Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Завдання

1.Які твори художньої літератури розповідають про події 1918-1921 pp.?

2. З'ясуйте у ваших батьків, як відзначилися події 1918— 1921 pp. на предках вашої родини.

3. Складіть таблицю «Наука і культура в нашому краї у 1918-1921 рр.>;

Наші земляки - ді- У якій галузі і чим вони Джерело,
ячі науки і культури відзначилися з якого ви про це дізналися

4. Можливий такий варіант складання таблиці:

Основні напрями розвитку культури

Події та постаті культурного життя


 




Тема. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—192S pp.)

Внутрішнє і міжнародне становище

Внутрішнє становище

1. На початку 20-х років більшовицьку владу остаточне встановлено в Україні. Економіка була фактично зруйно­вана. Збитки, спричинені воєнними діями й постійними змінами влади становили 10 млрд крб. ;

2. Промислове виробництво скоротилося в 10 разів порів­няно з 1913 p., а в деяких галузях ще більше. Так, вироб­ництво сталі становило лише 1,7% довоєнного рівня, ма­шинобудівної промисловості - 4%. З 57 домен працювала лише одна. Повністю знишено 4тис.'км залізничного по­лотна, не працювали чорноморські порти.

3. 1922 р.З 11 тис. підприємств в Україні працювало лише 2552, чисельність промислових робітників скоротилася наполовину.

У містах панували безробіття, злидні, голод, бандитизм, безпритульність.

4. У тяжкому стані було сільське господарство.
Воєнно-комуністичні принципи господарювання при­
звели до економічного занепаду і кризи.

Більшість населення вороже ставилася до політики „во­єнного комунізму".

5. Наприкінці 1920 р.. — на початку 1921 р. більшовицька
партія знову зіткнулася з масовим опором її політиці ко­
муністичного будівництва.

На той час у складі повстанських формувань на території України налічувалося 40 тис. душ. До 1921 р. продовжував боротьбу проти радянської влади Н. Махно.

6. На підприємствах Харкова, Катеринослава, Києва, Оде­
си виникали страйки, де поряд з економічними вимогами
ставилися й політичні - «ради без більшовиків».


7. Виробник втратив зацікавленість у наслідках своєї праці.
Запровадження у березні 1921 р. нової економічної полі­
тики сприяло економічному зростанню.

Таким чином, більшовицький режим, зазнавши невдач у соціально-економічному експерименті за часів „воєнно­го комунізму", вимушений був вдатися до непу У 1926 р. виробництво в основному досягло довоєнного рівня.

8. Вчені-економісти В. Доброгаєв і М. Волобуєв дослідили
й описали явища, які стали наслідком централізаторської
політики і вели до нової економічної залежності від Мо­
скви. В. Доброгаєв за даними 1924 — 1927 pp. встановив,
що до загальносоюзного бюджету відраховують коштів
значно більше, ніж за часів Російської імперії.

В. Волобуєв у статті „До проблеми української економі­ки" довів, що Україна залишалася колонією Росії.

Міжнародне становище

На міжнародній арені Україна на початку 20-х років вела активну зовнішню політику.

Протягом 1920 — 1922 pp. УСРР допускали до контактів з іншими країнами під контролем Наркомату закордонних справ, щоб нейтралізувати за кордоном місії емігрантсько­го уряду У HP.

1. X. Раковський створив наркомат зовнішньої торгівлі й домігся від центральних відомств згоди на забезпечення іс­тотної самостійності його роботи.

2. УСРР уклала власні торговельні угоди з Австрією, Німеч­чиною, Чехо- Словаччиною'.

3. Наприкінці 1921 р. торговельні представництва України працювали в Берліні, Гамбурзі, Варшаві, Римі, Відні, Празі, Константинополі. •

4. Україна підписала низку міжнародних договорів:



14 лютого 1921 р. Представники УСРР Ю. Коцюбин­ський та Ф. Кон підписали перший мирний договір ра­дянської України з Литвою.

18 березня 1921 р. Укладено Ризький мирний договір з Польщею, згідно з яким державним кордоном сторони визнали лінію фактичного розмежування на початку радянсько-польської війни.

1921р. Встановлено дипломатичні відносини з Латвією та Естонією.

Квітень 1921 р. У Берліні укладено угоду між Україною та Німеччиною про обмін військовополоненими та ін­тернованими громадянами.

2 січня 1922 р. Україна підписала договір про дружбу і братерство з Туреччиною.

 

5. На Генуезькій конференції 1922 р. X. Раковського вклю­чено до складу російської делегації.

6. У квітні Г922 р. під час роботи конференції укладено Рап-пальську угоду між Росією та Німеччиною, а восени цього самого року дію угоди було поширено на Україну та інші радянські республіки.

