Тема 22. Система ціннісних орієнтацій у вихованні

Виховання людини ґрунтується на визнанні певної системи цінностей, яким надається перевага у даному суспільстві. Наприклад, у радянські часи була сформована ціла ієрархія духовних вартостей, які навіть були закріплені у «кодексі будівника комунізму». Цінності християнського виховання також викладені у релігійному кодексі, це – Катехізис. Виникає запитання: чи потрібен кодекс цінностей для сучасного громадянського виховання у незалежній Україні? Потрібен, безумовно. Але кодекс цей має бути не догматичний чи формальний, а життєвий та демократичний. В педагогічних нарисах «Сучасне українське виховання» О. Вишневського виділяється п’ять груп (рівнів) вартостей, на які повинен орієнтуватися громадянин держави.

1. Абсолютні вартості. Ці вартості мають універсальне значення для кожної людини. Характер цих вартостей загальнолюдський. Сфера їх застосування необмежена. Це такі вартості як доброта, чесність, любов, справедливість, гідність мудрість , свобода, правда, віра, щирість, краса, благородство та ін. Абсолютні вічні цінності – це золотий фонд вселюдського духу, культури, досвіду. Орієнтуючись на них, людина стає особистістю цивілізованою та моральною.

2. Національні вартості. Це духовні цінності, що функціонують в колі якогось одного народу і які йому зрозумілі та потрібні. До цієї групи вартостей належать такі поняття як патріотизм, почуття національної гідності, українська ідея, історична пам’ять, повага до державних символів та ін. Складовою частиною національних вартостей є віра в національні ідеали, у щасливе майбутнє свого народу в колі дружніх народів, а також любов до національної культури, рідної мови, звичаїв та обрядів.

3. Громадянські вартості. Це визнання рівності всіх людей на землі, принципів демократії, прав і свобод людини, ідеї соціальної рівності, толерантного ставлення до чужих поглядів, якщо вони не суперечать абсолютним і національним вартостям. У систему громадянських вартостей входять права, свободи і обов’язки людини, особливо право кожної людини на життя, на волю, на гідність. Деякі дослідники ці права людини вважають клчовими громадянськими правами. Вони дійсно зафіксовані у Декларації прав людини (1948 р.), Декларації прав дитини (1979 р.), Конвенції про права дитини(2989 р.), в резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, в Конституції України. Зміст цих документів виражає віковічні прагнення людини до свободи у реалізації своїх життєвих сил і талантів. Економічну свободу прав і свобод людини становить приватна власність. Повага до приватної власності – ознака вільної людини, а зневага чи ненависть до приватної власності – ознака психології люмпена-раба.

4. Сімейні вартості. Це вартості, які вміщують моральні основи родинного життя. До таких вартостей належать: подружня вірність, піклування про дітей, піклування про батьків і старших у сім’ї, пошана до предків, догляд за їхніми могилами, взаємна любов батьків, злагода та довір’я між членами сім’ї, гармонія стосунків поколінь у сім’ї, демократизм відносин, повага до прав дитини і старших, відповідальність за інших членів сім’ї, допомога слабшим членам сім’ї, гармонія батьківського і материнського впливу у вихованні, спільність духовних інтересів членів сім’ї, здоровий спосіб життя, прихильність до спорту, культ праці, дбайливе ставлення до її продуктів, дотримання народних звичаїв, охорона традицій, гостинність і т. ін.

Важливо пам’ятати, що родина є органічною частиною нації та джерелом формування громадянина-патріота. Тут відбувається перше і головне становлення людини. Витоки української сім’ї сягають сивої давнини. У нас склалася віковічна традиція сімейного життя. З перших років життя людини родина є її найближчим оточенням. Домашнє тепло, аура духовності та святкового настрою, що створюється багатими звичаями та обрядами, справляє на дитину глибокий вплив. Тут дитина природньо душею і розумом засвоює морально-етичні вартості. Виховання у дитячому садочку з цієї точки зору має значення другорядне.

5. Вартості особистого життя. Це вартості, які визначають риси характеру, поведінку та стиль приватного життя людини. До таких вартостей належать: орієнтація на пріоритет духовних цінностей, внутрішня свобода, особиста гідність, воля, самодисципліна, мудрість, розум, здоровий глузд, мужність, рішучість, героїзм, лагідність, доброзичливість, урівноваженість в особистих і громадських справах, оптимізм, почуття гумору, життєрадісність, терпеливість, гармонія душі та зовнішньої поведінки, працьовитість, підприємливість, наполегливість, активність, твердість слова, самокритичність, почуття відповідальності, ощадливість, культ доброго імені, збереження чужої таємниці, шляхетність і відповідальність у стосунках з людьми, протидія згубним звичкам, щедрість, захист знедолених, увага до власного здоров’я, розвиток своїх здібностей, турбота про охорону довкілля та ін.

Важливо пам’ятати, що у вихованні людини потрібно дотримуватися гармонії, а не протиставлення різних рівнів вартостей, їх поєднання у динамічну систему виховання людини-громадянина.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 21. Виховання і свобода людини	\|	Тема 23. Вища освіта України І Болонський процес

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.