• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Припинення зловживань емблемою червоного хреста чи червоного півмісяця.

Будучи учасниками Женевських конвенцій і користуючись за допомогою військово-медичних служб своїх озброєних сил, які були передбачені Конвенціями захисту держави, в тому числі і Україна, зобов’язані суворо дотримуватись відповідних положень міжнародного гуманітарного права про захист емблеми, слідкувати за тим, щоб до емблеми ставились з повагою як у військовий, так й у мирний час.

Згідно статті 54 першої Женевської Конвенції 1949 року, держави повинні вживати заходів щодо недопущення і припинення протиправного використання емблеми. «Високі Договірні Сторони, в тому випадку, якщо їх діючого законодавства виявиться недостатньо, вживатимуть заходів, необхідних для попередження й припинення в усякий час зловживань, вказаних у статті 53», - зазначається в Конвенції. При цьому Женевські Конвенції та Додаткові протоколи до них захищають такі назви як «Червоний Хрест» і «Червоний Півмісяць», спеціальні розпізнавальні сигнали та зображення білого хреста на червоному полі.

Вказані символи повинні також перебувати під захистом відповідних положень національного законодавства. На виконання цих вимог держави зобов’язані:

- прийняти законодавчі акти, в яких мають бути відображені положення, які визначають саму емблему, осіб та майно, що перебувають під її захистом, її законне використання, а також перелік організацій (осіб), яким дозволено використовувати емблему;

- прийняти законодавчі акти по припиненню зловживань емблемою, в яких повинні відобразитися заходи впливу (покарання) за різні види зловживань емблемою (наслідування емблеми, використання емблеми в комерційних цілях, віроломне використання);

- визначати органи, які будуть слідкувати за правильним використанням емблеми. Такими органами, як правило, є: у відношенні наслідування емблеми, її використання в комерційних цілях, а також інші зловживання емблемою в мирний час – національні бюро (комітети) товарних знаків і патентів; у відношенні віроломного використання емблеми – відповідні військові владні органи. При цьому важливо знати, що віроломне використання емблеми являє собою тяжкий вид зловживання емблемою, є грубим порушенням Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів до них і військовим злочином;

- якомога ширше і ще у мирний час поширювати інформацію про правила використання емблеми серед усіх категорій населення і в першу чергу серед військовослужбовців.

Підставою для таких зобов’язань держав є те, що держави підписали й ратифікували Женевські Конвенції та Додаткові протоколи до них і зобов’язані імплементувати положення вказаних міжнародних договорів в національне законодавство; що зловживання емблемою в якості захисного знаку можуть поставити під загрозу життя тих, хто має законне право використовувати емблему; що зловживання емблемою в якості розпізнавального знаку в мирний час можуть завдати шкоди її використанню в захисних цілях у військовий час.

В Україні, яка є учасницею Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів до них, передбачена кримінальна відповідальність за незаконне використання емблем і знаків Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Це положення було відбите й у новій редакції Кримінального кодексу України. Розглядається питання про прийняття окремого законодавчого акта про використання і захист емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.

Значна роль у тому, щоб емблема поважалася й не було зловживань при її використанні, належить національним товариствам, в тому числі й Національному комітету Червоного Хреста України.

Міжнародний комітет Червоного Хреста, сприяючі встановленню міжнародних норм, необхідних для забезпечення поваги до емблеми, на підставі Женевських Конвенцій 1949 р. і Додаткових протоколів до них 1977 р., запропонував державам типовий закон про використання й захист емблем Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, дотримуючись при цьому Заключної декларації Міжнародної конференції по захисту жертв війни 1993 р. і Рекомендаціям Міжнародної групи експертів 1995 р., схвалених XXVI Міжнародною конференцією Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, що відбулася в грудні 1995 р. в Женеві. Це було зроблено з метою надання допомоги державам з питань розробки чи вдосконалення національного законодавства.

Програми МКЧХ по поширенню знань про міжнародне гуманітарне право включають у себе необхідну інформацію про емблему.

Захист емблеми, що є символом безсторонньої гуманітарної допомоги тим, хто страждає, часто єдиним захистом для тих, хто намагається полегшити страждання жертв збройних конфліктів і єдиною гарантією того, що цим жертвам буде надана необхідна і своєчасна допомога, повинен стати найважливішим напрямком у всій гуманітарній діяльності.

Висновки:

Політичні, ідеологічні, національні і конфесійні протиріччя, що розділяють сучасний мир, найчастішке є джерелами виникнення нових збройних конфліктів, які несуть за собою смерть людей, страждання, знищують пам’ятники культури і мистецтва, завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу.

Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця зобов’язаний проявити єдність в своїй гуманітарній діяльності і прийняти зважене рішення у питаннях єдності емблеми, соблюдая при цтьому, як відмічає Президент МКЧХ Корнеліо Соммаруга такі 4 вимоги:

- рішення, яке приймається, повинно бути приємлимо для максимально більшого числа людей;

- на держави і національні товариства, які використовують один із принаних знаків, не повинен здійснюватись тиск з метою принудити їх відмовитись від своєї емблеми або змінити її, якщо вони не мають мети це робити;

- будь-який новий знак, який може бути прийнятий, повинен бути графічно простим, що дозволить розрізняти його з більших відстаней; він не повинен викликати політичних, релігійних. Національних ті інших асоціацій; він повинен широко пропагандируватись вже в мирний час, щоб ті, від кого потребується повага знака, мали змогу легко розпізнати його;

- необхідно уникати збільшення кількості знаків, що можливо у разі надання великї свободи вибору знаків.

Гаазьке право або міжнародні правила,

Читайте також:

1. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
2. Виникнення та припинення володіння
3. Виникнення та припинення права застави
4. Виникнення, роль і значення емблеми Червоного Хреста чи Червоного Півмісяця в міжнародному гуманітарному праві.
5. Вирішення суперечок між суб'єктами страхування. Умови припинення дії договору.
6. Горіння речовини і способи його припинення.
7. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця
8. Державна реєстрація припинення суб’єкта господарювання
9. Договір позички. Припинення та розірвання договору позички.
10. Договір — домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
11. Доцільність продовження та припинення виробництва у короткостроковому періоді
12. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Переглядів: 638