Зображення рельєфу на картах та планах. Система висот.
Для рішення різноманітних задач практичної діяльності людини необхідно знання характеристик нерівностей місцевості (рельєфу). Кожна точка місцевості характеризується координатами та позначкой Н (вертикальною відстанню початкової точки до заданої) (рис. 2.4).
Якщо за початкову точку прийнятий нуль Кронштадського фут-штока (рівень Балтійського моря у спокійному стані), то говорять про абсолютну позначку. Часто при будівництві за початкову точку приймають рівень підлоги першого поверху будівлі , або рівень землі. В такому разі мова йде про відносну позначку. Висоту заданої точки визначають як суму висот між кронштадтським футштоком та проміжними точками (сумму перевищень). Процес визначення перевищень називають нівелюванням.
hAB
НВ
Рівень Балтійського моря
В
hСB
А
НС
С
НА
Рисунок Позначки точок
На карті або плані рельєф зображують у вигляді замкнених ліній, що не перетинаються горизонталей рисунок.
Рисунок Рельєф місцевості
Горизонталі утворюються при перетинанні деякої форми рельєфу (гори, хребту) паралельними площинами, які розташовані на відстані h одна від іншої. Проекція лінії перетину площини та поверхні гори і є горизонталлю. Відстані а1, а2 називають горизонтальним положенням. З горизонтальним положенням Схил з горизонтальним положенням а2 менш крутіший ніж схил з положенням а1. На планах промислових майданчиків з твердим покриттям. Рельєф часто зображують у вигляді крапок з позначкою біля них (рисунок).
Рисунок Фрагмент плану забудованої території
Горизонталі позначені коричневим кольором відображають природний рельєф, чорним – рельєф, що виникає під час практичної діяльності людини. Наприклад, насип залізної дороги, кар’єр з видобутку корисних копалин.