Сутність та основні елементи трудового потенціалу підприємства

ТЕМА 11. ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОЦІНЮВАННЯ

11.1 Сутність та основні елементи трудового потенціалу підприємства

11.2 Принципи формування трудового потенціалу

11.3 Особливості та методики оцінки трудового потенціалу підприємства

11.4 Основи управління трудовим потенціалом підприємства

Ефективна діяльність підприємства залежить не тільки від високого рівня конкурентоспроможності, достатнього майнового потенціалу, але і від компетенції персоналу й ефективності його внутрішньої організації. Для успішного формування та реалізації будь-яких елементів потенціалу потрібні, насамперед, правильно підібрані кадри, якісне їх навчання, організаційна культура, тісне співробітництво, можливості для вияву ініціативи, база знань, матеріальне та нематеріальне стимулювання.

В зв’язку з цим, трудовий потенціал –це ресурсна категорія, що повинна включати джерела засобу і ресурси праці для рішення якої-небудь задачі, досягнення визначеної мети, забезпечення можливості окремого обличчя, суспільства і держави у визначеній області. Трудовий потенціал базується на визначенні трудових ресурсів і персоналу.

В свою чергу трудові ресурси – це економічна активна, працездатна частина населення регіону, яка володіє фізичними і культурно-освітніми можливостями для участі в економічній діяльності підприємства (організації).

Персонал– це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.

Таким чином, ураховуючи усе вище наведене, трудовий потенціал підприємстваможна представити як існуючі на даний момент часу прогнозування трудової можливості, що визначається чисельністю, віковою структурою, професійними й іншими характеристиками персоналу підприємства.

Також слід відмітити, що ототожнення понять «трудовий потенціал» з поняттями «трудові ресурси» та «кадровий потенціал» є неможливим, адже:

1) на відміну від трудових ресурсів трудовий потенціал – це конкретні працівники, ступінь можливого використання яких у виробництві залежить в якості управління;

2) трудовий потенціал відрізняється від кадрового потенціалу тим, що кадровий потенціал представляє тільки висококваліфіковані, спеціалізовані робітники.

Процес перетворення трудових ресурсів організації в робочу силу проходить ряд стадій. Схематично цей процес зображено на рис. 11.1.

Рис. 11.1 Процес перетворення трудових ресурсів організації в робочу силу

У загальній структурі трудового потенціалу підприємства залежно від критерію аналізу можна виокремити такі його видові прояви (табл. 11.1).

Таблиця 11.1

Класифікація видових проявів трудового потенціалу підприємства

Класифіка-ційна ознака	Видовий прояв	Змістовна характеристика, визначення

За рівнем агрегованості оцінок	трудовий потенціал працівника	це індивідуальні інтелектуальні, психологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості особистості, які використовуються чи можуть бути використані для трудової діяльності
груповий (бригадний) трудовий потенціал	крім трудового потенціалу окремих працівників включає додаткові можливості їх колективної діяльності на основі сумісності психофізіологічних і кваліфікаційно-професійних особливостей колективу
трудовий потенціал підприємства (організації)	це сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рамках конкретної організаційної структури виходячи з матеріально-технічних, технологічних та інших параметрів.

Продовження табл. 11.1


За спектром охоплення можливостей	індивідуальний трудовий потенціал	враховує індивідуальні можливості працівника.
колективний (груповий) трудовий потенціал	враховує не тільки індивідуальні можливості членів колективу, а й можливості їхньої співпраці для досягнення суспільних цільових орієнтирів.
За характером участі у виробничо-господарському процесі	потенціал технологічного персоналу	це сукупні можливості працівників підприємства, задіяних у профільному та суміжних виробничо-господарських процесах для виробництва продукції (роботи, послуг) встановленої якості та визначеної кількості, а також працівників, виконуючих технічні функції апарату управління
управлінський потенціал	це можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами підприємства (організації).
За місцем у соціально-економічній системі підприємства	структуро-формуючий трудовий потенціал	це можливості частини працівників підприємства щодо раціональної та високоефективної організації виробничих процесів і побудови найбільш гнучкої, чіткої, простої структури організації.
підприємницький трудовий потенціал	це наявність та розвиток підприємницьких здібностей певної частини працівників як передумови для досягнення економічного успіху за рахунок формування ініціативної й інноваційної моделі діяльності.
продуктивний трудовий потенціал	це можливості працівника підприємства генерувати економічні й неекономічні результати виходячи з існуючих умов діяльності у рамках певної організації.

При оцінки трудового потенціалу використовують часові, натуральні, вартісні й умовні одиниці виміру. Часові одиниці виміру базуються на використанні часових проміжків для характеристики рівня трудового потенціалу працівника чи підприємства. Часова оцінка трудового потенціалу працівника може свідчити, скільки часу йому потрібно на виконання звичайних професійних обов'язків (функцій) та вирішення екстраординарних завдань у рамках конкретної організації виходячи з наявних умов. Натуральні одиниці виміру (кількість виробів, обсяг виконаних робіт, чисельність обслужених клієнтів тощо) визначають трудовий потенціал на основі кількості генерованих і передбачуваних матеріальних економічних благ. Вартісний вимір трудового потенціалу дає змогу інтегрувати на цій основі всі фінансові витрати та результати від діяльності підприємства (організації), але разом з цим передбачає врахування спектра обмежень. Умовні одиниці виміру трудового потенціалу по своїй суті відображають суб'єктивні судження щодо природи та чинників, що визначають розмір трудового потенціалу. До них відносять різноманітні синтетичні коефіцієнти, рейтинги, бальні оцінки тощо.

Вихідною структурно-формуючою одиницею аналізу трудового потенціалу є трудовий потенціал працівника, що утворює основу формування трудових потенціалів вищих структурних рівнів.

Трудовий потенціал працівника включає:

1. Психофізіологічний потенціал – здатності, схильності працівника, стан здоров'я, працездатність, витриманість, тип нервової системи.

2. Кваліфікаційний потенціал–обсяг, глибину і різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і умінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності.

При цьому структура кваліфікаційної складової трудового потенціалу може бути оцінена за такими критеріями:

а) рівень підготовки: рівень базового утворення; широкий профіль працівника; вузька спеціалізація працівника;

б) творчі здібності: організатор; експериментатор; теоретик; змішаний тип;

в) прагнення до підвищення особистого потенціалу: знання; уміння; вік; досвід;

г) трудова активність: творчий працівник або виконавець;

д) трудова мобільність: мобільний; немобільний; середній рівень;

е) результативність праці: якість праці; кількість праці; раціональне використання робочого часу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування	\|	Соціальний потенціал – ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби і запити в сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.101 сек.