• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проектна діяльність як метод навчання української мови молодших школярів.

Опорні конспекти з курсу "Технології навчання освітньої галузі "Мови і літератури"" (українська мова)

Особистісно-орієнтована освіта і технології. Загальна характеристика курсу "Технології навчання освітньої галузі "Мови і літератури"".

Cучасна школа покликана виробити в кожного учня звичку активно брати участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння формувати, висловлювати і відстоювати свою думку, поважати думку інших людей. Готувати молодь до умов сучасного життя неможливо шляхом бездумного і безпосереднього засвоєння встановлених істин. Тому перебудова школи, удосконалення навчально-виховного процесу вимагають від учителя не пасивного засвоєння учнями знань, а активного формування їх мислення.

Починаючи з 1 вересня 2012 року загальноосвітні навчальні заклади працюють за новим Державним стандартом, в якому метою освітньої галузі "Мови і літератури" – розвиток особистості молодшого школярі, формування його комунікативної, читацької компетентностей та загальних уявлень про мову як систему й літературу як вид мистецтва.

Освітня галузь "Мови і літератури" складається з мовного й літературного компонентів. Мовний компонент реалізується через навчальні предмети: українська мова, мови національних меншин, іноземні мови; літературний компонент – через предмет читання.

Для точного розуміння проблеми слід визначитись з поняттями, якими ми будемо оперувати далі. Сюди входять поняття новацій, інновацій, педагогічної технології, технології навчання та інноваційної педагогічної технології. Слово “інновації” дуже схоже на “новації”, але зміст його дещо відрізняється. Воно означає впровадження змін.Зміст понять “новації” та “інновації” і їх взаємозв’язок найкраще розкритий в “Положенні про порядок здійснення інноваційної діяльності”. Там говориться:“Інноваційна діяльність - це цілеспрямоване та кероване внесення змін (новацій) в освітню теорію і практику з метою їх удосконалення або оновлення”.

Що стосується педагогічної технології, то вона спочатку пов'язувалось із використанням технічних за­собів навчання. Взагалі термін «техноло­гія» стосовно навчального процесу було вперше вжито у 1886 р. американ­цем Дж. Саллі. Пригадаємо, що слово «технологія» в перекладі з грецької мови ( techne - мистецтво, майстерність; logos – наука, закон) у буквальному розумінні це наука про майстерність. За визначенням - це сукупність знань про способи, засоби проведення процесів та самі процеси, внаслідок яких відбувається якісна зміна об'єкта. Також це науковий опис ви­робництва або логіка способів дії.Вищезазначеня терміни засвідчують, що дослідники в технологічному підході визнають різні ознаки залежно від сфери вживання тієї чи іншої технології й широти охоплення процесу навчання (Г.Селевко, С.Сисоєва, Т. Назарова, П. Сікорський, В. Монахов, В. Беспалько, О. Пєхота та ін.).

Навчальна технологія, за визначенням О.Я.Савченко, - це упорядкована сукупність дій і операцій, послідовність яких забезпечує цілісну систему управління навчальною діяльністю учнів з метою набуття ними чітко визначеного навчального результату.

Сучасного розуміння термін набув у західній педа­гогіці у 60-х - 70-х роках. З одного боку, поява поняття «педагогічна технологія» (на­далі ПТ) була зумовлена необхідністю «озброїти» учителя опти­мальними методами досягнення мети в умовах інформаційного по­току, пов'язаного з НТР з іншого боку, з пошуком форм та засобів нав­чання так званої гуманістичної педагогіки. Тобто педагогіки, в ос­нові якої лежить антропософський підхід: в центрі уваги - непо­вторна особистість дитини, розвиток та соціалізацію якої повинна забезпечити відповідна система освіти. Звідси й принцип приро­довідповідності сучасної педагогіки. Однією з перших на основі цих ідей виникла технологія програмованого або покрокового навчання. Сутність її в тому, що дитина під керівництвом вчителя опановує порцію, блок певного навчального матеріалу на обраному рівні та у своєму темпі. І тільки при умові засвоєння не менше 85% необхідних знань та вмінь, учень переходить до наступного «кроку». Така технологія (при наявності відповідного методичного й дидактичного забезпечення) гарантує необхідні базові знання, ви­значену якість навчання, розв'язує проблеми індивідуалізації освіт­нього процесу. Звідси й виникло поняття про ПТ як певний «ре­цепт», алгоритм розв'язання поставлених проблем й цілеспрямова­ного досягнення навчальних цілей.

