Вибір методів виконання робіт і пов’язаних з ними методів механізації

Деякі загальні питання вибору методів зведення висотних споруд викладено в п. 6.3.1. В цьому розділі наведені більш детальні обгрунтування методів зведення, що вибираються.

Природно, що метод має відповідати таким показникам проекту, як: тип споруди; її висота; кількість одночасно чи послідовно зведених споруд; їх взаємне розташування; місцеві умови; характер будівельного майданчика; наявність того чи іншого устаткування; кількість робітників; стан і можливість подальшого зведення споруд чи виробництва, для обслуговування яких призначена споруда, що зводиться. Незважаючи на велику кількість і різноманітність перелічених факторів існує ряд факторів, які мають бути враховані під час вибору методу монтажу.

Абсолютна більшість висотних споруд, включаючи щогли, за своїми конструктивними вирішеннями пристосовані для їх зведення в проектному стані методом нарощування. Найчастіше стики окремих елементів (поясів, ярусів, колон) можуть легко збиратися як при вертикальному, так і при горизонтальному стані споруди. Але деякі стики трубчастих щогл не пристосовані для їх збирання в горизонтальному положенні. Тому можливий метод зведення споруди має вибиратися після ретельного аналіза конструктивного виконання окремих її елементів і особливо монтажних стиків. Якщо з якихось міркувань проектується чи вибирається метод, до якого не пристосовані стики, конструкція останнього переробляється й прилаштовується для цього методу.

Ось чому, наприклад, трубчасті щогли найчастіше зводяться в проектному стані методом нарощування. Метод збирання на землі щогл з наступним їх виведенням у проектний стан методом повороту також не може застосовуватися при їх висоті більше 100м і загальній масі більше 50т, тому що тоді виникає необхідність використання потужного такелажного устаткування, а сама конструкції щогли вимагає значних витрат на підсилення.

На підставі таких міркувань можна зробити такі головні рекомендації для щогл:

щогли середніх і великих висот (більше 100м) слід монтувати тільки в проектному стані нарощуванням із застосуванням самопідйомних кранів;

щогли невеликих висот (до 60м) доцільно монтувати методом збирання на землі з наступним виведенням у проектний стан одним із прийомів методу повороту;

у всіх випадках, якщо будівельна організація монтує щогли постійно, вона повинна виготовити чи придбати різноманітні пристосування для методу нарощування як такого, що майже не залежить від місцевих умов і висоти щогли.

Рис. 6.9. Методи зведення металевих баштових копрів. а – зведення копра над стволом після завершення його проходження; б – збирання копра осторонь від ствола з наступним насуванням на проектний стан; в – зведення копра при умові експлуатації ствола.

Головні рекомендації для башт:

башти заввишки більше за 80м і масою більше 60т слід монтувати в проектному стані способом нарощування;

башти висотою менше 60м і масою менше 60т доцільно монтувати методом збирання на землі з наступним підйомом споруди методом повороту, якщо конструкція башти не потребує великих витрат на підсилення, а фундаменти сприймають горизонтальні складові опорних реакцій.

При цьому треба враховувати:

якщо на одному майданчику зводиться декілька однотипових споруд, для них можна застосовувати більш коштовне й складне монтажне устаткування, що може підвищити межі раціонального використання методу повороту до 100м і масі, що перевищує 80т;

якщо башти мають складне й важке внутрішнє обладнання (наприклад, фідерні лінії, вихлопні труби, облицювання монументів тощо), яке зручно встановлювати на землі, метод повороту може бути економічно обгрунтованим навіть при значно більших висотах і масах.

Головні рекомендації для копрів:

оскільки копри являються об’єктами шахтної поверхні, терміни зведення яких безпосередньо впливають на загальні терміни ввода шахт в експлуатацію, роботи по зведенню копра мають бути тісно пов’язані з проходженням ствола, над яким він встановлюється (головні схеми зведення копрів наведено на рис. 6.9);

зведення копра над стволом після завершення його проходження може бути застосовано, якщо всі роботи в стволі завершені, прохідницьке приладдя демонтоване; такий метод викликає значне подовження термінів зведення шахтного комплекса;

метод насування широко застосовується під час зведення металевих укосних копрів і при реконструкції копрів дозволяє значно скоротити терміни будівництва. Доцільно застосовувати, коли економія від скорочення термінів будівництва чи реконструкції перевищує витрати на здійснення методу насування;

спорудження копра над стволом, що функціонує, може здійснюватися за трьома схемами:

а) баштовий копер монтується над прохідницьким, за допомогою якого здійснюється проходження ствола;

б) такий копер монтується в проектному стані до початку проходження ствола;

в) баштовий копер монтується над діючим одноканатним підйомом; після завершення зведення першого другий замінюється на багатоканатний.

Самі металеві конструкції копрів при застосуванні перелічених вище методів можуть монтуватися за різними схемами: нарощуванням за допомогою баштових або самопідйомних кранів; методом попереднього збирання в горизонтальному становищі з наступним виведенням у проектне положення за допомогою поліспастів (якщо дозволяє будівельний майданчик) тощо (див. 6.3.2). Вибір схеми залежить майже від тих показників, що наведені для звичайних башт.

Головні рекомендації для вихлопних башт-труб:

вважаючи на те, що носійна система таких споруд має велику міцність і масу, найчастіше застосовуються методи збирання таких споруд на землі в горизонтальному положенні з наступним виштовхуванням їх у вертикальне становище за допомогою порталів, шеврів чи спеціальних монтажних щогл; при цьому витрати на підсилення у порівнянні з економічним ефектом виявляються незначними;

коли функціональна система – вихлопна труба – має достатню носійну здатність (труба великого діаметру й товщина її стінки становить 8 і більше мм) раціональним може виявитися комбінований метод, коли носійна система спочатку зводиться за допомогою мобільних стрілових кранів, в неї встановлюється ствол труби (верхня його частина), на ній монтується підйомне устаткування й подальший монтаж ведеться почергово: ствол труби – методом підрощування, а носійна система – методом нарощування за допомогою функціональної системи;

при невеликих носійних здатностях ствола труби раціонально носійну систему – башту – зводити будь-яким методом, керуючись попередніми рекомендаціями для звичайних башт, а функціональну систему вводити всередину встановленої башти за допомогою, наприклад, гелікоптерів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація процесів зведення надземних інженерних споруд	\|	Особливості вибору комплекта машин, механізмів та монтажних пристосувань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.