки, що становлять стереопару. Фотознімки висвітлюють лампами й розглядають за допомогою спостережної системи, окулярна голівка якої встановлюється за індивідуальним даними спостерігача. Фотознімки в приладі завжди займають горизонтальне положення, тому спостереження їх ведеться ортогональним променем. У кожну галузь спостережної системи уведена вимірювальна марка m₁, m₂ . Спостерігач бачить зображення лівого й правого знімка разом із зображенням марки. При спостереженні однойменних ділянок двох знімків ці зображення, зливаючись, дають стереоскопічну модель місцевості й одну просторову марку.

З каретками фотознімків зчленовуються своїми верхніми кінцями високоточні проектуючи стрижні L₁, L₂. Ці стрижні пропущені через кардани S, укріплені на каретці фокусних відстаней приладу K_F_. Центри карданів S є механічними центрами проекції в приладі. Відстань від точки S до площини фотознімка є фокусною відстанню проектування Fn. Каретку K_F можна переміщати по вертикальних напрямних для зміни Fn. Нижніми кінцями М стрижні опираються на висотно-базисну каретку Kz. За допомогою ножного штурвала каретка Kz може переміщатися в напрямку осі Z приладу. За допомогою системи кареток X, Y висотно-базисна каретка може переміщатися також у напрямку осей X, Y приладу. Ці рухи здійснюються ручними штурвалами. При зміні положення висотно-базисної каретки стрижні, обертаючись біля нерухомих точок S, пересувають знімки в площині XY щодо нерухомої спостережної системи. Спостерігач сприймає це як просторове переміщення марки в напрямках осей X, Y, Z відносно стереомоделі.

При сполученні марки т з якою-небудь точкою знімка стрижень, що проектує, займає положення, що відповідає напрямку променя, що проектує. Коли обидві марки m збігаються з однойменними точками лівого й правого знімків, стрижні будують точку геометричної моделі місцевості. При цьому просторова марка М збігається із цією же точкою спостережуваної стереоскопічної моделі. Координати точок геометричної моделі можуть бути відлічені по лічильниках координат X, Y і по лічильнику висот А.

Проектування точок геометричної моделі на екран для створення графічного плану місцевості виробляється за допомогою олівця, укріпленого на каретці X приладу, який повторює рухи марки в площині XY.

Масштаб геометричної моделі залежить від величини встановленого базису проектування. Однак діапазон значень масштабів, у яких можна будувати модель на СПР, залежить від конструктивних особливостей приладу. На малюнку показаний момент побудови важелем, що проектує, середньої по висоті точки геометричної моделі А. При спостереженні інших точок моделі, що відрізняються по висоті від точки А, висотно-базисна каретка буде переміщатися по осі Z. Щоб високі й низькі точки моделі не виходили при цьому за межі можливих переміщень каретки K_Z, потрібно, щоб точка А будувалася при середньому по висоті положенні висотно-базисної каретки. Відстань Dcp від площини знімків до середньої площини проектування постійна для кожного приладу, а висота проектування точки А буде залежати від установленого значення Fn. Найбільше значення середньої висоти проектування Hmах і самий великий масштаб моделі 1/M буде при мінімальній фокусній відстані проектування Fmіn.

4. Призначення й побудова стереографа проф. Ф. В. Дробишева (СД)

Стереограф (СД) - універсальний прилад механічного типу, призначений для створення карт великих і середніх масштабів і для згущення висотно-планового обґрунтування. На приладі обробляють планові аерофотознімки формату 18X18 див, отримані камерами з фокусною відстанню f = 55 - 210 мм при постійній фокусній відстані проектування в приладі F = 130 мм. Обробка фотознімків ведеться з перетвореними зв'язками проектуючих.

Форма засічки в приладі – трикутник + паралелограм. Фотознімки мають оригінальне розташування один за одним, завдяки чому прилад вийшов дуже компактним. Спостереження стереомоделі ведеться оптичним способом, стерео вимірювання - методом позорової марки. Вимірювальні марки чорного кольору у формі крапок.

Перша модель стереографа створена в 1956 р., на підставі якої був випущений серійний виробничий прилад СД-1. У наступне десятиліття в конструкцію приладу вводилися різні вдосконалення, що привели до виготовлення поліпшених зразків приладу: СД-1М, СД-2 і СД-3 - для створення графічного плану й УСД - для просторового фототріангулювания. На базі СД-3 був створений також стереограф з фотоприставкою ОФПД (ортофотопроектор), що дозволяє створювати карту рельєфної місцевості на основі фотоплану.

При використанні доданого СД-1М пантографа співвідношення масштабів створюваної карти й фотознімка може дорівнювати 0,5-2 . У моделі СД-2 і наступних, де пантограф замінений координатографом, R = 0,5 - 3 . Максимальне перевищення в межах однієї стереопари - 0,35 H.

Принципова схема всіх моделей приладу зводиться до наступного. На станині приладу по напрямних X переміщається каретка X. У лівій частині каретки X укріплена вертикальна напрямна Z для переміщення висотно-базисної каретки Kz. У середній частині каретки X змонтовані напрямні диференціальних кареток, на яких перебувають знімкотримачі. Фотознімки в приладі завжди горизонтальні й можуть обертатися на кут κ . Висотно-базисна каретка несе супорти В_Х, B_Y і Bz, на кульові шпинделі яких Мл і Мп опираються високоточні проективні важелі, пропущені через нижні кардани Кл і Кп, зв'язані зі знімкотримачами, та через верхні кардани Sл і Sп , що слугують механічними центрами проекції в приладі. Кардани Sл і Sn нерухомо укріплені на станині приладу. Базис проектування встановлюється між нижніми кінцями важелів, що проектують, причому лівому (ближньому) важелю доданий рух Вх, а правому (далекому) - рухи B_Y і Bz. Відстань SK при прямовисному положенні важеля, є фокусною відстанню проектування Fп. Фотознімки висвітлюються знизу лампами, а над ними укріплена нерухома спостережна система, що дозволяє вести спостереження ортогональним зоровим променем.

При роботі штурвалами X, У и Z переміщається висотно-базисна каретка, а разом з нею й кульові шпинделі Мл і МП, проекційні важелі, обертаючись біля точок S, тягнуть за собою кардани К, пов'язані з фотознімками.

Фотознімки переміщаються в площині XY (на ту ж величину, що й кардани) відносно спостережливої системи. Коли візирні марки збігаються з однойменними точками двох фотознімків, проекційні важелі, повторюючи хід променів, що проектують, будують своїми нижніми кінцями точку геометричної моделі місцевості. Тому що точка М не завжди нижче, ніж точка ДО, масштаб геометричної моделі крупніше масштабу фотознімків. Координати точок можуть бути відлічені по лічильниках X, Y,Z.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПРИЛАДИ ДЛЯ СТЕРЕОСКОПІЧНОЇ ОБРОБКИ АЕРОФОТОЗНІМКІВ	\|	ПРОСТОРОВА ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.