7. Наприкінці 1922 р. — на початку 1923 р. Україна разом з Росією та Грузією у складі єдиної делегації взяла участь у роботі Лозаннської конференції, де обговорювалися пи­тання про режим чорноморських проток.

8. Представники УСРР були учасниками більш як 60 між­народних договорів.

Після утворення СРСР (грудень 1922 р.) керівництво зо­внішньою політикою перейшло до верховних органів СРСР. На початку 1923 р. дипломатичні й закордонні представництва УСРР було ліквідовано.


Утворення СРСР

Державний статус України в 1921 — 1922 pp.

Відповідно до Конституції 1919 р. Україна вважалася не­залежною державою.

Україна у 1921 — 1922 pp. мала атрибути державності (столицю, органи влади та управління, власну конститу­цію, державну символіку, видавала республіканські закони і стежила за їх виконанням), шо було зумовлено прагненням більшовиків послабити суперечності з визвольним рухом пригноблених народів колишньої Російської імперії.

Проте суверенітет республіки був дуже обмеженим. Роль центру відігравала Російська Федерація, яка контролювала Україну за допомогою трьох сил:

• Комуністичної партії, складовою частиною якої була КП(б)У;

• Червоної армії;

• ЧК — каральними органами (надзвичайними комісія­ми для боротьби з контрреволюцією).

З середині 1919 р. здійснювалося централізоване управ­ління з Москви обороною, народним господарством, фі­нансами, транспортом, працею, поштою і телеграфом. Склався воєнно-політичний союз республік (Росії, України, Латвії, Литви й Білорусії).

1920 р. У Москві підписано з X. Раковським договір про воєнний і господарський союз з РСФРР. Проголошувалося об'єднання сімох наркоматів:

• військових і морських справ,

• ради народного господарства,

• зовнішньої торгівлі,

• фінансів,

• праці,

• шляхів сполучення,

• пошти і телеграфу.



Подібні договори укладено й з іншими формально неза­лежними республіками. Так виникла договірна федерація.

У практичній діяльності центральні органи перестали зважати на республіки як незалежні держави. Це викликало невдоволення місцевих республіканських керівників, що прагнули бути вільними у своїх діях стосовно російських чиновників, які намагалися контролювати кожен їх крок.

З ініціативи X. Раковського ЦК КП(б)У в березні 1922 р. звернувся до ЦК РКП (б) з пропозицією конкретизувати від­носини між РСФРР і УСРР у межах договірної федерації.

Утворення СРСР Взято курс на утворення єдиної соціалістичної

держави.

Об'єктивні умови утворення СРСР

1. Між радянськими республіками існували тісні економіч­ні зв'язки ще з часів Російської імперії.

2. Існувала єдина транспортна система.

3. Усі радянські республіки мали одинакову політичну сис­тему, яка характеризувалася монопольною владою партії більшовиків.

4. Усі радянські республіки, крім РСФРР, не мали своїх вій­ськових сил, щоб убезпечити радянську владу на місцях.

5. Наявність золотого запасу Росії.

Плани об'єднання радянських республік

1. План автономізації. Розроблений Й. Сталіним. Передбачав входження республік у Російську Федерацію на правах автономії.

Це означало ліквідацію самостійності республік. Цей план підтримували Ф. Дзержинський, С Орджоні-кідзе.


2. План конфедерації. Утворення союзу суверенних дер­
жав, які повністю зберігають незалежність і створюють
об'єднані органи для координації дій.

Цей план підтримували X. Раковський та М. Скрипник. У 1923 р. це послугувало підставою для звільнення X. Ра­ковського з посади уряду УСРР. Після цього уряд очолив В. Я. Чубар.

3. План федерації. З ним виступив В. Ленін.

Суть плану полягала в тому, щоб усі радянські республіки, серед них і Російська Федерація, ввійшли на однакових правах у нове державне об'єднання — Союз Радянських Соціалістичних Республік.

Створено комісію для підготовки проекту вдосконалення фе­деративних відносин.

Склад комісії Голова — В. Куйбишев. Члени комісії. Г. Орджонікідзе, X. Раковський, Г Сокольников, Й. Сталін.

Представники національних республік (Україну пред­ставляв голова ВУЦВК Г. Петровський). Усі члени комісії, за винятком X. Раковського, були при­хильниками "автономізації" республік. Грудень 1920 р. — грудень 1922 р.Формувалася «договірна федерація».

УСРР та інші радянські республіки підписали з РСФРР (Російською Федерацією) цілу низку дого­ворів про воєнний та господарський союз. Москва поступово брала під свій контроль політич­не й економічне життя республік. Грудень 1922 р.травень 1925 р.Остаточне утворення . СРСР.



