Міжвидова конкуренція

При міжвидовій конкуренції на швидкість зростання однієї популяції впливає стан популяції іншого виду, що зумовлює співіснування цих видів або витіснення одного виду іншим. У даному випвдку теж виділяють дві форми конкуренції: експлуатаційну та інтеренференційну.

Два види, які використовують один ресурс, можуть співіснувати лише тоді, коли вид, чисельність якого нижче, може збільшувати чисельність популяції швидше, ніж переважаючий вид. Це означає, що щільність власної популяції має більший вплив на зростання його популяцій, ніж особини іншого виду. Чим подібніший ресурс споживання, тим гострішою стає конкуренція, а види, що мають схожі екологічні ніші, поряд співіснувати не можуть. Останній висновок відомий як принцип взаємного виключення, або принцип Гаузе, що був експерементально доведений на представниках Protista.

У природі оцінити конкуренцію досить важко, оскільки функціонування популяції визначається багатофакторністю середовища, завдяки чому екологічні ніші видів розмежовуються. А.Вандермейєр розрахував конкуренцію багатьох видів за одним фактором. Отримати прямі докази ролі конкуренції у динаміці популяції важко, тому використовують допоміжні (непрямі) свідчення. Зокрема, прикладом міжвидової конкуренції є острівна фауна, для якої встановлено взаємовиключення одного виду іншим, хоча на материку, в інших умовах вони можуть існувати поряд (Майр, 1968). Зокрема було помічено, що при вселенні до водойм довгопалого рака (Аstacus lерtodactylus) почали скорочуватись популяції та ареал широкопалого (Astacus astacus)

Е. Елленберг (1952) показав, що ацидофільні види, які звичайно зростають на кислих грунтах, можуть рости, а інколи навіть ростуть і на лужних ґрунтах. Базифіли добре ростуть лише в лужних умовах, а в кислих відсутні. При їх сумісному вирощуванні базифіли витісняють ацидофілів, і останні гинуть. Однак реального витіснення одних видів рослин іншими не буває, оскільки конкуренція відбувається за різними факторами. З іншого боку у рослин є механізми захисту, зокрема хімічний (алелопатія), завдяки яким вони пригнічують конкурентів. Крайнім вираженням конкурентних стосунків, за якого певний вид повністю перешкоджає можливості поселення особин інших видів у межах певної зони впливу є антибіоз., який підтримується, головним чином хімічним впливом на потенційних конкурентів. У найбільш повному вигляді притаманний багатьом видам грибів та прокаріот. Наприклад, у період ”цвітіння” водойм ціанобактерії виділяють більше 10 різних речовин, які пригнічують розвиток інших організмів, зокрема зелених водоростей. Відбуваються різкі зміни складу фототрофного планктону, що відбивається на стані популяцій інших організмів, в тому числі й тварин.

Нейтралізм – такий тип стосунків між видами, за якого вони не формують будь-яких відчутних форм прямих взаємодій. Види, які знаходяться саме в такій формі взаємин, не чинять один на одного помітного біологічного впливу. Але виявити на практиці нейтралізм насправді дуже важко. Складність та багатовимірність біоценотичних взаємин призводять до того, що більшість видів хоча б непрямо, але все-таки впливають один на одного. Наприклад, у лісі дрібні гризуни, землерийки, білки, дятли не пов’язані між собою безпосередніми стосунками, але усі залежать від запасу насіння хвойних порід. Тому можна говорити про те, що вони опосередковано взаємопов’язані. Найчастіше нейтралізм зустрічається у стосунках між видами, що не належать до суміжних трофічних рівнів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Симбіоз та конкуренція у тваринному світі	\|	Хижаки та жертви

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.