• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виконайте завдання

1. Співвіднесіть назви слов’янських племен з їхніми політичними центрами.

2. Приведить у відповідність давньогрецькі та сучасні географічні назви.

3. Виключіть зайве.

1) Даждьбог, Сварог, Мокош, Гефест, Велес.

2) Венеди, склавіни, авари, анти.

3) Жито, ячмінь, просо, картопля.

4. Слов’янські племена заселяли великі території. Як ви вважаєте, якими були причини досить стрімкого розселення слов’ян?

7. Заповніть таблицю «Східні слов’яни: територія їхнього розселення та політичні центри».

8.Заповнити таблицю.

9 Історичний диктант.

1. Розташуйте у хронологічній послідовності племена, які проживали на території України: авари; гуни; сармати; скіфи; готи; кіммерійці.

2. Назвіть східнослов’янські союзи, які утворилися на території сучасної України.

3. З числа наведених положень позначте такі, що характеризують ознаки кризи первісного родоплемінного ладу й початку державної консолідації у східних слов’ян.

1) Існування сусідської общини.

2) Виникнення приватної власності на майно і худобу.

3) Існування спільної власності роду на знаряддя та продукти праці.

4) Виникнення майнової нерівності.

5) Поява знаті.

6) Існування родової общини.

7) Поява групи професійної військової верхівки на чолі з князями.

8) Утворення великих союзів племен.

Тема 2. Становлення держави з центром у Києві.

1.Утворіть логічні пари між твердженнями в таблиці та нижче наведеними положеннями.

1. Завершується розселення слов’ян на території Східної Європи.

2. Відбувається перехід від родової до сусідської територіальної общини.

3. З’являється приватна власність на землю.

4. Виділяється військова та племінна знать. Поява експлуатації.

5. Формується система збирання данини з підкорених земель (полюддя).

6. Об’єднання зусиль окремих князівств для боротьби із зовнішніми ворогами.

7. Утворюються два центри формування держави: навколо Києва та Новгорода.

2.Встановити причинно – наслідкові зв’язки

3.Заповнити таблицю. Походження назви “Русь”

У VІІІ ст. джерела почали вживати для позначення території племен полян, сіверян та деревлян назву «Русь». Щодо походження і значення цієї назви існує досить багато гіпотез: фінського походження, угорського, хозарського, литовського тощо.

4.За допомогою тексту заповнити таблицю «походи князя Аскольда »

Нестор «Повість минулих літ»

У цей період молода феодальна держава вийшла на міжнародну арену, здобула міжнародне визнання й утвердила себе в історії європейської цивілізації. Головною зовнішньополітичною акцією Аскольда були візантійські походи. Сучасні дослідники нараховують їх чотири. Найбільшого значення набув похід на Константинополь 860 р. Русичі 18 червня раптово напали на столицю Візантії й тримали її в облозі сім днів. «Місто ледве... не було підняте на спис,- говорив у своїй проповіді тодішній Константинопольський патріарх Фотій. Руси захопили й пограбували, як повідомляє Нікіта Пафлагонський, всі поселення й монастирі навколо Константинополя і на сусідніх островах. …розпочались переговори з русами. В результаті був укладений мирний договір, який вивів із «небуття» нову державу у Європі. «Народ неіменитий,- говорив опісля у своїй проповіді Фотій,- народ ніщо, народ на рівні рабів, невідомий, але який дістав ім’я після походу на нас, незначний, принижений і бідний, але який досяг блискучої висоти, незчисленного багатства,- о, яка біда послана нам від Бога...».

У 863 р. Аскольд здійснив новий похід на Принцеві острови у Мармуровому морі. У 866 р.,- ще один, який завершився невдало - буря розкидала по морю кораблі русичів. «І бисть в Києві плач велій». У 874 р. після чергового походу русичів на Візантію імператор Василій Македонянин уклав договір, одним із реальних наслідків якого стало хрещення правлячої верхівки і, певно, частини дружинників у Києві. Це мало великий вплив на подальший розвиток внутрішнього життя слов’янського суспільства на Подніпров’ї. Християнська община Києва сприяла поширенню християнства серед інших верств населення, що викликало невдоволення служителів культу старих слов’янських богів. Язичницькі жерці, певна річ, не бажали мирно поступатись своєю першістю. Вони шукали зовнішніх сил для свого зміцнення, і такі сили швидко знайшлися, зокрема, у Славії, в столиці її Новгороді на р. Волхові.

