Поведінка найпростіших

Протисти як індикатори чистоти води

Протисти – біоіндикатори якості води, особливо ступеню її забрудненості. Для оцінювання стану чистоти води застосовують два методи.

1. Користуючись шкалою сапробності, виділяють серед видів, що зустрічаються у водоймі, провідні організми з точки зору індикації певного ступеню чистоти води (табл.1).

Для оцінки якості води застосовують індекс різноманітності та кількісні відношення окремих видів у угрупуванні найпростіших.

Звичайно, що при використанні обох методів оцінювання поряд з протистами враховують також видовий склад водоростей, вищих рослин та багатоклітинних тварин. Разом із взяттям проб для визначення провідних організмів потрібно вимірювати також абіотичні фактори у місці дослідження ( температуру, рН, вміст кисню тощо).

Рівні сапробності	Ступені трофності	Приклади провідних організмів (протистів)
Полісапробний: дуже сильне органічне забруднення, мало кисню, багато бактерій; видовий склад збіднений, чисельність особин велика.	Політрофний: сильний надлишок поживних речовин (гниюча вода)	Джг.: Hexamita, Trepomonas С.: PelomixaVahlkampfia І.: Caenomorpha, Colpidium, Epalxella, Lacrymaria, Metopus, Vorticella
Альфа-мезосапробний: значне органічне забруднення, мало кисню; видовий склад багатий, чисельність особин висока	Евтрофний: багато поживних речовин, багато фотосинтезуючих протистів	Джг.: Bicoeca, Bodo, Chilomonas І.: Carchesium, Сhilodonella, Paramecium, Urocentrum
Бета-мезосапробний: слабке органічне забруднення, багато кисню; видовий склад багатий	Евтрофний: багато поживних речовин, багато фотосинтезуючих протистів	Джг.: Dinobrion, Synura С.: Amoeba, Eshinosphaerum І.: Euplotes ,Halteria
Олігосапробний: чиста вода, багата на кисень; видовий склад бідний, чисельність особин низька	Оліготрофний: мало поживних речовин	Джг.: Diplosiga С.: Acanthocystis, Mayorella І.: Dilrptus, Strobilidium, Thuricolla

Прим. Джг. – джгутикові; С. – саркодові; І. – інфузорії.

Як відомо, найпростіші здатні сприймати з довкілля різноманітні подразники та реагувати на них. Звичайно, відповідь на подразнення полягає у просторовому переміщенні (таксисі). Зараз важко дати відповідь на питання, як саме протисти сприймають та проводять збудження. Однак не всі види поведінки одноклітинних можна інтерпретувати як відповідь на зовнішні подразники. В певних межах ці організми, особливо інфузорії, здатні до спонтанних поведінкових проявів.

Якщо подразнення викликає „реакцію переляку”, тобто раптовий рух без певної мети та напрямку, говорять про фоботоксичну поведінку. Якщо ж після подразнення починається цілеспрямований рух до джерела подразнення або від нього, мова йде про позитивний або відповідно негативний топотаксис. Між фобо- та топотаксисами провести чітку межу не завжди вдається.

Якщо за критерій взяти характер збудника, можна виділити наступні таксиси: фототаксис, хемотаксис, механотаксис, геотаксис, термотаксис, реотаксис, гальванотаксис.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Культивування одноклітинних	\|	Механотаксис

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.