• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання

1.Які твори художньої літератури розповідають про події 1918-1921 pp.?

2. З'ясуйте у ваших батьків, як відзначилися події 1918— 1921 pp. на предках вашої родини.

3. Складіть таблицю «Наука і культура в нашому краї у 1918-1921 рр.>;

4. Можливий такий варіант складання таблиці:

Події та постаті культурного життя

Тема. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—192S pp.)

Внутрішнє і міжнародне становище

Внутрішнє становище

1. На початку 20-х років більшовицьку владу остаточне встановлено в Україні. Економіка була фактично зруйно­вана. Збитки, спричинені воєнними діями й постійними змінами влади становили 10 млрд крб. ;

2. Промислове виробництво скоротилося в 10 разів порів­няно з 1913 p., а в деяких галузях ще більше. Так, вироб­ництво сталі становило лише 1,7% довоєнного рівня, ма­шинобудівної промисловості - 4%. З 57 домен працювала лише одна. Повністю знишено 4тис.'км залізничного по­лотна, не працювали чорноморські порти.

3. 1922 р.З 11 тис. підприємств в Україні працювало лише 2552, чисельність промислових робітників скоротилася наполовину.

У містах панували безробіття, злидні, голод, бандитизм, безпритульність.

4. У тяжкому стані було сільське господарство.
Воєнно-комуністичні принципи господарювання при­
звели до економічного занепаду і кризи.

Більшість населення вороже ставилася до політики „во­єнного комунізму".

5. Наприкінці 1920 р.. — на початку 1921 р. більшовицька
партія знову зіткнулася з масовим опором її політиці ко­
муністичного будівництва.

На той час у складі повстанських формувань на території України налічувалося 40 тис. душ. До 1921 р. продовжував боротьбу проти радянської влади Н. Махно.

6. На підприємствах Харкова, Катеринослава, Києва, Оде­
си виникали страйки, де поряд з економічними вимогами
ставилися й політичні - «ради без більшовиків».

7. Виробник втратив зацікавленість у наслідках своєї праці.
Запровадження у березні 1921 р. нової економічної полі­
тики сприяло економічному зростанню.

Таким чином, більшовицький режим, зазнавши невдач у соціально-економічному експерименті за часів „воєнно­го комунізму", вимушений був вдатися до непу У 1926 р. виробництво в основному досягло довоєнного рівня.

8. Вчені-економісти В. Доброгаєв і М. Волобуєв дослідили
й описали явища, які стали наслідком централізаторської
політики і вели до нової економічної залежності від Мо­
скви. В. Доброгаєв за даними 1924 — 1927 pp. встановив,
що до загальносоюзного бюджету відраховують коштів
значно більше, ніж за часів Російської імперії.

В. Волобуєв у статті „До проблеми української економі­ки" довів, що Україна залишалася колонією Росії.

Міжнародне становище

На міжнародній арені Україна на початку 20-х років вела активну зовнішню політику.

Протягом 1920 — 1922 pp. УСРР допускали до контактів з іншими країнами під контролем Наркомату закордонних справ, щоб нейтралізувати за кордоном місії емігрантсько­го уряду У HP.

1. X. Раковський створив наркомат зовнішньої торгівлі й домігся від центральних відомств згоди на забезпечення іс­тотної самостійності його роботи.

2. УСРР уклала власні торговельні угоди з Австрією, Німеч­чиною, Чехо- Словаччиною'.

3. Наприкінці 1921 р. торговельні представництва України працювали в Берліні, Гамбурзі, Варшаві, Римі, Відні, Празі, Константинополі. •

4. Україна підписала низку міжнародних договорів:

• 14 лютого 1921 р. Представники УСРР Ю. Коцюбин­ський та Ф. Кон підписали перший мирний договір ра­дянської України з Литвою.

• 18 березня 1921 р. Укладено Ризький мирний договір з Польщею, згідно з яким державним кордоном сторони визнали лінію фактичного розмежування на початку радянсько-польської війни.

• 1921р. Встановлено дипломатичні відносини з Латвією та Естонією.

• Квітень 1921 р. У Берліні укладено угоду між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та ін­тернованими громадянами.

• 2 січня 1922 р. Україна підписала договір про дружбу і братерство з Туреччиною.

5. На Генуезькій конференції 1922 р. X. Раковського вклю­чено до складу російської делегації.