ЗО грудня 1922 p. Всесоюзний з'їзд Рад у Москві, на яком; прийнято Декларацію та Договір про утворен ня Союзу Радянських Соціалістичних Республії (СРСР). Остаточні тексти них документів з урахуванням заува­жень і пропозицій союзних республік мав затвердити на­ступний з'їзд рад. Утворено комісію для підготування оста­точних документів. До складу СРСР увійшли:

• Російська Федерація;

• Українська СРР;

• Білоруська СРР;

• Закавказька Федерація (створена у березні 1922 р.) в складі трьох закавказьких республік: Грузії, Вірменії,

' Азербайджану.

Столиця нової держави — Москва.

Перший союзний уряд очолив В. І. Ленін.

Обрано ЦВК СРСР, який очолювали чотири голови —

представники республік:

• від України — голова ВУЦВК Г. Петровський;

• від РСФРР - М. Калінін;

• від Білорусії — А. Черв'яков;

■ *від Закавказької Соціалістичної Федеративної Респу­бліки — Н. Нариманов. Січень 1924р. Затверджено першу Конституцію СРСР, а Со­юзний договір так і не було підписано. Травень 1925р. IX Всеукраїнський з"їзд Рад затвердив но-'. вий текст Конституції України, шо законодавчо за­кріплювала входження республіки до складу СРСР. Конституція зафіксувала утворення у складі УСРР Мол­давської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1924 р.) і нового адміністративно-територіального поділу республіки:

замість повітів і волостей утворено округи і райони;

у 1925 р. ліквідовано губернії і встановлено триланкову систему управління (центр - округ —район).


Утворено 41 округ, 706 районів.

У місцях компактного проживання національних груп існу­вало 12 національних районів і 538 сільських рад болгарських, грецьких, єврейських, німецьких, польських, чеських тощо,

Статус УСРР у складі Радянського Союзу

З утворенням СРСР міжнародно-правовий статус Укра­їни змінився.

Фактично вона стала автономним утворенням у складі Радянської Росії.

Проте УСРР стала національно-територіальним утво­ренням з власними, хоча й умовними кордонами і своїм, хоч і з обмеженими компетенціями, державним апаратом.

Незважаючи на гарантоване законом право вільного ви­ходу України із Союзу, воно було лише на папері, а неза­лежність України була формальною. Влада на всій території СРСР належала верхівці комуністичної партії.

Впровадження непу в Україні Голод 1921-1923 pp.

Причиниголоду

1. Післявоєнна розруха.

2. Скорочення посівних площ та виробництва сільськогос­подарської продукції через незацікавленість селян у ре­зультатах праці.

3. Примусове вилучення радянською владою хліба у селян внаслідок політики «воєнного комунізму".

4. Антиукраїнська політика центру. Директиви з центру глибоко суперечили національним інтересам України. Замість того, щоб спрямувати надлишки хліба у спусто­шені райони (з Лівобережжя і Правобережжя, де урожай виявився непоганим), українська радянська влада від­правляла їх за межі України:



• 13,5 млн пудів українського зерна у 1922 р. продано за кордон:

• від серпня 1922 р. до січня 1923 р. з України у промис лові центри Росії та інші республіки вивезено 9 млн пу дів зерна.

5. Посуха та неврожай у південних і степових районах Укра­їни.

Голодом було охоплено території України з населення,^ до 5,6 млн осіб, шо становило 25% усього населення Укра­їни.

Для боротьби з голодом радянський уряд почав конфіс-ковувати церковні цінності.

Потерпілому від голоду українському населенню допо­магали міжнародні організації:

• Американська адміністрація допомоги (АРА);

• Крайовий комітет допомоги голодній Україні у Львові;

• Комітети у Відні, Празі, Берліні;

• фонд Нансена;

• Міжнародний комітет робітничої допомоги (створений Комінтерном) тощо.

Голод забрав життя майже 1,5 млн людей.

Нова економічна політика

Березень 1921 р.X з'їзд РКП(б) прийняв рішення про за­провадження нової економічної політики.

Нова економічна політикабула спробою більшовицької пар­тії зосередити у своїх руках політичну владу, пере­йти від командно-адміністративних методів управ­ління економікою, які застосовувати в роки воєн­ного комунізму, до ринкових механізмів.


Читайте також:

  1. V. Завдання.
  2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
  4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
  8. Аудит, його мета та завдання
  9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
  10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
  11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
  12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги




Переглядів: 850

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Самостійна робота учнів | Фінанси та торгівля

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.028 сек.