• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Зростання агресивності Японії, загарбання нею Північ-но-Східного Китаю

ТЕМА ВИНИКНЕННЯ ДВОХ ВОГНИЩ ВІЙНИ

Зовнішня політика Польщі

У польській зовнішній політиці після перевороту 1926 р. як головний напрямок зберігався курс на союз із Фран­цією. Польща підтримувала тісні стосунки і з членом Малою Антанти — Румунією. З нею Польща була пов'я­зана договором про союз 1921 р. Протягом тривалого часу велися переговори з СРСР про укладення пакту про нена­пад, що завершилися його підписанням у липні 1932 р.

Після смерті Пілсудського 1935 р. міністр закордонних справ Ю. Бек неухильно провадив курс на зближення із гітлерівською Німеччиною, а відносини з СРСР характе­ризувалися дедалі зростаючою напругою.

Під час чехословацької кризи 1938 р. Польща відмови­лася пропустити радянські війська крізь свою територію Під час чехословацької кризи 1938 р. Польща відмови­лася пропустити радянські війська крізь свою територію для подання допомоги Чехословаччині. Гітлер після Мюн­хена зажадав від Польщі приєднання до Німеччини Гдан­ська та проведення крізь польське Помор'є екстериторі­альної автостради, що мала з'єднати Німеччину зі Східною Пруссією. Польща відхилила ці вимоги. Польсько-німець­кі відносини ще більш погіршилися навесні 1939 р., коли Гітлер після ліквідації незалежної Чехословаччини поси­лив тиск на Польщу. Польща не капітулювала перед Гітлером, розраховуючи на допомогу Великої Британії та Франції, які в квітні 1939 р. заявили про свої гарантії незалежності Польщі.

Здійснивши поворот у зовнішній політиці вбік співро­бітництва із західними державами, польський уряд не пі­шов на зближення з СРСР. На цих позиціях Польща залишилася і під час англо-франко-радянських перегово­рів улітку 1939 р. її зовнішньополітичний курс створив несприятливі умови для відбиття гітлерівської агресії.

У роки Першої світової війни та у повоєнний період Японія зміцнила свої позиції на Азіатському континенті та у басейні Тихого океану. Війна та колоніальні загарбання протягом десятиріч були основними віхами японської істо­рії. Короткочасні перерви між війнами слугували головним чином для ліквідації наслідків минулої війни й підготовки до наступної. Масштаби війн кожного разу ставали дедалі більшими. Це визначало значну роль мілітаризму в житті держави, вплив його на зовнішню і внутрішню політику.

Головними суперниками Японії на .шляху встановлен­ня гегемонізму в Азії були США і Велика Британія. Відомо, що США ще 1924 р. розробили план воєнних дій проти Японії під назвою "Оранжевий план". Він залишався в силі до. 1938 р. Сутність суперечностей між Японією, з одного боку, і Великою Британією та США — з іншого, великою мірою визначила боротьба за встановлення політичного й економічного панування у Китаї. На думку японських правлячих кіл, 1931 р. створилася сприятлива внутрішня і міжнародна обстановка для здійснення загарбницьких планів.

Першим об'єктом нападу став Північно-Східний Ки­тай. На його частку припадало 93% видобутку нафти, 79% вироблення заліза, 55% видобутку золота, 41% залізничних колій, 37% запасів залізної руди і 37% зовнішньоторгового обороту Китаю. Правлячі кола Токіо розраховували на розуміння Заходом акції по загарбанню Північно-Східного Китаю, завдяки якій Японія опинялася у прямому прикор­донному межуванні з СРСР.

Японська промисловість швидко переходила на вій­ськові рейки, розгорталися нові галузі військового вироб­ництва, налагоджувався масовий випуск озброєння й боєприпасів. Пріоритет віддавався авіа - і танкобудуванню. Зводилися нові військово-морські судноверфі. Паралельно створювався комплекс допоміжних галузей хімії, металур­гії, кольорових, легких і рідкісних металів.

Докладний план загарбання Маньчжурії опрацьовував­ся в штабі Квантунської армії влітку 1931 р. Привід для початку агресії шукали недовго: 18 вересня 1931 р. непода­лік Мукдена на Південно-Маньчжурській залізниці япон­ська агентура здійснила диверсію, — незначні пошкодження, завдані вибухом, стали "підставою" для окупації японськи­ми військами всієї Південної Маньчжурії. У тримісячний строк Маньчжурія опинилася в руках агресора. Проте це виявилося результатом не стільки високої боєздатності армії самураїв, скільки відсутності серйозного опору з боку китайських військ. Проголосивши створення на території Маньчжурії маріонеткової держави Маньчжоу-го на чолі зі скинутим 1912 р. імператором Пу І, Японія фактично перетворила цю економічно розвинену територію на свою колонію. В січні 1932 р. Японія зробила спробу захопити Шанхай. Однак дії військ і населення, а також протести конкурентів (США, Великої Британії, Франції) примусили японську армію відійти.

Після завоювання Північно-Східного Китаю підбадьо­рена своїми успіхами Японія 27 березня 1933 р. офіційно вийшла з Ліги Націй. Навіть ця міжнародна організація розглядалася в Токіо як перешкода на шляху здійснення експансіоністського курсу.

Ліга Націй за проханням Китаю створила спеціальну комісію для вивчення цієї проблеми. Комісія рекоменду­вала вивести японські війська з Маньчжурії і передати її під міжнародний контроль. Японська армія тим часом почала просування вглиб території Китаю. Однак передба­чені на цей випадок санкції проти Японії так і не було застосовано. З'явився перший прецедент безкарності агре­сора.

Окупація Маньчжурії виявилася порушенням росій­сько-японського Портсмутського договору 1905 р. Просу­вання японських військ на північ безпосередньо погрожу­вало безпеці СРСР. Радянський Союз запропонував Японії укласти пакт про ненапад, одначе японська сторона відпо­віла відмовою, мотивуючи своє рішення тим, що момент для його укладення ще не визрів. Вище військово-політич­не керівництво Японії, ставши на шлях агресії проти Ки­таю і підготовки до війни проти СРСР, США і Великої Британії, всіляко підвищувало міць збройних сил, ство­рюючи плацдарми і військово-морські бази.

Читайте також:

1. X Впровадження Зростання Зрілість Спад Час
2. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
3. Вибудовування ДС зв’язків зі споживачами як фактор зростання
4. Визвольна війна народів Китаю проти японської інтер­венції
5. Визначення середнього абсолютного приросту середніх темпів зростання і приросту
6. Виробництво. Головні чинники зростання ефективності виробництва.
7. Володіння культурою мовлення – важлива умова професійного успіху та фахового зростання.
8. Вторгнення Японії до Центрального Китаю
9. Головним завданням розвитку економіки України на сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання.
10. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.думка. 1 страница
11. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.думка. 10 страница
12. Господарський роз-к Китаю в осьовий час та його ек.думка. 11 страница

Переглядів: 2772