5. Прочитати текст та відповісти на запитання

«Нестор «Повість минулих літ»Утвердження династії Рюриковичів

«У рік 859. Варяги приходячи із за мор’я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі, [і з] кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з вятичів; брали вони по білій вивірці від диму...У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і радив за угодою, по праву». Пішли вони за море до варягів, до Русі... І сів у Ладозі найстар-ший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала [свою] назву руська земля.У рік 879. Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був у його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий...У рік 882. Вирушив Олег [у похід], узявши багато своїх воїв... І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого... Він послав [посла] до Аскольда і Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но до рідні своєї, до нас».Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого — і [тут] винесли Ігоря. А се — син Рюриків». І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі ...І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським».

Запитання

1) Які відносини були між варягами та східними слов’янами?

2) Чому більшість дослідників дотримуються норманської теорії формування руської держави?

3) за яких обставин відбулося об’єднання Новгорода та Києва.

4) Яка династія після захоплення Києва Олегом затвердилася на Русі?

5)Причини появи варягів на слов’янських землях?

6)Як розподілилась влада серед Рюриковичів?

6.Прочитайте наведені тексти історичних джерел і дайте відповіді на запитання.

текст 1. Нестор «Повість минулих літ»

«Жив Олег, князюючи в Києві, маючи мир з усіма країнами. І прийшла осінь. І згадав Олег свого коня, якого поставив годувати і наказав не сідати на нього. Він спитав колись волхвів і ворожбитів:- Від чого мені вмерти? І сказав йому один ворожбит:- Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш.Запали слова ці Олегові в душу, і сказав він:- Ніколи не сяду на нього і ніколи не побачу його…І звелів кормити коня і не водити до нього. Так він прожив декілька років... На п’яте літо згадав він коня, від якоговолхви пророкували йому померти.І, покликавши старого конюха, спитав Олег:- Де ж мій кінь, якого я поставив годувати й доглядати? Конюх сказав:- Помер...І звелів князь сідлати коня:- Хочу побачити кістки його.І приїхав на те місце, де лежали його голі кості і череп голий, зліз з коня, посміявся і сказав:- Чи не від цього черепа мені смерть прийняти?

І наступив на череп, і виповзла змія із черепа, і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер».

Чому Олега назвали Вещим ?

текст 2. з «Літопису Руського»

945 р. У цей же рік сказала дружина Ігореві: «У отроків Свенельда до-волі і зброї, і одягу, а ми голі. Піди, князю, з нами по данину: ти добудеш і ми». Послухав їх Ігор, пішов до древлян по данину, добавляв до попередньої данини, і чинили насильство древлянам він і мужі його. Взявши данину, він пішов у своє місто. Коли він повертався, то, роздумавши, сказав дружині своїй: «Ідіть з даниною додому, а я повернусь і ще походжу (за даниною)».

Запитання

1) Про які події йдеться у наведеному уривку?

2) Чому деревляни платили Ігорю данину?

3) Що спричинило повстання деревлян і коли це сталося?

7.Прочитати пункт підручника с .36 «Походи проти Візантії» й заповнити таблицю.

Проаналізуйте договори з Візантією. Чи були вони вигідними для Русі?

8. заповніть пропуски у таблиці «Внутрішня та зовнішня політика перших князів».

9.Історичний диктант

1. Співвіднесіть дати та події, які відбулися у цей час.

2. Відновіть хронологічну послідовність:

1) Правління руських князів: а) Ігор; б) Олег; в) Аскольд і Дір.

2) Події, які відбувалися за часів правління Олега.

а) руські дружини досягли узбережжя Каспію; б) захоплення влади в Києві; в) успішний похід проти Візантії.

3) Події, які відбувалися під час правління Ігоря. а) Повстання древлян; б) похід до Закавказзя; в) поява печенігів.

3. Складіть речення із словами.

1) Олег, дружина, похід, Київ, влада.

2) Слов’яни, язичники, Перун, волхви.

3) Ігор, полюддя, деревляни, повстання.

4.Про кого йдеться в цих віршах?

1. Загадка-складка

Літописи доносять людям:

«Хай місто матір’ю всім буде...».

Своїм дружинникам й колегам

Так було сказано …

2. Акровірши

І на Царград, і на Кавказ

Господар цей ходив не раз.

