• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Написання складних слів із іншомовними частинами

Написання складних слів разом

1. Якщо складне слово утворене від підрядного словосполучення (від однієї до другої частини можна поставити питання), то воно пишеться разом:

будова (яка?) нова — новобудова,

2. Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ: самокат, лісосплав, крас­нопис, чорнозем, верболіз.

3. Складні іменники, утворені шляхом поєднання дієслова в 2-й особі однини наказового способу з іменником: вернигора, горицвіт, перекотиполе.

4. Іменники, утворені шляхом поєднання трьох ібільше основ: веломотоспорт.

5. Складні прикметники, співвідносні з складними іменниками, що пишуться разом: електросиловий, самохідний.

6. Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: народно-поетичний, первіснообщинний.

7. Складні прикметники з другою дієслівною частиною: деревообробний.

Практичне завдання. Прочитати речення, виписати складні слова, пояснити їх написання:

1. Мальви, обнизані широкопелюстковими квітками, здригаються (Є.Гуцало).

2. Із школи йдуть по дощовім саді десятикласниці (А.Малишко).

3. Дали йому ім’я Покотигорошко (Нар.твор.)

4. Зелена взимку журавлина червоноягідна (М.Доленго).

1. Разом пишуться іншомовні частини (шо своїм значення» наближаються до префіксів): авіа-, авто-, агро-, аеро-, гео-гідро-, електро-, кіно-, мікро-, мото-, радіо-, стерео-, теле- фото-, супер- і под.:

авіаквиток, аеровокзал, електробритва, радіотовари, телебачення, фотокопія, суперобкладинка.

2. Через дефіс прийнято писати іншомовні частини віце-, екс максі-, міні-, міді-, прем'єр-, генерал-: віце-президент, екс-чемпіон, максі-пальто, міні-фабрика, міні-спідниця, прем'єр-міністр, генерал-майор.

3. Через дефіспишуться також іншомовні слова блок-схема, вакуум-апарат, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан, пап'є-маше, яхт-клуб, стоп-кран, дизель-мотор, крекін- процес тощо.

Практичне завдання. Прочитати речення, виписати складні слова, пояснити їх написання:

1. В усьому світі споживання електроенергії невпинно зростає (з газ.)

2. Усе залежить від уміння меткого фотомастака (П.Перебийніс)

3. Проходить життя перед телекамерою (М.Шевченко).

4. Придбай авіаквиток – і у світ природи! (П.Перебийніс).

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завда

Урок 33-36

Тема: Не, ні з різними частинами мови (узагальнення)

Мета: узагальнити й сисТема урокутизувати вивчене про

Мета: Написання не і ні з різними частинами мови; удосконалювати вміння обґрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови; розвивати вміння аналізувати, співставляти та порівнювати мовні явища, виховувати працелюбність, звичку доводити до кінця розпочату справу.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Практична робота.

— Запишіть слова і словосполучення в три колонки залежно від того, як пишеться частина, що в дужках.

Тому(що), хто(небудь), як(най)більше, навіть(так), так(от), (що)літа, хтозна(з)кого, порви(таки), хтозна(ким), загни(но), загорівся(б), аби(хто), якось(то), наполіг(таки), хтозна(як), а(вже)ж, тільки(но), проходь(же), яке(сь), зніміть(бо), (ген)оддалік, ось(такі), занеси(но).

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Частка не вживається зі словами всіх повно значних частин мови. Частка не з присудком виражає повне заперечення:

Раз добром зігріте серце вік не прохолоне. {Т. Шевченко) Заперечення підсилюється, коли частка не стоїть при заперечному займеннику або прислівнику: Зійде сонце, утру сльози, ніхто не побачить. {Т. Шевченко) Часткове заперечення частка не виражає тоді, коли відноситься до інших членів речення: Не раз ми падали в нужді, та набирались знову сили. (М. Нагнибіда)

2. При подвійному вживанні частки не у дієслівному складеному присудку речення набуває стверджувального характеру: Я люблю тебе, друже, за те, що не можу тебе не любити. (Б. Сосюра)

3. Нерідко часткою не виражається не заперечення, а різні смислові відтінки: Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав. (М. Рильський)

4. Словотворча частка не виступає префіксом і надає словам нових, здебільшого протилежних значень: недруг, нещастя.

