Методологія формування та реалізації еколого-економічної стратегії.

Стратегії розвитку розробляються на різних ієрархічних системних рівнях: місто, регіон, економічний район, національна економіка. Існує низка методик, що використовується для формування стратегій еколого-економічного розвитку на різних ієрархічних рівнях.

Таблиця 4.2 – Моделі стратегій стійкого розвитку (світовий досвід)

Підхід/модель	Типовий алгоритм	Сфера застосування
Мікрорівень: локальні стратегії розвитку
Модель стратегічного планування міст	- фіксація цілей та завдань; - визначення найважливіших секторів економіки й загальних умов розвитку; - проведення SWOT-аналізу; - формулювання стратегічного плану та доповнення його планами практичних дій чи планами заходів, які, у свою чергу, можуть поділятися на галузеві плани (плани дій у сфері екології, у найважливіших галузях, у сфері малих та середніх підприємств).	Використовується при плануванні розвитку більшості міст Європи та Північної Америки
Мезорівень: регіональні стратегії розвитку
Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку	- обґрунтування мети та підстав для розроблення стратегії; - аналіз та оцінка фактичного стану розвитку регіону; - формулювання місії регіону; - проведення SWOT-аналізу; - формулювання стратегічних цілей (напрямів) та поетапних планів дій; - визначення механізму реалізації стратегічного плану	Використовується при плануванні розвитку більшості регіонів України
Стратегія Європейського Союзу для регіону Балтійського моря	- формулювання мети стратегії та обґрунтування необхідності розроблення стратегії; - аналіз викликів та можливостей розвитку регіону; - формулювання концепції розвитку, скерованої на подолання загроз та реалізацію можливостей розвитку регіону; - аналіз географічного положення; - визначення основних напрямів розвитку регіону; - визначення цілей та завдань стратегії розвитку регіону; - розроблення сукупності заходів та проектів реалізації цілей та завдань стратегії розвитку регіону. (На даному етапі відбувається безпосередня реалізація стратегії. Формується план дій за 15 пріоритетними напрямами розвитку регіону. Координацію кожного напряму буде здійснювати держава-член ЄС, яка буде працювати над його реалізацією)	Впроваджується Європейською Комісією та Європейським Парламентом ЄС для регіону Балтійського моря (Данія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Латвія, Литва, Польща, Швеція).
Макрорівень: національні стратегії розвитку
Розроблення стратегій стійкого розвитку національних економік	- оцінка і діагностування існуючої ситуації щодо розвитку тієї чи іншої країни (основні проблеми, що потребують свого вирішення, гострі і ключові питання, аналіз історичного досвіду тощо); - програма дій – планування; - реалізація накресленого – імплементація; - оцінка зробленого і коригування стратегій	Знаходить застосування при формуванні стратегій стійкого розвитку національних економік у країнах ЄС, Північної Америки
Стратегія національної екологічної політики України на період до 2020 року	- формулювання цілей, завдань та пріоритетів розвитку національної економіки; - визначення сукупності механізмів та інструментів реалізації національної екологічної політики, зокрема сукупності регуляторних, економічних та інтегральних механізмів реалізації стратегії; - обґрунтування етапів реалізації національної екологічної політики; - визначення очікуваних результатів від реалізації стратегії; - вибір сукупності індикаторів та здійснення моніторингу процесу реалізації національної екологічної політики	Запроваджується Урядом України (затверджена до реалізації 21 грудня 2010 р., реалізація повинна була розпочатися у 2009 р.)
Глобальний рівень: наднаціональні стратегії розвитку
Стратегічні програми: «Енергія і зміна клімату» («Energy & Climate Change»); «Продовольство і вода» («Food and Water»); «Бідність і рівність» («Poverty and Equity»)	- аналіз актуальних глобальних еколого-економічних проблем розвитку; - деталізація глобальних еколого-економічних проблем розвитку за сферами їх виникнення; - опис програм вирішення глобальних еколого-економічних проблем розвитку; - досягнення ясності та прозорості документа; - демонстрація значущості до поточної ситуації та майбутнього відповідних стратегічних програм; - залучення та консолідація дослідницького потенціалу до формування та реалізації глобальних стратегічних програм	Розробляються та впроваджуються Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (International Institute for Applied Systems Analysis) для розв’язання глобальних еколого-економічних проблем
«Порядок денний на XXI століття» (Конференція ООН в Ріо-де-Жанейро, 1992 р.)	Даний програмний документ містить у собі перелік правових, економічних, екологічних та соціальних механізмів та інструментів, використання яких має забезпечити прийняття ефективних рішень у сфері управління природокористуванням та формуванням стратегічних документів, планів, програм з досягнення стійкого розвитку	Є основою для формування й реалізації національних і наднаціональних стратегій стійкого розвитку, ключовим стратегічним програмним документом, спрямованим на вирішення глобальних еколого-економічних проблем
Стратегії Глобального екологічного фонду (Global Environment Facility (GEF))	- аналіз соціо-еколого-економічного становища країни; - визначення цілей та завдань стратегічного проекту; - обґрунтування плану-графіка реалізації стратегічної програми; - здійснення процесу моніторингу реалізації стратегічної програми; - визначення обсягів фінансування (джерелом фінансування є фонд GEF), розроблення бюджету фінансування проекту; - аналіз досвіду реалізації проектів у країні- учасниці; - оцінка результатів та ризиків реалізації проекту; - проектне виконання та визначення установ-учасниць стратегічної програми	Розробляються та впроваджуються більш ніж у 165 країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою. Ключові проблеми, на розв’язання яких націлені програми GEF, – збереження біорізноманіття, використання транскордонних водних ресурсів, попередження деградації земельних ресурсів, зміна клімату тощо

Таким чином:

- формування стратегій має подібну методичну основу: на першому етапі проводиться загальний аналіз можливостей та загроз розвитку, який є основою для формування цілей та завдань розвитку; на наступних етапах зазначаються механізми та інструменти реалізації визначених цілей і завдань; наступним етапом є встановлення системи моніторингу за реалізацією стратегії; в деяких стратегіях останнім етапом зазначається аналіз результатів, отриманих під час реалізації стратегії розвитку;

- методичні підходи до формування стратегій стійкого розвитку часто спираються на відповідні методичні підходи формування стратегій економічного та соціального розвитку, що призводить до ігнорування екологічних факторів розвитку;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічна сертифікація. Екологічне ліцензування	\|	Методи оцінки еколого-економічних збитків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.032 сек.