Орел. Та кляті вороги

Роздерли князя на шматки

Оповитий славою народу,

Ладний з ним у вогонь і в воду.

Гадюкою вжалений в ногу загинув

Епоха пишалася князем, мов сином

5. Співвіднесіть терміни та поняття.

1 князь а)збройні загони у київській державі

2 дружина б)щорічний об’хзд князем та дружиною підвладних територій, зметою збору данини

3. полюддя в)військовий вождь, голова держави

10.Заповніть таблицю «Політика перших князів».

11.Історичний диктант

1. Князь, що у 860 р. здійснив переможний похід на Візантію.

2. Олег прийшов до влади в Києві в……….р.

3. Назвіть дату повстання древлян.

4. Назвіть термін, що відповідає наведеному визначенню: «Щорічний об’їзд князем підвладних йому територій та збирання данини».

5. Хто прийшов до влади в Києві у 882 р.?

6. Хто з князів розгромив Хозарський каганат?

7. Хто уклав договір з Візантією у 907 р.?

8. Назвіть подію за її описом.«Наприкінці ІV ст. Європа зазнала навали гунів, яка привела в рух масу інших племен».

9. Яку історичну подію описує літопис: «І звелів своїм воїнам зробити колеса і поставити на них кораблі. І з попутним вітром під-

няли вони вітрила і пішли з боку поля на місто»?

10. Поставте імена князів у правильній хронологічній послідовності їх правління: Ігор, Дір , Олег, Рюрік , Аскольд

ТЕМА 3. Київська Русь за часів княгині Ольги та князя Святослава

1. Працюємо з атласом.«Київська держава за князювання Аскольда, Діра та Олега (882–912)» та «Київська держава за князювання Ігоря, Ольги та Святослава (912–972)» виконайте завдання і дайте відповіді на запитання.

1. Позначте на карті політичні центри Словенської та Руської земель.

2. В яких напрямах здійснювали походи руські князі?

3. Які східнослов’янські племена входили до складу руської землі під час правління Олега?

4. Які походи здійснив князь Олег і коли?

5. Назвіть сусідів руської землі.

6. Які походи здійснив князь Ігор

2. Працюємо з текстами.