2. Презентація роботи груп.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з підручником.

Виконання вправи 520—521 (усно), 530 (письмово).

2. Тренувальні вправи.

Завдання І: прочитати речення, списати, вставляючи пропущені букви, зняти скісні риски. Підкреслити частки, сформулювати правила вживання часток не, ні.

1) Н.., сестро моя рідна! — говорить.— Так уже я звівся, що ан../гніватися, ан../жалкувати н../на кого н../маю! 2) А чому на весіллі н../погуляти! — озвався Опанас Бобрик, узявшись у боку. 3) Тиміпі дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка,

Картка для III та V груп

Основна функція часток не, ні — виражати заперечення. Наприклад: Ні, не клич мене, весно,— сказала я їй,— не чаруй і не ваб даремне. (Леся Українка) Однак у значенні і вживанні цих часток є певні відмінності.

1. Частка ні вживається для підсилення заперечення, вираженого часткою не: Та не чули вже тих речей ні батько, ні мати. (Т. Шевченко)

2. Частка ні входить до складу стійких словосполучень: ні се ні те; ні вдень ні вночі.

3. Частка ні може виступати як еквівалент речення при заперечній відповіді на запитання.

— Ви не замерзли?

— Ні.

4. Словотворчі частки не, ні (ані) виступають префіксами і надають словам нових, здебільшого протилежних значень: ніякий, ніде, ніщо.

Ні окремо разом

1) є часткою або сполучником; 1) є словотворчим префіксом;

2) в заперечних займенниках після ні є прийменник. 2) слово без ні не вживається.

Що очей з неї н../звів би. Слухав би, н../наслухався її тихого та любого щебетання! 4) Може, притомився, хлопче? — Н..,— одрізав та й знов іде мовчки. (З те. Марка Вовчка)

Завдання II: дописати прислів'я і запам'ятати їх.

Пропав ні за...

Ні хліба, ні солі...

Ні пришити, ...

Ні в тин, ...

Ні до ладу, ...

От що вийшло:

Співатиме півень чи ні, а...

Завдання III: переписати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис не, ні.

1) З'їхав (ні)нащо. 2) Козак журби (не)має. 3) Учений, та (не)довчений, (не)провчений, (не)товчений. 4) Волом зайця (не)доженеш. 5) (Не)до жартів рибі, коли її під жабри зачепили. 6) (Ні)чого їсти, (ні)де сісти. 7) (Ні)коняки, (ні)вола, та (не)ма чого й на віз покласти. (Нар. творч.)

2. Тренувальний диктант.

— Запишіть вірш, обґрунтовуючи написання не разом чи окремо.

Недо — вічний недороба, Недоводько до кінця, Все йому не до вподоби, Все йому не до лиця! «Не займай» — недочуває, «Поможи» — недобачає, Не доївши хліба — страв, неовзувшись, геть подавсь... Ох, у кого він удався — Я і сам щось не добрав. З ним і в школі теж морока: Недодума, недовтне, Недовисидить уроку... Не додому йде по зміні не до книжки — на пусте... Не доходить до хлопчини, Що недоуком росте.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 38

Тема: Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом і окремо

Мета: Розширити уявлення про правопис прислівників; ознайомити з правилами написання прислівників через дефіс, разом, окремо; вчити користуватись словниками; розвивати в учнів мовленнєві уміння і навички, а саме: лексичні, словотвірні, правописні - орфографічні та пунктуаційні, творчу активність учнів; виховувати культуру мовлення, культуру оформлення письмових робіт.

Тип уроку: урок вивчення нової інформації.

Обладнання: таблиці що ілюструють правила правопису прислівників, орфографічні словники, картки для індивідуального виконання учнями

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Повторення теоретичного матеріалу. Фронтальне опитування.

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Мотивація.

