Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Соціальні конфлікти

 

Франція завжди була країною з традиційно розвинени­ми й соціально спрямованими робітничим і демократич­ним рухами. Перемога у війні викликала у більшості французьких робітників приплив патріотичних почуттів. Підйом робітничого руху був тісно пов'язаний з економіч­ною кризою 1918-1921 рр. Однак страйки рідко мали політичний характер. Не відкидаючи ідею "соціального миру", робітники боролися за свої економічні права. Го­ловними вимогами були запровадження 8-годинного робо­чого дня та збільшення зарплати. Найбільшого розмаху страйковий рух досяг у 1919-1920 рр., коли в ньому щоріч­но брали участь понад 1 млн. чоловік, тобто у 3-4 рази більше, ніж у 1917 або 1918 рр. Одним з найбільших виступів був страйк залізничників у травні 1920 р., під час якого було висунуто вимогу націоналізації залізниць.

У цей період помітно зріс вплив Соціалістичної партії Франції, що будувала свою діяльність на соціал-демократичній основі й закликала до проведення соціально значу­щих реформ. Вона значно збільшила свої лави за рахунок робітників і солдат, що демобілізувалися. Соціалістична партія всього лише за два роки — з 1918 по 1920 — зросла більше ніж у 5 разів.

Загальна конфедерація праці — найбільша профспіл­кова організація Франції — також посилювала свій вплив на робітничий рух. Чисельність ЗКП у 1918 р. збільшилася більш ніж у 4 рази й досягла 1,5 млн. чоловік.

Ліворадикальні соціалісти заснували у 1920 р. Комуніс­тичну партію Франції (ФКП). її утворення було тісно пов'язане з Комінтерном. ФКП не мала широкої соціаль­ної бази в країні й не користувалася підтримкою більшості французьких робітників.

Загалом жодна з політичних партій лівого спрямування або профспілкові центри не змогли очолити робітничий рух у країні. З кінця 1920 р. у Франції почався спад масового робітничого руху.

 

3. Країна в період стабілізації (1924-1929 рр.)

 

В 1924-1929 рр. у Франції, як і в інших західних країнах, відбувалися стабілізація й розвиток економіки наоснові зростаючої політичної стабільності французького суспільства, відновлення демократії. Високі темпи про­мислового розвитку Франції в ті роки пояснюються отри­манням репарацій з Німеччини (9 млн. марок золотом), використанням саарського вугілля та лотарингської руди, наявністю дешевої робочої сили в колоніях. Крім того, у міжвоєнний період Франція перетворилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США, що сприяло розвиткові сфери обслуговування.

Сільське господарство теж розвивалося досить успіш­но. В 1931 р. міського населення вперше виявилося біль­ше, ніж сільського, хоча частка останнього складала 49,2%, тобто його було значно більше, ніж в інших розвинених країнах.

Незважаючи на появу та розвиток великих під­приємств, понад 40% французьких робітників працювали на дрібних підприємствах. 25% торговельних закладів і 53% сільських господарств не застосовували найманої праці.

Франція залишалася державою рантьє. У 1929 р. при­бутки від цінних паперів майже утричі перевищували при­буток від промисловості.

За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася тільки США. Максимального у міжвоєнний час обсягу промислового виробництва було досягнуто 1930 р. — він на 40% перевищив довоєнний рівень.

 


Читайте також:

  1. Біосоціальні риси людини
  2. Виділяють кілька рівнів подружніх взаємин, на яких можуть відбуватися конфлікти.
  3. Визначте соціальні перетворення в процесі радянізації українського суспільства.
  4. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗНАНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  5. Висуває принципово нові соціальні ідеї.
  6. Відрахування в соціальні фонди.
  7. Відрізняють запропоновані (предписанные) і набуті соціальні статуси.
  8. Волонтерство у соціальній роботі
  9. Гендерні конфлікти і їх подолання
  10. Державні соціальні служби в Україні
  11. Довгострокові соціальні програми
  12. Досвід європейських країн у соціальній роботі з наркоманами.




Переглядів: 529

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Наслідки Першої світової війни для Франції | Прихід до влади і політика уряду Народного фронту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.