6. У квітні Г922 р. під час роботи конференції укладено Рап-пальську угоду між Росією та Німеччиною, а восени цього самого року дію угоди було поширено на Україну та інші радянські республіки.

7. Наприкінці 1922 р. — на початку 1923 р. Україна разом з Росією та Грузією у складі єдиної делегації взяла участь у роботі Лозаннської конференції, де обговорювалися пи­тання про режим чорноморських проток.

8. Представники УСРР були учасниками більш як 60 між­народних договорів.

Після утворення СРСР (грудень 1922 р.) керівництво зо­внішньою політикою перейшло до верховних органів СРСР. На початку 1923 р. дипломатичні й закордонні представництва УСРР було ліквідовано.

Утворення СРСР

Державний статус України в 1921 — 1922 pp.

Відповідно до Конституції 1919 р. Україна вважалася не­залежною державою.

Україна у 1921 — 1922 pp. мала атрибути державності (столицю, органи влади та управління, власну конститу­цію, державну символіку, видавала республіканські закони і стежила за їх виконанням), шо було зумовлено прагненням більшовиків послабити суперечності з визвольним рухом пригноблених народів колишньої Російської імперії.

Проте суверенітет республіки був дуже обмеженим. Роль центру відігравала Російська Федерація, яка контролювала Україну за допомогою трьох сил:

• Комуністичної партії, складовою частиною якої була КП(б)У;

• Червоної армії;

• ЧК — каральними органами (надзвичайними комісія­ми для боротьби з контрреволюцією).

З середині 1919 р. здійснювалося централізоване управ­ління з Москви обороною, народним господарством, фі­нансами, транспортом, працею, поштою і телеграфом. Склався воєнно-політичний союз республік (Росії, України, Латвії, Литви й Білорусії).

1920 р. У Москві підписано з X. Раковським договір про воєнний і господарський союз з РСФРР. Проголошувалося об'єднання сімох наркоматів:

• військових і морських справ,

• ради народного господарства,

• зовнішньої торгівлі,

• фінансів,

• праці,

• шляхів сполучення,

• пошти і телеграфу.

Подібні договори укладено й з іншими формально неза­лежними республіками. Так виникла договірна федерація.

У практичній діяльності центральні органи перестали зважати на республіки як незалежні держави. Це викликало невдоволення місцевих республіканських керівників, що прагнули бути вільними у своїх діях стосовно російських чиновників, які намагалися контролювати кожен їх крок.

З ініціативи X. Раковського ЦК КП(б)У в березні 1922 р. звернувся до ЦК РКП (б) з пропозицією конкретизувати від­носини між РСФРР і УСРР у межах договірної федерації.

Утворення СРСР Взято курс на утворення єдиної соціалістичної

держави.

Об'єктивні умови утворення СРСР

1. Між радянськими республіками існували тісні економіч­ні зв'язки ще з часів Російської імперії.

2. Існувала єдина транспортна система.

3. Усі радянські республіки мали одинакову політичну сис­тему, яка характеризувалася монопольною владою партії більшовиків.

4. Усі радянські республіки, крім РСФРР, не мали своїх вій­ськових сил, щоб убезпечити радянську владу на місцях.

5. Наявність золотого запасу Росії.

Плани об'єднання радянських республік

1. План автономізації. Розроблений Й. Сталіним. Передбачав входження республік у Російську Федерацію на правах автономії.

Це означало ліквідацію самостійності республік. Цей план підтримували Ф. Дзержинський, С Орджоні-кідзе.

2. План конфедерації. Утворення союзу суверенних дер­
жав, які повністю зберігають незалежність і створюють
об'єднані органи для координації дій.

Цей план підтримували X. Раковський та М. Скрипник. У 1923 р. це послугувало підставою для звільнення X. Ра­ковського з посади уряду УСРР. Після цього уряд очолив В. Я. Чубар.

3. План федерації. З ним виступив В. Ленін.

Суть плану полягала в тому, щоб усі радянські республіки, серед них і Російська Федерація, ввійшли на однакових правах у нове державне об'єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Створено комісію для підготовки проекту вдосконалення фе­деративних відносин.

Склад комісії Голова — В. Куйбишев. Члени комісії. Г. Орджонікідзе, X. Раковський, Г Сокольников, Й. Сталін.

Представники національних республік (Україну пред­ставляв голова ВУЦВК Г. Петровський). Усі члени комісії, за винятком X. Раковського, були при­хильниками "автономізації" республік. Грудень 1920 р. — грудень 1922 р.Формувалася «договірна федерація».