- Сьогодні на уроці ми познайомимось із особливостями правопису прислівників (разом, окремо, через дефіс).

- Будемо вчитись утворювати прислівники від числівників. Умінню використовувати прислівники в усному мовленні.

- Самостійно формулювати правила правопису прислівників.

- Під час уроку будемо застосовувати правила правопису у тренувальних вправах.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.

1.Практична робота. Виконання вправ.

- Відкрийте підручник на с.66, розгляньте вправу 207.

- Випишіть прислівники, поясніть правопис, користуючись таблицею.

- Поясніть правопис прислівників: раз у раз, рік у рік, час від часу, з дня на день, кінець кінцем, врешті-решт.

2. Вправи на словотвір прислівників

- Утворіть префіксально-суфіксальним способом прислівники від числівників третій, четвертий, п’ятий.

Приклад: Перший – по-перше.

3. Користуючись таблицею перепишіть текст, розкриваючи дужки. Вправа 210.

VI. Підсумок уроку .

VIІ. Домашнє завдання

Урок 43,44

Тема уроку Речення. Види простих речень і їх відтінки значень. Пуктограми у простому реченні. Тематична контрольна робота №4.

Мета уроку: забезпечити засвоєння учнями поняття про види речень за метою висловлювання та інтонацією, їх комунікативну функцію, продовжити роботу над формуванням комунікативної компетентності учнів, збагачувати їх словниковий запас, продовжити формування вмінь працювати в групі, колективі, формувати соціальну компетентність учнів, сприяти вихованню любові до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань

І. Оргмомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності

Хід уроку

I. Організаційний момент

II Актуалізація опорних знань

IІІ. Засвоєння нових знань.

За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні Розповідні речення містять повідомлення про певну подію. Питальні речення містять питання про щось. Спонукальні речення заставляють нас виконувати щось, спонукають до дій.

За інтонацією речення поділяються на окличні та неокличні. Окличні речення вимовляються з підвищенням тону наприкінці речення. Окличними і неокличними можуть бути будь-які за метою висловлювання речення.

Наприкінці питальних речень ставимо знак питання. Ця пунктограма називається “Знак питання в питальних реченнях”. У кінці окличних речень ставимо знак оклику Ця пунктограма називається “Знак оклику в окличних реченнях”

Вчитель:

- Зараз ми з вами ближче познайомимось з двома видами односкладних речень, граматична основа яких містить лише присудок – це означено-особові (О-О) та узагальнено-особові речення (У-О).

3. Пояснювальний диктант.

Записати речення, охарактеризувати їх за схемою:

а) Знайти граматичну основу.

б) Назвати спосіб вираження головного члена речення.

в) Визначити вид односкладного речення.

(О-О) Захоплюємось красою зимових пейзажів. (захоплюємось – І ос. множ. теп. час)

(У-О) За обіцянку кожуха не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

(О-О) Люблю в холодну зимну ніч спостерігати за зірками. (люблю - І ос. одн. теп. час)

(У-О) У нього не розживешся і серед зими льоду. (не розживешся – ІІ ос. одн.)

(У-О) Розуму не позичиш. (не позичиш – ІІ ос. одн.)

(О-О) Морозну свіжість відчувай на смак. (відчувай – дієслово наказового способу)

(О-О) Зачаровано милуєтесь морозними візерунками на вікні. (милуєтесь – ІІ ос.

множ. теп. час)

(У-О) Знання без помилок ніде не купиш. (не купиш – ІІ ос. одн.)

4. Дослідження-реконструкція.

Перетворіть подані двоскладні речення в односкладні і визначте їх види.

1. Якщо ти влітку працюєш, то взимку ти не голодуєш. (Якщо влітку працюєш, то взимку не голодуєш. У-О)

2. З почуттям тривоги і радості ми чекаємо Нового року. (З почуттям тривоги і радості чекаємо Нового року. О-О)

3. Ти за рідний край життя віддай. (За рідний край життя віддай. У-О)

4. Ти подивись на вкриті білосніжним килимом поля. (Подивись на вкриті білосніжним килимом поля. О-О)