з «Повісті минулих літ» Нестора

Ольга ж була у Києві з сином своїм, Святославом. Казали ж древляни: «Ось вбили князя ми руського; візьмемо дружину його Ольгу за князя нашого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, що схочемо». І послали древляни двадцятьохкращих мужів своїх у турі до Ольги… і сказала їм: «Гості добрі прийшли». І відповіли древляни: «Прийшли, княгине…Послала нас Деревськая земля з такими словами: «Чоловіка твого ми вбили, оскільки чоловік твій, як вовк, розкрадав і грабував, а наші князі добрі, тому що вели порядок у Деревськой землі, — піди заміж за князя нашого за Мала».Сказала ж їм Ольга: «Люб’язна мені мова ваша, — чоловіка мого мені вже невоскресити; але хочу віддати вам завтра честь перед людьми своїми; нині ж йдіть, а вранці я пошлю за вами, а ви говорите: «Не їдемо ні на конях, ні пішки не підемо, але понесіть нас в турі (човні)», — і піднесуть вас у турі», — і відпустила їх до тури. Ольга ж наказала викопати яму велику і глибоку на дворі терему, зовні граду. Наступного ранку… принесли їх на двір до Ольги і, як несли, так і скинули їх разом із турою до ями. І повелівала (Ольга) засипати їх живими...І послала Ольга до древлян і сказала їм: «Якщо справді мене просите, то пришліть кращих чоловіків, щоб з великою честю піти за вашого князя, інакше не пустять мене київські люди»...древляни обрали кращих чоловіків…і прислали за нею. Коли ж древляни прийшли, Ольга наказала приготувати лазню, кажучи їм так: «Помийтеся та прийдіть до мене». І розпалили лазню, та увійшли до неї древляни, і почали митися; і замкнули за ними лазню, і повелівала Ольга запалити двері лазні, і згоріли всі.І послала до древлян із словами: «Ось вже йду до вас, приготуйте меди багато у того міста, де вбили чоловіка мого, так поплачуся на могилі його та створю тризну за своїм чоловіком». Ольга ж,…прийшла до могили свого чоловіка та оплакала його. Після того сіли древляни питии…І коли сп’яніли древляни, веліла отрокам своїм пити за їх честь, а сама відійшла геть і наказала дружині рубати древлян, і посікли їх п’ять тисяч.І стояла Ольга все літо, і не могла взяти міста, і замислила так: послала вона до міста зі словами: «До чого хочете досидіти? Адже всі ваші міста вже підкорилися мені та зобов’язалися виплачувати данину і вже обробляють свої ниви і землі; а ви, відмовляючись платити данину, збираєтеся померти з голоду». Древляни ж відповіли: «Ми б раді платити данину, але ж ти хочеш мстити за чоловіка свого». Сказала ж їм Ольга, що «я вже мстила за образусвого чоловіка, коли приходили ви до Києва в перший та у другий раз, а втретє — коли влаштувала тризну за своїм чоловіком. Більше вже не хочу мститися, — хочу тільки взяти з вас невелику данину й, уклавши з вами мир, піду геть». Древляни ж запитали: «Що хочеш від нас? Ми раді дати тобі мед і хутра». Вона ж сказала: «Немає у вас тепер ні меду, ні хутра, тому прошу у вас трохи: дайте мені від кожного двору по три голуби та по три горобці. Адже я не хочу покласти на вас тяжкої данини, як чоловік мій, тому-то і прошу у вас цієї крихти». Древляни ж, зрадівши, зібрали від двору по три голуби і по три горобці та послали до Ольги з уклоном. Ольга ж, роздавши воїнам — кому по голубу, кому по горобцю, наказала прив’язувати кожному голубу і горобцю трут, загортаючи його у невеликі хусточки та прикріплюючи ниткою до кожного птаха. І, коли стало сутеніти, наказала Ольга своїм воїнам пустити голубів і горобців. Голуби ж і горобці полетіли до своїх кублів: голуби до голубників, а горобці під стріхи, і так запалало — де голубники, де кліті, де сараї та сінники, і не було двору, де б не горіло, і не можна було гасити, оскільки одразу запалали всі двори. І побігли люди з міста, і наказала Ольга воїнам своїм хопити їх. І так захопила місто і спалила його. ….І пішла Ольга з сином своїм і з дружиною по Деревської землі, встановлюючи розпорядок зборів і повинностей…..Відправилася Ольга до Новгорода й встановила погости й данини за Мсте і оброки і данини по Лузі. Ловища її зберігаються по всій землі ... і понині ...".

Запитання

1) Як повелася Ольга з древлянськими послами?

2) Чому вона так вчинила?

3) Чому літописець не засуджує Ольгу за жорстоку розправу з древлянами?

4) яку реформи запровадила Ольга? в чому полягає їх значення?

3.Заповнити таблицю «Правління Ольги та Святослава». Порівняйте діяльність Ольги та Святослава, зробіть висновки.

. Робота з таблицею за допомогою карти «Київська Русь за князювання Ігоря, Ольги та Святослава (912 — 972 рр.)», визначте країни, куди здійснював свої походи Святослав, і заповніть таблицю.

5.Прочитати текст та відповідати на запитання.

із «Повісті минулих літ» Нестора

У рік 6472 (964), коли Святослав виріс і змужнів, став він збирати багато воїнів хоробрих, і легко ходив у походи, багато воював. У походах же не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м’яса, але, тонко нарізавши конину, або зверину, або яловичину і зажаривши на вугіллі, так їв; не мав він і шатра, але спав, постилаючи пітник із сідлом під голову, — такими ж були і всі інші його воїни.…І послали кияни до Святослава зі словами: «Ти, князь шукаєш чужої землі і про неї піклуєшся, а свою покинув, а нас трохи не захопили печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо не прийдеш і не захистиш нас, то візьмуть-таки нас. Невже не шкода тобі своєї вітчизни, старої матері, дітей своїх?» Почувши це, Святослав із дружиною швидко сів на коней і повернувся до Києва; вітав матір свою і дітей і засмучувався багато про те, що трапилося з ними від печенігів. І зібрав воїнів, і вигнав печенігів у поля,і наступив мир.

Запитання

1.Чому Святослава порівнюють з Олександром Македонським?

2. На які риси Святослава звертає увагу літописець?

3.за що докоряли кияни Святославові?

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
6. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
7. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
8. Аудит, його мета та завдання
9. Багатокритеріальні завдання оптимального керування
10. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.
11. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
12. Бухгалтерська звітність, її значення, завдання і вимоги

Переглядів: 2198