• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Карта персонажів

Запитання — мовчазне читання фрагмента — відповіді на за­питання — запитання — мовчазне читання фрагмента — відповіді на запитання і т. д.

Спрямоване читання

Припущення на основі запропонованих слів

Семантична карта

Опорні запитання

Пошук запитань

Зазначений метод застосовується для розвитку мислення (після уроків або як хвилинка розминки на уроці). Спершу дається набір різних речей, навіть уламки конструктора, деталі іграшок тощо. Кожна група дітей обирає предмет, записує його назву або придумує її. Далі учні опису­ють предмет і малюють його. Записують у два стовпчики запитання та варіанти відповіді на них.

• Чи зможемо ми...?

• Наскільки великими є...?

• Що станеться, коли...?

• Як ми зможемо...?

• Звідки...?

• Скільки...?

• Де...?

• Чи можна...?

• Для чого...?

Після проведення роботи кожна група презентує результати свого дослідження.

Примітка. Варто створювати для дітей «нестандартні» ситуації, наприклад, разом із конструктором запропонувати деформовану пласт­масову деталь.

Оголошується загальна тема. Наприклад, читається казка М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку». Потім учи­тель креслить у центрі дошки овал, в якому записує слово «рибка». Учні висловлюють (на основі застосування методу «Мозковий штурм») свої думки, знання, ідеї щодо цього поняття, а вчитель записує їх на дошці в окремих овалах довкола слова «рибка». Процес осмислення вчитель спрямовує навідними запитаннями, як-от, наприклад: якого кольору бувають рибки?

Примітка. Після застосування цього методу доречно використати метод «Припущення на основі запропонованих слів».

Після методу «Семантична карта» вчитель пропонує учням при­думати коротку казку, в якій би згадувалися чи були героями такі істоти та речі: дівчинка, рибка, лебідь, черевички. Учні придумують казку індивідуально або одразу в парах, потім об’єднуються у пари або групи і закінчують свої історії. Наступний етап — зачитування історій. Учитель вибудовує «логічний місточок» між змістом казки, що вивчатиметься (М.Трублаїні «Про дівчинку Наталочку та сріблясту рибку»), і тим, що придумали учні. Визначається спільне, відмінне та подібне.

Учні читають твір мовчки (без первинного читання вчителем) частинами. Перед читанням кожної частини (абзацу) вчитель ставить запитання, на яке діти повинні відповісти після прочитання, і вони відповідають. Ставиться нове запитання для наступної частини твору, й учні знову читають мовчки. Далі — відповідають на запитання.

Алгоритм цього методу такий:

Учитель (учні) записують на дошці імена головних героїв твору. Під кожним ім’ям записують по дві риси характеру персонажа. Під рисами характеру — пояснення через учинок у творі. Учитель дає завдання: записати дії цих персонажів в іншій, запропонованій ситуації. Після індивідуальної (парної, групової, колективної) роботи обговорюються варіанти ймовірних ситуацій.

Читайте також:

1. Алгоритми шифрування в електронних картах
2. Звукова карта
3. Зображення рельєфу на картах та планах. Система висот.
4. Інструкційна карта пошиття фартуха
5. КАРТА АТЕСТАЦІЇ №1
6. Карта релігій України
7. Карта та рух по місцевості
8. Корекційна карта
9. Лімітна карта
10. Маршрутно-операційна карта
11. Методична карта лекції №3

Переглядів: 1141