УСРР та інші радянські республіки підписали з РСФРР (Російською Федерацією) цілу низку дого­ворів про воєнний та господарський союз. Москва поступово брала під свій контроль політич­не й економічне життя республік. Грудень 1922 р.— травень 1925 р.Остаточне утворення . СРСР.

ЗО грудня 1922 p. Всесоюзний з'їзд Рад у Москві, на яком; прийнято Декларацію та Договір про утворен ня Союзу Радянських Соціалістичних Республії (СРСР). Остаточні тексти них документів з урахуванням заува­жень і пропозицій союзних республік мав затвердити на­ступний з'їзд рад. Утворено комісію для підготування оста­точних документів. До складу СРСР увійшли:

• Російська Федерація;

• Українська СРР;

• Білоруська СРР;

• Закавказька Федерація (створена у березні 1922 р.) в складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії,

' Азербайджану.

Столиця нової держави — Москва.

Перший союзний уряд очолив В. І. Ленін.

Обрано ЦВК СРСР, який очолювали чотири голови —

представники республік:

• від України — голова ВУЦВК Г. Петровський;

• від РСФРР - М. Калінін;

• від Білорусії — А. Черв'яков;

■ *від Закавказької Соціалістичної Федеративної Респу­бліки — Н. Нариманов. Січень 1924р. Затверджено першу Конституцію СРСР, а Со­юзний договір так і не було підписано. Травень 1925р. IX Всеукраїнський з"їзд Рад затвердив но-'. вий текст Конституції України, шо законодавчо за­кріплювала входження республіки до складу СРСР. Конституція зафіксувала утворення у складі УСРР Мол­давської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1924 р.) і нового адміністративно-територіального поділу республіки:

• замість повітів і волостей утворено округи і райони;

• у 1925 р. ліквідовано губернії і встановлено триланкову систему управління (центр - округ —район).

Утворено 41 округ, 706 районів.

У місцях компактного проживання національних груп існу­вало 12 національних районів і 538 сільських рад — болгарських, грецьких, єврейських, німецьких, польських, чеських тощо,

Статус УСРР у складі Радянського Союзу

З утворенням СРСР міжнародно-правовий статус Укра­їни змінився.

Фактично вона стала автономним утворенням у складі Радянської Росії.

Проте УСРР стала національно-територіальним утво­ренням з власними, хоча й умовними кордонами і своїм, хоч і з обмеженими компетенціями, державним апаратом.

Незважаючи на гарантоване законом право вільного ви­ходу України із Союзу, воно було лише на папері, а неза­лежність України була формальною. Влада на всій території СРСР належала верхівці комуністичної партії.

Впровадження непу в Україні Голод 1921-1923 pp.

Причиниголоду

1. Післявоєнна розруха.

2. Скорочення посівних площ та виробництва сільськогос­подарської продукції через незацікавленість селян у ре­зультатах праці.

3. Примусове вилучення радянською владою хліба у селян внаслідок політики «воєнного комунізму".

4. Антиукраїнська політика центру. Директиви з центру глибоко суперечили національним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спусто­шені райони (з Лівобережжя і Правобережжя, де урожай виявився непоганим), українська радянська влада від­правляла їх за межі України:

• 13,5 млн пудів українського зерна у 1922 р. продано за кордон:

• від серпня 1922 р. до січня 1923 р. з України у промис лові центри Росії та інші республіки вивезено 9 млн пу дів зерна.

5. Посуха та неврожай у південних і степових районах Укра­їни.

Голодом було охоплено території України з населення,^ до 5,6 млн осіб, шо становило 25% усього населення Укра­їни.

Для боротьби з голодом радянський уряд почав конфіс-ковувати церковні цінності.

Потерпілому від голоду українському населенню допо­магали міжнародні організації:

• Американська адміністрація допомоги (АРА);

• Крайовий комітет допомоги голодній Україні у Львові;

• Комітети у Відні, Празі, Берліні;

• фонд Нансена;

• Міжнародний комітет робітничої допомоги (створений Комінтерном) тощо.

Голод забрав життя майже 1,5 млн людей.

Нова економічна політика

Березень 1921 р.X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про за­провадження нової економічної політики.

Нова економічна політикабула спробою більшовицької пар­тії зосередити у своїх руках політичну владу, пере­йти від командно-адміністративних методів управ­ління економікою, які застосовувати в роки воєн­ного комунізму, до ринкових механізмів.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 862