В українській педагогіці поняття “педагогічні техно­логії”широко використовується починаючи з 90-х років, хоча в світовій педагогіці цей термін відомий давно.

Центральною у розробці технологій є проблема пра­вильного визначення та чіткого формулювання цілей навчання. Загальні, розпливчасті цілі не сприяють ви­бору саме тих методичних засобів, які гарантують досяг­нення певного результату. Тому найперша умова побу­дови технології навчання —конкретизація навчальної мети: зрозуміти, засвоїти, вивчити, зробити, запам'я­тати, застосувати за зразком, застосувати у нових умовах тощо. Залежно від мети опрацювання матеріалу виз­начається і кінцевий результат навчання.

Шлях від мети до результату — це певним спосо­боморганізована взаємодія вчителя і учнів. За техно­логічного підходу не може бути методу спроб і помилок або пошукової діяльності. Усі дії вчителя мають економно й цілеспрямовано вести до заздалегідь визначеної мети. Тому педагогічна технологія, крім цілей навчання, включає визначення умов і процедур, за допомогою яких можна досягти саме такого результату.Істотною ознакою технології є досить детальний опис кожно­го етапу на шляху досягнення результату та обов'яз­ковість відтворення способу дії. Тому найперша умова використання навчальної технології – цілеспрямування – конкретизація навчальної мети.

Технологія навчання повинна мати чіткі процесуальні характеристики, тобто настільки зрозуміло, недвозначно описувати, що і як потрібно робити, щоб кожний учитель, застосувавши її, гарантовано досягав результату. У цьому відмінність технологічного підходу від методичних рекомендацій. Методика передбачає різноманітність способів досягнення мети, які допускають внесення змін і не гарантують очікуваного результату.

З огляду на сказане, виникає питання щодо мож­ливості творчості вчителя у застосуванні даних технологій. Оскільки технологія зосереджена на від­творюючих ситуаціях навчання, вважаємо, що педа­гогічна творчість може знайти місце на етапах конструю­вання відповідно до поставлених цілей і корекцій дій учителя та учнів.

При організації пошукової діяльності точне відтво­рення навчальних процедур унеможливлюється. Тому технологічний підхід стає гнучким. Яскравими прик­ладами гнучких технологій є технології: змістового уза­гальнення (Д.Ельконін, В.Давидов), поетапного формування розумових дій (П.Гальперін, В.Паламарчук, О.Савченко)), опорних схем (В.Шаталов), технологія випереджувального навчання (С.Лисенкова), диференційованого навчання (С.Логачевська), технології інтерактивного навчання,ІКТ та ін.

Проте технології теж бувають різні. Зокрема розрізняють педагогічну технологію і технологію навчання, хоча у зарубіжній педагогіці вони – синоніми, а їх трактування об­межувалося галуззю навчання і не торкалося процесу виховання. У нас же, хоча й досі не створено єдиного визначення педагогічної технології, проте в загальному воно трактується як широке родове поняття, що включає технологію навчання.

З метою ефективного застосування кожної навчальної технології доцільним є алгоритм дій учителя:

o аналіз навчальної ситуації й визначення її мети в контексті завдань предмета (теми уроку);

o чітке визначення змісту й структури очікуваного результату засвоєння навчального матеріалу;

o прогнозування кроків навчальної діяльності учнів для досягнення очікуваної мети;

o передбачення способів зворотнього зв‘язку з учнями під час застосування технології та способів корекції досягнень;

o передбачення процедури оцінювання навчальних досягнень учнів;

o рефлексія вчителя щодо визначення ефективності обраної технології.

Отже, технологічний підхід передбачає проектування та здійснення системи дій учителя та учнів, спрямованих на досягнення чітко визначеної мети шляхом послідовного та неухильного виконання конкретних навчальних дій в умовах оперативного зворотнього зв‘язку. Умовами ефективності навчальних технологій є їх цілеспрямованість, керованість і вимірюваність результату, відтворюваність.

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. V Засоби навчання
6. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
7. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
8. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
9. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
10. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
11. АгротехнІЧНИЙ метод
12. Адаптації та навчання

Переглядів: 1060