Укладання тезового плану

Плани

Під час роботи з науковим текстом дуже важливим є вміння складати плани різних видів. План – стисла програма тексту, який ви читали або слухали. Якщо у тексті передбачається використання планів, він виступає як скороченим вид запису тексту, за допомогою якого можна відновити текст у будь-якому обсязі. Найбільш характерними для наукових текстів є прості плани: питальний, називний (або номінативний) і тезовий. Питальний план складається із вірно сформульованих питальних речень. Називний (або номінативний) план складається із простих називних речень, які відображають ситуацію, що склалася. Зазначимо, що одну й ту саму ситуацію можна описати різними способами. Первинним, основним способом опису ситуації є речення. Наприклад, Мідь пластична. Ця ситуація може бути визначена і по-іншому – вторинним способом: 1) пластична мідь (прикм. + імен.); 2)пластичність міді (імен. + імен. у род. в.), тобото словосполученням.

Вторинний спосіб визначення може використовуватися як:

1) компоненти речення (1 і 2)

- Пластична мідь широко використовується у промисловості;

- Пластичність міді зумовлена особливостями її побудови й складу.

2) пункт плану (2); але вживається тільки другий вид словосполучень.

- Пластичність міді; Прозорість кристалу; Функції грошей; Сутність основного питання філософії.

Для того, щоб укласти будь-який план тексту, необхідно добре усвідомити, про що в ньому йдеться, визначити його структуру, логіку міркувань автора, зрозуміти, чому саме так автор поділив даний текст на абзаци, пам’ятаючи, що абзац – це відступ праворуч на початку першого рядка кожної частини тексту. Абзац є показником переходу від однієї думки до іншої. Текст необхідно розділити на відповідні смислові частини (комунікативні блоки), які частково можуть співпадати з абзацами, а здебільшого не співпадають і містять в собі декілька абзаців. Після визначення таких комунікативних блоків слід остаточно вирішити, яка ж мікротема розглядається в кожному і сформулювати основне питання (що створюється за допомогою питального слова – як, що, чому, коли і т. ін.), записати головну думку у вигляді називного речення або відповідної тези.

ЗАВДАННЯ 2. Поясніть, чим розрізняються формулювання пунктів питального й називного (номінативного) планів.

ЗАВДАННЯ 3. Прочитайте поданий нижче мікротекст і варіанти пунктів різних планів, що йому відповідають. Порівняйте способи висловлення думки в них.

Функцію засобу накопичення гроші виконують як особливий інструмент збільшення багатства. Це відбувається у випадках, коли домашні господарства,скорочуючи поточне споживання, роблять заощадження або підприємці відкладають частину виручки від реалізації товарів на оновлення засобів виробництва або збільшення капіталу. Зберігати багатство можна не тільки у грошовій формі. Наприклад, формами багатства є нерухомість, цінні папери, витвори мистецтва. На відміну від інших форм багатства, його грошова форма дає можливість власнику терміново використовувати гроші для будь-яких розрахунків. Власники ж інших форм накопичення багатства не можуть безпосередньо скористатися ними для покриття боргів, здійснення поточних витрат і т.ін.

У даному мікротексті головна думка висловлена на початку.

Вся інша інформація є ілюстративною, роз’яснювальною, додатковою. Для укладання плану необхідно визначити основну та ілюструючу інформацію і основну (головну) думку записати у вигляді називного речення або сформулювати питання до мікротексту в цілому.

Питальний план	Називний (номінативний) план
В чому полягає функція грошей як засобу накопичення?	Функція грошей як засобу накопичення.

ЗАВДАННЯ 4. Прочитайте текст. Дайте відповідь на запитання: "Яким чином згортається інформація у даних відтворюваних текстах?

Тезовий план укладається у вигляді окремих тез, які записуються відповідно до логіки викладу інформації в тексті. Теза – це підсумована інформація відповідного фрагмента тексту, формулювання основних положень будь-якого твору (тексту, статті, доповіді, монографії і т. ін).

Тези повторяють, стисло формулюють та завершують прочитане. Тези бувають двох видів: а) як спосіб висловлення власних роздумів; б) як спосіб викладу змісту будь-якого джерела. У даному випадку нас цікавить саме останній спосіб запису, який може бути здійснений у вигляді: основних тез, простих тез або складних тез. Вам пропонується навчитися складати основні тези.

Основні тези – це принципово важливі, головні положення, які узагальнюють вміст джерела. Інколи вони мають характер головних висновків. Основні тези складаються, як правило, за крупними закінченими розділами або за всім твором, якщо автор робить висновок у кінці книги. Складаються вони після вивчення матеріалу в повному обсязі. Основні тези формулюються самостійно, тобто припускається заміна авторських засобів.

Отже, і тези, і тезовий план – це скорочені варіанти відповідного тексту. Щоб скоротити будь-який текст, необхідно вжити один з відомих способів згортання інформації:

- стиснення із втратою дубльованої інформації або нової, яка не відображає основного змісту (супресія);

- повна заміна авторських засобів висловлення.

ЗАВДАННЯ 5. Перегляньте текст "Плани" ще раз. Визначте мікротеми, які розглядаються в цьому тексті, сформулюйте й запишіть їх, використовуючи прості номінативні (називні) речення. Якщо Ви вірно визначите логіку залежності однієї мікротеми від наступної, послідовність їх зв’язку й об’єднання, Ви одержите деяку послідовність, що її можна уявити як фрагмент складного плану. Порівняйте свій план з поданим нижче.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ.	\|	Конспект

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.